Постанова № 72362864, 24.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1506/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу від 10 жовтня 2017 року, постановлену Херсонським окружним адміністративним судом у складі головуючого - судді Хом'якової В.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправною відмову у наданні відповіді на інформаційний запит, зобов'язання надати інформацію,-

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправною відмови у наданні відповіді на інформаційний запит, зобов'язання надати інформацію.

Ухвалою від 10 жовтня 2017 року Херсонський окружний адміністративний суд залишив адміністративний позов без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків:

- для обґрунтування заявлених позовних вимог - надання до адміністративного позову копії запиту, що був ним надісланий до відповідача;

- для зазначення, які саме права порушені ненаданням інформації щодо дати набрання законної сили постанови суду від 29 червня 2017 року у справі №826/12123/16, де він не є учасником спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України є безпідставні, оскільки в позовній заяві ним зазначено поштову адресу. Кодекс адміністративного судочинства не передбачає такої вимоги до змісту адміністративного позову, як відсутність сумнівів суду в поштовій адресі, як і не передбачає надання позивачем будь-яких доказів проживання його за певною адресою.

Зазначає апелянт і про те, що відсутність інших засобів зв'язку також не може слугувати підставою для залишення адміністративного позову без руху.

Апелянт звертає увагу на те, що позовні вимоги обґрунтовані недотриманням норм законодавства при розгляді запиту, доказом якого є долучений до позовної заяви лист від 29 вересня 2017 року №02.2-18/1417/17. Предмет позову - визнання протиправною відмови у наданні інформації, а не бездіяльність щодо розгляду запиту на інформацію.

Заперечень на апеляційну скаргу від окружного адміністративного суду м. Києва не надійшло.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із запитом на інформацію, в якому просив повідомити про дату набрання законної сили постановою суду від 29 червня 2017 року у справі №826/12123/16.

Листом від 29 вересня 2017 року позивачу було відмовлено у наданні запитуваної інформації оскільки дія Закону України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється щодо надання інформації, яка знаходиться у володінні суду в результаті здійснення ним правосуддя.

Не погоджуючись з відмовою у наданні запитуваної інформації, ОСОБА_2 09 жовтня 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Херсонського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 10 жовтня 2017 року Херсонський окружний адміністративний суд залишив адміністративний позов без руху.

Постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову без руху, суд першої інстанції встановив, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній до 15.12.2017 року.

Апеляційний суд зазначає, що вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у статті 106 КАС України, в редакції чинній на час постановлення оскарженої ухвали, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Також позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також документ про сплату судового збору.

Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі суду слід також визначитися з такими питаннями: які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи належать спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягають порушені права чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого судочинства.

Стаття 106 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу (в редакції чинній до 15.12.2017 р.), постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.

Відсутність хоча б одного реквізиту, визначеного статтею 106 Кодексу (в редакції чинній до 15.12.2017 р.), може бути самостійною підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до матеріалів справи адміністративний позов залишений без руху з підстав не відповідності вимогам:

- п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.), а саме: - позивачем не додано доказів того, що він знаходиться, проживає чи зареєстрований за адресою, яку він вказав в позовній заяві;

- не додано ніякого іншого засобу зв'язку;

- ч. 2 ст. 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.), оскільки позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог не додано до позову копії запиту, що був ним надісланий до відповідача.

- позивач не зазначив в адміністративному позові, які саме права порушені ненаданням інформації.

Дослідивши адміністративний позов апеляційний суд встановив, що позовна заява ОСОБА_2 містить ім'я (найменування) позивача та поштову адресу.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.

Апеляційний суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Стаття 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Разом із тим суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) адміністративні справи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків передбачених КАС України.

Апеляційний суд відхиляє посилання суду першої інстанції на те, що позивач вказав своєю адресою - адресу, яка співпадає з адресою місцезнаходження Херсонського окружного адміністративного суду.

Стосовно засобів зв'язку, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) у позовній заяві зазначаються номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, тобто, вимоги цього положення слід розуміти як такі, що не мають зобов'язального характеру.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на приписи п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) є помилковими, оскільки зазначені в позовній заяві відомості відповідають вимогам п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.).

Апеляційний суд встановив, що позовна заява містить копію відповіді Окружного адміністративного суду м. Києва №02.2-18/1417/17 від 29.09.2017 року на запит, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо надання інформації про набрання рішенням законної сили.

Апеляційний суд зазначає про те, що адміністративний позов містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема позивач зазначає в чому полягає протиправність відповіді Окружного адміністративного суду м. Києва на інформаційний запит.

Згідно зі статтею 49 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) сторони мають право надавати докази та брати участь у їх досліджені.

Статтею 111 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) суду надано можливість у попередньому судовому засіданні з'ясувати докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, приписами частини шостої статті 71 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) передбачено, що в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на приписи вказаних статей не зазначення у позовній заяві позивачем доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, не може бути перешкодою для відкриття провадження у справі, оскільки суд не позбавлений права на витребування таких доказів і у разі їх ненадання повинен вирішити справу на основі наявних доказів.

Аналіз наведених норм чинного законодавства та зміст судових рішень дають підстави для висновку, що виявлені недоліки позовної заяви часто мають формальний характер і не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі, та розглянути спір по суті заявленого позову, а виявлені недоліки є незначними та можуть бути усунуті судом шляхом опитування позивача в судовому засіданні, витребування доказів тощо.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.) позивачем надано докази, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

Надання, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, правової оцінки обставинам, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не відповідає приписам ч. 1 ст. 107 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 р.), та є передчасними висновками суду першої інстанції по суті заявлених вимог без фактичного розгляду справи, що не передбачене Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправною відмову у наданні відповіді на інформаційний запит, зобов'язання надати інформацію.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі та залишення адміністративного позову без руху, у зв'язку з чим, відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена ухвала - скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду - вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Оскільки стаття 139 КАС України, розподіл судових витрат передбачає у разі вирішення справи по суті спору, або у різі прийняття судового рішення, яким суд закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду, апеляційний суд зазначає, що питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України.

Керуючись ст. ст. 1, 2 ст. ст. 308, 311, п. п. ч. 1 ст. 320, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 325,ч. 3 ст. 328 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасувати, а справу № 821/1506/17 направити до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя-доповідач С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець