Постанова № 72367622, 21.02.2018, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/9/18

Провадження № 3/506/8/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року смт Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., за участю секретаря – Гушкана Є.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли з Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно непрацюючого, громадянина України, неодруженого, маючого малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, який протягом року не піддавався адміністративному стягненню,

-за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Встановив:

03.01.2018 року о 00 годин 10 хвилин по автодорозі сполученням с. Новосамарка – с. Маяки, Окнянського району, Одеської області, у порушення п.п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України, від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила) водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння.

За цим фактом співробітниками поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 430113 за ст. 130 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_1 у суді вину не визнав, та пояснив, що дійсно 03.01.2018 року, вночі, рухався на автомобілі НОМЕР_1, був у стані алкогольного сп’яніння, однак, автомобілем не керував, а був у якості пасажира. Також пояснив, що цей автомобіль він спинив на дорозі і попросив невідому особу, яка керувала даним автомобілем, підвезти його у село Новосамарка, потім автомобіль застряг у багнюці у полі і водій кудись втік, а він лишився біля транспортного засобу і в цей час підійшли працівники поліції, з якими він у подальшому поїхав до лікарні для проходження медичного огляду.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка старший лейтенант поліції ОСОБА_2 підтвердив обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, додатково пояснивши, що на вимогу зупинитися водій автомобіля НОМЕР_1 не відреагував, у зв’язку з чим, він разом з лейтенантом поліції ОСОБА_3 почали переслідування даного транспортного засобу на службовому автомобілі. Намагаючись втекти, водій з’їхав з дороги на узбіччя у бік поля, однак, через деякий час застряг у багнюці, приблизно на відстані 200 м застряг і патрульний автомобіль. У зв’язку з чим було прийнято рішення переслідувати даного порушника у пішому порядку. Приблизно через 1-2 хвилини вони підійшли до автомобіля НОМЕР_1, біля якого був ОСОБА_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. На вимогу надати документи, що посвідчують особу, ОСОБА_1 почав вести себе зухвало, на зауваження не реагував, однак, у подальшому добровільно погодився пройти медичний огляд на стан сп’яніння.

Допитаний у суді в якості свідка лейтенант поліції ОСОБА_3 дав аналогічні покази, додатково зазначивши, що підставою для зупинки даного автомобіля була велика швидкість, з якою він рухався. Свідок також зазначив, що біля автомобіля, окрім ОСОБА_1 нікого не було, крім того, він (свідок) разом з ОСОБА_2 підійшли до даного транспортного засобу приблизно через 2 хвилини після того, як він зупинився і обов’язково би помітили, якщо б ще хтось намагався утекти. У подальшому ОСОБА_2 доставив ОСОБА_1 для проходження медичного огляду, а він (свідок) залишився біля патрульного автомобіля чекати на допомогу та знаходився на даному місці приблизно півтори години.

Допитаний в якості свідка, за клопотанням ОСОБА_1 – ОСОБА_4 суду пояснив, що приблизно наприкінці грудня 2017 року, точної дати він не пам’ятає, ОСОБА_1, з яким він знайомий декілька років, попросив відвезти його у с. Новосамарка, на що він (свідок) погодився. Рухаючись на автомобілі Nissan Sunny, який належить йому (свідку), вони заїхали на поле, де застрягли, у зв’язку з чим, він (свідок) пішов у село шукати допомоги, а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля, повернувшись приблизно через годину, ОСОБА_1 він вже не застав.

Заслухавши пояснення правопорушника, допитавши свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 2.9 (а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, окрім пояснень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 430113 (а.с.1); висновком КУ Окнянської ЦРЛ від 03.01.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп’яніння – 0,72% (а.с.2), даний висновок ОСОБА_1 підчас судового розгляду не оспорював.

Твердження ОСОБА_1, що він не має ніякого відношення до даного автомобіля і він його спинив просто на дорозі, попросивши незнайомого водія підвезти, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з постанови Красноокнянського районного суду Одеської області від 13.10.2015 року ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ст.ст. 122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП, які він вчинив, керуючи автомобілем НОМЕР_1. Дана постанова набрала законної сили 26.10.2015 року. Правопорушник підтвердив, що дана постанова прийнята відносно нього та це той самий автомобіль.

Твердження свідка ОСОБА_4 про той факт, що даний автомобіль належить йому також не можуть прийняті до уваги, оскільки на вимогу суду підтвердити відповідними письмовими доказами даний факт, а також взагалі надати документи, які підтверджують наявність права на керування транспортними засобами, свідок повідомив, що не може знайти дані документи.

Також ОСОБА_1 не зміг пояснити розбіжності між показами, наданими у судовому засіданні 18.01.2018 року щодо особи водія, який, як він стверджував взагалі йому незнайомий і свідка ОСОБА_4, якого запросив до суду 13.02.2018 року особисто ОСОБА_1 і котрий (свідок) пояснив, що вони з ОСОБА_1 знають один одного декілька років та іноді спілкуються.

Слід також звернути увагу, що свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні стверджував, що вищевказаний автомобіль він придбав у ОСОБА_5, нікому керувати даним автомобілем не дозволяв та вищевказаний транспортний засіб ніколи не був у ДТП, разом з тим, дані покази також спростовуються вищезазначеною постановою суду від 13.10.2015 року.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно санкції ч.1 ст. 130 КУпАП за це правопорушення на водіїв накладається стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При призначенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, який протягом року не піддавався адміністративному стягненню, відсутність обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно до ст. 4 п. 2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.9, 24, 33, 34, 221, 283, 284, 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /РНОКПП 3045524495/, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнення штрафу проводити на р/р 31119149700001, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, ЄДРПОУ – 37607526; МФО – 828011, призначення платежу: 210813001, БД № 367034, ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /РНОКПП 3045524495/ судовий збір у сумі 352,40 грн. на користь держави на рахунок ГУ К у м. Києві/м. Київ/22030106 «Судовий збір (стягувачом є Державна Судова Адміністрація України)» (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача ГУ ДКС України у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2018 року.

Суддя ОСОБА_6