Постанова № 72364388, 08.02.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2107/17

Провадження № 2-а/487/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Полінкевич К.Г., представника відповідача - Тертичної А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

13.04.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення Управління ПФУ у Заводському районі м.Миколаєва від 08.11.2016 року № 88/1.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані протиправністю рішення № 88/1 від 08.11.2016 року прийнятого УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 01.02.2013 року по 31.03.2016 рік у розмірі 34456,83 грн., з огляду на те, що переплата пенсії за період з 01.01.1991 року по 25.12.1995 рік відбулася не з його вини. В період з липня 1993 року по 1995 рік він працював на підприємстві Виробничий кооператив «Супутник» в м.Ялти АР Крим, яке на цей час ліквідоване. Зазначений період праці відображений у його трудовій книжці, однак відповідачем не врахований.

Ухвалою судді від 18.04.2017 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

31.05.2017 року представник позивача подав уточнений позов пред'явивши його до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області.

16.08.2017 року представником Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області до суду надані письмові заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_2 не визнають, просять відмовити у їх задоволенні посилаючись на наступне. З 22.01.2012 року ОСОБА_2 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В березні 2016 року було виявлене несанкціоноване вилучення деяких пенсійних справ з приміщення управління Фонду, в тому числі справу НОМЕР_1 ОСОБА_2, в зв'язку з чим було порушено кримінальне провадження за ознаками ст. 357 ч. 2 КК України. Для можливості продовження виплати пенсії ОСОБА_2 управлінням фонду було проведено роботу по формуванню дублікату пенсійної справи, на підставі наданих довідок про заробітну плату та за даними системи персоніфікованого обліку. За даними трудової книжки, наданої ОСОБА_2, останній за період з серпня 1993 року по грудень 1995 рік не працював. Отже твердження позивача про роботу протягом вказаного періоду у ВК «Супутник» на території АРК Крим документально не підтверджені, дані про заробітну плату відсутні. У зв'язку з наданням позивачем недостовірних відомостей про суми заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 25.12.1995 рік утворилась сума переплати у розмірі 34456,83 грн. за період з 01.02.2013 року по 31.03.2016 рік. 08.11.2016 року УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було прийнято рішення № 88/1 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

07.02.2018 року представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_2 підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні. Крім того просить суд звернути увагу на той факт, що відповідачем не було перевірено факт праці позивача у період з 1993 року по 1995 рік на території АР Крим у підприємстві ВК «Супутник». При вирішенні судом спору просить врахувати правову позицію ВСУ у справах 6-91 цс14, постанова від 02.07.2014 року, та №6-151цс13 постанова від 22.01.2014 рік.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, просила відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 з 22.01.2012 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог п.44 Порядку № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням фонду була сформована пенсійна справа ОСОБА_2 за НОМЕР_1, яка зберігалась в приміщенні управління та електронна пенсійна справа.

В березні 2016 року було виявлене несанкціоноване вилучення деяких пенсійних справ з приміщення управління Фонду, в тому числі пенсійної справи НОМЕР_1 ОСОБА_2

Слідчим відділом Ленінського ВП ГУНП в Миколаївській області 28.04.2016 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за ознаками ст. 357 ч. 2 КК України.

За даними електронного особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 з моменту призначення пенсія обчислювалась без врахування заробітку, в подальшому з грудня 2012 року обчислення пенсії проводилось із заробітку згідно з вимогами ст. 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема за період до 01.07.2000 року враховувався заробітку за період протягом з квітня 1988 по червень 1993 рік.

В лютому 2013 року зареєстровані зміни у заробітній платі, а саме заробіток за період до 01.07.2000 року враховано за період з січня 1991 по грудень 1995 рік. Заробітна плата за період з 01.01.1991 по 25.12.1995 визначалась управлінням Фонду на підставі довідок про заробітну плату, наданих позивачем, а заробітна плата за період з 01.07.2000 по 30.09.2010 за даними системи персоніфікованого обліку.

Згідно даних електронного особового рахунку НОМЕР_1, для обчислення розміру пенсії ОСОБА_2, була використана заробітна плата за період з 01.01.1991 по 25.12.1995 рік на підставі довідок про заробітну плату, наданих ОСОБА_2

Оскільки позивач за даними трудової книжки працював в Миколаївському річковому порту (з 21.03.1990-20.01.1992) на підприємстві «Миколаївелектротранс» ( з 21.01.1992-30.07.1993) управлінням Фонду були витребувані довідки з зазначених підприємств.

Проаналізувавши довідки надані Миколаївським річковим портом та КП ММР «Миколаївелектротранс» в електронному особовому рахунку ОСОБА_2 управлінням Фонду встановлена значна розбіжність в розмірі заробітної плати за період з січня 1992 року по липень 1993 рік в кожному місяці.

Таким чином позивачем ОСОБА_2 були надані до Управління ПФУ недостовірні данні щодо розміру заробітної плати за період з 1991 року по 1995 рік.

Крім того дані про заробітну плату позивача за період з серпня 1993 року по грудень 1995 рік та їх документальне підтвердження первинними документами, управлінням ПФУ не отримані, оскільки за даними трудової книжки, наданої ОСОБА_2 до Управління ПФУ, останній за період з серпня 1993 року по грудень 1995 рік не працював, в тому числі у ВК «Супутник».

У зв'язку з чим, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області 14.02.2017 року було зроблено запит про витребування довідки про період роботи та заробітну плату ОСОБА_2 у ВК «Супутник» на території АРК Крим, але відповідь не надійшла. Крім того достовірних даних, підтверджуючих працевлаштування у ВК «Супутник» позивачем до Управління ПФУ також не надано.

На підставі документів, достовірність яких була підтверджена первинними бухгалтерськими документами, управлінням фонду було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2013 року з урахуванням заробітної плати з 01.04.1988 по 30.06.1993 та з 01.07.2000 по 30.09.2010, страховий стаж враховано по 30.09.2010. За результатом перерахунку розмір пенсії склав 1401,42 грн.

У зв'язку з наданням позивачем недостовірних відомостей про суми заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 25.12.1995 рік утворилась сума переплати у розмірі 34456,83 грн. за період з 01.02.2013 року по 31.03.2016 рік.

08.11.2016 року УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва на підставі ст.. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було прийнято рішення № 88/1 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Позивач іззазначеним рішенням не погодився та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійнезабезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з частиною першою якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За приписами частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Аналогічні висновки викладені в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/16279/17 від 15.05.2017 та по справі № К/800/15124/17 від 05.05.2017 .

За приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тобто, відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень може нести саме організація, а не фізична особа, відносноякої видано довідку.

Разом з цим відповідачем була перевірена достовірність наданих позивачем даних, періоду роботи з 1990 по 1995 рік ОСОБА_2 та витребувані належні довідки про заробітну плату з Миколаївського річковогопорту та з «Миколаївелектротранс».

Крім того, відповідачем була перевірена достовірність наданих позивачем даних, щодо періоду роботи з 1992 по 1995 рік ОСОБА_2 у Кооперативі «Спутник», однак на неодноразові запити Головного управління фонду до Пенсійного фонду Російської Федерації стосовно праці ОСОБА_2 у період з 1992 по 1995 рік у Кооперативі «Супутник» відповіді не надійшло.

Належних і достовірних доказів самим позивачем ОСОБА_2, у тому числі трудової книжки, на яку він посилається у своєму позові, в якій зазначені відомості про роботу в період з 1992 року по 1995 рік у Кооперативі «Супутник» не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд вважає що відповідачем було доведено зловживання з боку пенсіонера - позивача ОСОБА_2 щодо подання документів з неправдивими відомостями, а тому прийняте рішення про стягнення надміру виплачених сум пенсій, відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.11.2016 року є правомірним.

Посилання представника позивача на вимоги ст. 1215 ЦК України суд не приймає до уваги в межах розгляду зазначеної справи.

Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області ( м.Миколаїв пр.Богоявленський 55-е) про визнання протиправним та скасування рішення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну ск аргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: С.В.Щербина