Ухвала суду № 72364924, 22.02.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 393/1157/13-к

1-кп/405/38/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Бутельської Г.В.

при секретарі: Мишевець Т.І.

за участю прокурора: Великого Р.Е.

адвоката: ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

обвинуваченої: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12012120150000043 від 29.11.2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, пенсіонерки, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.

07.10.2012 року приблизно о 15:00 год. потерпіла ОСОБА_2 вигнала свою велику рогату худобу на державне пасовище, яке розташоване біля вул. Кірова в с.Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області. В той час, коли ОСОБА_2 сидячи на землі, друкувала на належному їй нетбуці, до неї із-за спини підійшла ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин схопила ОСОБА_2 за волосся та почала трясти її голову, спричинивши руками тілесні ушкодження на обличчі та руках, у вигляді саден лівої та правої щоки, садна крила носа зліва, садна на тильній поверхні правої кисті у основи 2 пальця, садна на лівій кисті по тильній поверхні у основи 2 пальця, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_3, вважаючи що ОСОБА_2 її фотографує, з метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом ривка, вихопила із рук потерпілої ОСОБА_2 фотоапарат марки Canon A2300HD, вартістю 850 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 з викраденим майном зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2В, матеріальну шкоду на суму 850 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України.

Під час судового розгляду 22.02.2018року обвинуваченою ОСОБА_3 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Клопотання мотивоване тим, що вину у вчиненні кримінальних правопорушень вона не визнає, оскільки

їх не вчиняла. Але попри це просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження за п.1 ч.2 ст.284 КПК України. Разом з цим обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що їй зрозумілі наслідки застосування статті 49 КК України та наслідки закриття справи з цієї підстави.

Адвокат обвинуваченої ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити та закрити справу на підставі ст.49 КК України.

Прокурор не заперечив проти клопотання обвинуваченої, зазначивши, що оскільки обвинувачена особисто виявила бажання про закриття справи з підстав, передбачених ст.49 КК України і дала на це згоду то справа підлягає закриттю, а обвинувачена звільненню від кримінальної відповідальності за строком давності.

Потерпіла ОСОБА_2 заперечила проти клопотання обвинуваченої ОСОБА_3, вважає, що обвинувачена навмисно затягувала розгляд справи і ухилялась від суду. За такої обставини, на думку потерпілої, у суду немає підстав для закриття справи. Разом з цим зазначила, що за будь-яких обставин буде добиватись того, щоб обвинувачена ОСОБА_3 була покарана, а прийняте судом рішення було скасоване.

Заслухавши клопотання обвинуваченої, думку адвоката та прокурора, а також думку потерпілої, суд прийшов до висновку, що клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цих Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ст.49 КК України, що регулює звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року. Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Отже, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України становить два роки.

Санкцією ч.1 ст.186 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до чотирьох років. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Отже, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.186 КК України, відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України становить п’ять років.

З матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України вчинено 07.10.2012 року. Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності заявлено 22.02.2018року, тобто після спливу п’яти років з дня вчинення кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про наявність підстав, передбачених ст.49 КК України для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 з часу вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Крім цього, під час судового розгляду встановлено, що кримінальне провадження №12012120150000043 від 29.11.2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України не зупинялось, обвинувачена ОСОБА_3 від слідства та суду не ухилялась та в розшук не оголошувалась. Неодноразові неявки обвинуваченої ОСОБА_3 в судові засідання були підставами для застосування до останньої заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді приводу та накладення грошового стягнення. Вказане свідчить про неналежне виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов’язків, проте не є підставами для оголошення обвинуваченої в розшук, а отже і для зупинення перебігу строків давності.

Таким чином, судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою

підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_3, з огляду на те, що злочини за якими обвинувачується ОСОБА_3 є злочинами невеликої та середньої тяжкості, та з моменту скоєння злочинів минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, тому клопотання слід задовольнити і звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно неї кримінальне провадження за ч.1 ст. 125, ч.1 ст.186 КК України.

Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.186 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12012120150000043 від 29.11.2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України - закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 судом не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без розгляду, що не позбавляє права потерпілої на звернення до суду за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по справі відсутні.

Речовий доказ фотоапарат марки Canon A2300HD повернути потерпілій ОСОБА_2, як їй належний.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та потерпілій.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Г. В. Бутельська