Постанова № 72363912, 21.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/19062/17

Головуючий у 1-й інстанції: Мороз В.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

21 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Літвінова С.М.,

представника третьої особи: Блідної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та скасування рішення комісії Міністерства оборони України № 88 від 01 вересня 2017 року в частині відмови йому в призначенні одноразової грошової допомоги; зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, повязаної з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що всупереч вимогам п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975, позивач не подав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відзиви на апеляційну скаргу позивача та третьої особи на адресу суду не надходили.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. При цьому, представник позивача пояснив, що вважає поданий позивачем пакет документів повним та достатнім для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 з 26 серпня по 7 вересня 1971 року у складі військової частини 59156 знаходився в Об'єданій Арабській Республіці (Египет) де в цей період велися бойові дії. В цей час він перебував на військовому кораблі СКР, де отримав осколкове поранення голови, був контужений, втратив свідомість.

20.01.2016 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, пов'язану з пораненням, одержаним у 1971 році.

27 січня 2016 року позивач подав заяву до Хмельницького обласного військового комісаріату для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням другої групи інвалідності внаслідок отримання контузії в період проходження військової служби.

10.02.2016 року Хмельницький обласний військовий комісаріат, відповідно до п.13 Порядку № 975, направив заяву та додані до неї документи на адресу Департаменту фінансів Міноборони України для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

23 травня 2016 року відповідно до п. 717 Протоколу № 36 засіданням комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, який був затверджений Міністром оборони України, прийнято рішення про повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва).

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 20 лютого 2017 року було зобов'язано Міністерство оборони України розглянути його заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням II групи інвалідності, повязаної з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

25.07.2017 року позивач повторно подав документи для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням другої групи інвалідності, внаслідок отримання контузії в період проходження військової служби. .

Відповідно до п.23 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №88 від 01 вересня 2017 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової допомоги, оскільки позивач не подав документа, що свідчить про причини та обставини поранення, передбаченого п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що форма документу про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), законодавчо не визначена, а тому такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата,що здійснюється особам, які згідно з цим Закономмають право на її отримання.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з пп.2 п.6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

П.11 Порядку №975 встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

З матеріалів справи судом встановлено, що одночасно із заявою про виплату одноразової грошової допомоги позивач подав такі документи: згоду на обробку персональних даних, довідку МСЕК, витяг із протоколу ВЛК від 22 грудня 2015 року, акти судово-медичного обстеження №123, №1436 та копію епікризу, копії паспорта та ідентифікаційного номеру, копію військового квитка та анкету-запрос №1/1057.

В той же час, ані акти судово-медичного дослідження, ані витяг з протоколу ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в якості такого документа приймається інформація чи довідка компетентного органу про обставини, за яких сталося поранення військовослужбовця під час проходження ним служби у відповідній військовій частині.

Таким чином, в порушення вимог п.11 Порядку №975 позивач не подав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Крім того, позивач не звертався до відповідача чи третьої особи за роз'ясненнями щодо того, які документи можуть слугувати підтвердженням причин та обставин поранення, чи про те, де він може отримати зазначені документи.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач подав усі документи необхідні для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, зокрема, згідно з Порядком №975, инним на час звернення позивача до уповноваженого органу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а встановлені у справі обставини підтверджуються матеріалами справи.

Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та скасування рішення комісії Міністерства оборони України № 88 від 01 вересня 2017 року в частині відмови йому в призначенні одноразової грошової допомоги; зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, повязаної з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 21 лютого 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.