Постанова № 72364879, 22.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5926/17 Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М.Провадження № 22-ц/780/1000/18 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 43 22.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Мережко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на ухвалу судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. від 12 грудня 2017 року про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_3 про виселення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про виселення його з будинку за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу в зв»язку з неусуненням встановлених йому недоліків.

Не погоджуючись з ухвалою про повернення позовної заяви, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що встановлені ухвалою судді недоліки ним були усунуті шляхом направлення на адресу суду у встановлений йому строк уточненої позовної заяви.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, позовна заява подається в письмовій формі і повинна відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 цієї статті. В разі подання особою позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або без оплати судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення встановлених недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи 12 грудня 2017 року ухвалу про повернення заяви, суддя виходив з того, що позивачем встановлені йому недоліки заяви усунуто не в повній мірі, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ухвали від 15 листопада 2017 року (а.с.6), позивачу встановлено такі недоліки, як незазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову, зокрема щодо того, що позивач Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», не зазначено доказів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, за позивачем, а також не зазначено в позові про те, чи підлягає відповідач виселенню з наданням чи без надання йому іншого житлового приміщення.

04 грудня 2017 року, в межах встановленого судом п'ятиденного строку на усунення недоліків, що обчислюється з дня отримання копії ухвали, яка отримана 27 листопада 2017 року, позивачем подано до суду уточнену позовну заяву на виконання вимог ухвали судді від 15 листопада 2017 року, в якій позивач встановлені йому недоліки усунув. Зокрема, на підтвердження факту правонаступництва позивачем в заяві зазначено про долучення до позовної заяви в якості додатку витягу зі Статуту ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»; щодо виселення відповідача ОСОБА_3 заявник уточнив, що останній підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення; щодо надання доказів про повідомлення відповідача про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за банком, заявник зазначив в тексті заяви про дату та номер такого повідомлення, обґрунтовано підкресливши при цьому, що законність реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем не являється предметом розгляду в даній справі (а.с.9-12).

Оскільки позивачем встановлені йому ухвалою судді недоліки усунуто, ухвала судді від 12 грудня 2017 року про повернення заяви в зв'язку з неусуненням недоліків постановлена з порушенням вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, та є такою, що обмежує право заявника на розгляд його справи судом, гарантоване йому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області ухвалу від 12 грудня 2017 року постановлено з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.121 ЦПК України в редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовільнити.

Ухвалу судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: