Рішення № 72370454, 21.02.2018, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 620/57/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2018 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі – Гагаріній С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.. Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи Зачепилівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №8247 від 10.08.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості в сумі 160 785,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 29.04.2008 року між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачем надано позивачу кредитні кошти. 12.01.2018 року позивач отримав постанову державного виконавця Зачепилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55465714 від 05.01.2018 року щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу №8247 від 10.08.2017 року про стягнення боргу в сумі 160 785,42 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 987,92 гривень; заборгованість за відсотками у розмірі 137 602,96 гривень; заборгованість з пені та комісії у розмірі 4300,00 гривень; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 гривень; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 7 644,54 гривень.

Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, тому звернувся до суду. При вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус ОСОБА_2 не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов»язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Крім того нотаріусом не перевірено, чи пропущена позовна давність, спеціальна позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ухвалою судді про відкриття провадження від 31 січня 2018 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (без виклику) за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не надав.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 29.04.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачем надано позивачу кредитні кошти.

10.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 8247 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в сумі 160 785,42 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 987,92 гривень; заборгованість за відсотками у розмірі 137 602,96 гривень; заборгованість з пені та комісії у розмірі 4300,00 гривень; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 гривень; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 7 644,54 гривень.

05.01.2018 року постановою державного виконавця Зачепилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 55465714 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу №8247 від 10.08.2017 року.

Позивач при зверненні до суду зокрема посилався на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 10.08.2017 року не переконався належним чином у безспірному розмірі суми, що підлягає стягненню за написом з позивача на користь банку, а також не перевірив позовну давність, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі - Перелік)

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначає позивач, нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 10.08.2017 року не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Відповідач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не спростував зазначені позивачем обставини.

Крім того, в п.2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов»язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов»язань, також відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримував, у зв»язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред»явленої до стягнення.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Також нотаріус не з»ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 29.04.2008 року по 30.04.2017 року, тобто більше ніж три роки.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив нормист.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.3,15,16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи Зачепилівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8247 від 10.08.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі 160 785,42 грн..

Стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б/н, Зачепилівського району Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко