Постанова № 72363632, 22.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1529/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

22 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (вх.№ 26636 від 06.12.2017 року) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (головуючий суддя Чернюк А.Ю.) у справі №802/1529/17-а за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та до Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила про протиправність рішення комісії ДФС України № 120638/НОМЕР_1 від 28.08.2017 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 17.08.2017 року оскільки остання сформована у відповідності до п.201.1 ст. 201 ПК України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Державної фіскальної служби України від 28.08.2017 року в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 17.08.2017 року, складену Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 по взаємовідносинах з ПП "Компанія "Інтер-Трейд".

Зобов'язано Державну фіскальну службу України, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 17.08.2017 року, складену Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 по взаємовідносинах з ПП "Компанія "Інтер-Трейд".

Стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 1600 грн. судового збору, що був сплачений відповідно до квитанції від 07.09.2017 року, та 5000 грн. витрати на правову допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначив, що реєстрація податкової накладної №2 від 17.08.2017 року була зупинена через відповідність останньої критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН. Зокрема податковим органом було виявлено невідповідність обсягів постання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД 7308, а позивачем в свою чергу не було надано відповідних документів, в спростування виявленого.

Разом з тим, 29 січня 2018 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Мотивуючи підстави закриття провадження у даній справі заявник зазначає про усунення встановлених судом першої інстанції порушень внаслідок проведення станом на 29.01.2018 року реєстрації податкової накладної № 2 від 17.08.2017 року, складеної Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 по взаємовідносинах з ПП "Компанія "Інтер-Трейд", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відзивів на апеляційну скаргу та будь-яких інших заперечень стосовно поданого апелянтом клопотання про закриття провадження у справі від інших учасників справи не надійшло.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про закриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що останнє підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу положень ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Статтею 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, окрім іншого, також щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності до Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних (копія електронної звітності - ЄРПН, а.с. 160) спірна податкова накладна № 2 від 17.08.2017 року, сформована Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 по взаємовідносинах з ПП "Компанія "Інтер-Трейд", станом 29.01.2018 року є зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером 9166240883. Датою реєстрації вказаної накладної є 18.08.2017 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, факт відсутності заперечень інших учасників справи щодо усунення відповідачем - суб'єктом владних повноважень оскаржених позивачем порушень та те, що обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, тобто виконання відповідачем позовних вимог позивача, мали місце після ухвалення постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року, колегія суддів, в розрізі положень ст. 319 КАС України, дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції від 21.11.2017 року та закриття провадження у справі.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється Законом.

Першим абзацом ч. 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сума сплаченого судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Так, з матеріалів справи встановлено що при зверненні до суду з апеляційною скаргою Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області було сплачено судовий збір у розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2077 від 22.12.2017 року і який, в розрізі наведених норм, підлягає поверненню апелянту з Державного бюджету України.

Окрім того, судова колегія, з огляду на подане представником позивача клопотання про розподіл понесених судових витрат у відповідності до ч. 6 ст. 143 КАС України, вважає за необхідне також вирішити питання про компенсацію позивачу понесених судових витрат при подані позовної заяви.

Так, частиною 6 ст. 139 КАС України закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно ж до ч. 6 ст. 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 1600 грн. судового збору, що був сплачений відповідно до квитанції від 07.09.2017 року, та 5000 грн. витрат на правову допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На переконання судової колегії, як встановлені судом першої інстанції обставини справи, так і факт самостійного усунення ДФС України порушень оскаржених позивачем, у своїй сукупності свідчать про те, що підставою для її звернення до суду та пов'язана з цим необхідність нести витрати на правову допомогу, виникли внаслідок неправомірних дій саме податкового органу.

Таким чином в розрізі наведеного, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. слід повернути останньому з Державного бюджету України, а витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн. слід повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року скасувати, а провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, закрити.

Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код 39402165) сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп. з Державного бюджету України.

Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розподіл понесених судових витрат задовольнити.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1) сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 1600 грн., 00 коп. з Державного бюджету України.

Стягнути на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1) понесені нею витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.