Постанова № 72370097, 22.02.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.02.2018 Справа № 554/311/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 лютого 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1, регіонального юриста ТОВ «Нова Пошта», РНОКПП та інші відомості про особу відсутні і ініціатором складення протоколу не надані

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу, складеного уповноваженим Радою адвокатів Київської області щодо складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення членом Ради ОСОБА_2, порушник ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин:

«17 жовтня 2017 року адвокат ОСОБА_3 звернулась з адвокатським запитом до ТОВ «Нова Пошта».

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» керівники підприємств, установ, організацій, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Листом від 18 жовтня 2017 року № 1457 за підписом регіонального юриста ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_1 у наданні інформації на адвокатський було відмовлено. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит була аргументована тим, що надання відеозапису з камер відеоспостереження за вмотивованою ухвалою суду. Така відмова, на думку ініціатора складення протоколу, є неправомірною.

Право адвоката на адвокатський запит гарантоване статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вказана норма Закону є імперативною і встановлює обов’язок для посадових, службових осіб та керівників підприємств, установ, організацій, не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Адвокатський запит є однією із форм реалізації адвокатом своїх професійних прав для надання правової допомоги клієнту, про що прямо зазначено в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тому запитувана адвокатом інформація необхідна останньому виключно для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 4 ч. 3 Порядку оформлення головою ради адвокатів ОСОБА_4 Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення складаються стосовно керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та підпорядкування, громадського об’єднання, їх посадових та службових осіб, а у разі його відсутності – стосовно особи, яка виконує його обов’язки.

Таким чином, в діях регіонального юриста ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а саме неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит».

В судове засідання порушник, будучи повідомленим в межах наданих відомостей про особу, про час і місце розгляду справи, не з’явився, в зв’язку з чим суд розглянув справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про недоведеність вини порушника у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до чинного законодавства відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП встановлена за неправомірну відмову в наданні інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як видно із змісту протоколу, він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, яка встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

При складенні протоколу порушникові роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.

Так, протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не підписаний, що є свідченням порушення ініціатором складення протоколу вимог статті 256 КУпАП та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Неявка порушника, як про це зазначено в протоколі, для його складання та підписання, не є підставою для визнання факту його складення законною, оскільки законом не передбачено можливості заочного притягнення особи до відповідальності.

В протоколі зазначені неповні відомості про особу, не зазначені дата і місце народження, місце його проживання, освіта, сімейний стан правопорушника, чи притягувався він раніше до відповідальності (адміністративної, кримінальної), документ, що посвідчує особу порушника, а також не зазначено РНОКПП порушника, що свідчить про не встановлення його особи, а отже і можливості перевірки причетності його до скоєного та виклику і явки до суду для розгляду справи.

Крім того, ініціатором складення протоколу в ньому не наведено і до протоколу не додано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 являється суб’єктом інкримінованого йому правопорушення, тобто особою, яка відповідає за надання відповідної інформації.

Отже, суд вважає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 не складався, процесуальні права, в тому числі і право на захист, йому не роз’яснювались, в зв’язку з чим відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. З цих підстав суд вважає, що докази обвинувачення порушника одержані незаконним шляхом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки протокол складено без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП та всупереч його вимогам, то суд відповідно до статті 19 Конституції України позбавлений можливості приймати його до уваги як доказ по справі.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому справа підлягає закриттю за відсутності в діяннях останнього складу інкримінованого йому правопорушення та події правопорушення відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП.

Крім того, суд враховує, що на час розгляду справи по суті закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, встановлені статтею 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що адміністративне стягнення на порушника не може бути накладено і з цих підстав.

Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Г. Савченко