Постанова № 72364050, 22.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/9456/17

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Загороднюк В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача – Стас Л.В.

суддів – Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у розмірі 320000 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що їй встановлено інвалідність ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вона має право на отримання одноразової грошової допомоги, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 – задоволено.

Зобов’язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у розмірі 320000 (триста двадцять тисяч) гривень.

В апеляційній скарзі, ГУНП в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2017 року - скасувати та винести нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що статтєю 97 Закону «Про Національну поліцію» не передбачено виплату одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із виконанням службових обов'язків в органах внутрішніх справ, а тому правові підстави для виплати одноразової допомоги позивачу відсутні. Крім того, апелянт наголошував на протиправності висновків суду щодо зобов’язання відповідача судовим рішенням нарахувати та виплатити зазначену допомогу у відповідному розмірі, оскільки суд не може підміняти собою суб’єкта владних повноважень щодо реалізації ним власних повноважень, наданих законодавством.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1, проходила службу в підрозділах міліції та поліції Одеської області, вислуга років на день звільнення складає: для виплати надбавки за вислугу років 23 роки 25 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 23 роки 25 днів; трудовий стаж 06 років 18 днів; загальний трудовий стаж 29 років 01 місяць 13 днів.

Згідно витягу з наказу ГУНП в Одеській області № 1081 о/с від 20.10.2016 р. ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) з 24.10.2016 року (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про хворобу № 495/2 від 23.12.2016 р. захворювання ОСОБА_1 пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ(а.с. 15-16).

Відповідно до акту МСЕК серії 12 ААА № 297145 від 23.01.2017 р. ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи (а.с. 17).

Згідно довідки серії 10 ААА № 127406 від 30.01.2017 р. ступень втрати працездатності ОСОБА_1 60%, захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 18).

16 лютого 2017 року позивач подала письмову заяву про виплату одноразової допомоги при звільненні на ім'я відповідача з наданням усіх документів необхідних для її здійснення, проте листом № 14/1-Г-356 від 28.02.2017 р. відмовлено з посиланням на те, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ Законом України «Про Національну поліцію України» не передбачена (а.с. 11).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:…200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи…в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про міліцію».

Водночас, пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності виплачується за останнім місцем служби. Отже, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850. Така правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2017 року у справі № К/800/19613/17.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивач звернулася до ГУНП в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», - а тому відмова ГУНП в Одеській області є протиправною.

Разом з тим, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання ГУНП в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.03.2014 у справі №21-11а14, прийнятій у подібних правовідносинах, у разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянуто, та відповідного рішення не прийнято, - суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Тобто, належним захистом порушеного права позивача, у даному випадку, є зобов'язання відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травм отриманих під час виконання службових обов'язків, у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог в частині зобов'язання ГУНП в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб, а тому, у відповідності до ст. 317 КАС України, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2017 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області – задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2017 року – скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травм отриманих під час виконання службових обов'язків, у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції»

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2018 року.

Суддя - доповідач:

Судді: