Постанова № 72362691, 21.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" лютого 2018 р. Справа № 806/1306/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на додаткову постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання повторно розглянути клопотання від 29.03.2017 року та прийняти рішення у вигляді наказу , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив вирішити питання щодо стягнення судового збору з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Державного бюджету України.

Заява вмотивована тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року по справі № 806/1306/17 його позов було задоволено частково. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного розгляду та неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 29 березня 2017 року. Зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 29 березня 2017 року та надати обґрунтовану і вмотивовану відповідь у порядку та відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України. У решті позовних вимог суд відмовив.

З урахуванням наведеного, заявник вважає, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем за подання адміністративного позову підлягає стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до спеціального фонду Державного бюджету України.

Додатковою постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 заяву ОСОБА_3 про стягнення судового збору задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за такими риквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м.Житомирі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області; код банку отримувача (МФО) - 811039; рахунок отримувача - 31213206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101. судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Відповідач з додатковою постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 15 червня 2017 року по даній справі позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного розгляду та неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 29 березня 2017 року та зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 29 березня 2017 року та надати обґрунтовану і вмотивовану відповідь у порядку та відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи слідує, що позивач є інвалідом 2 групи, а тому відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дені подання позовної заяви) останній звільнений від сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях.

В матеріалах справи відсутні документи про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції посилався на приписи ст. 169 КАС України (в редакції чинній на день прийняття рішення) та дійшов висновку про обґрунтованість заяви.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України (в редакції чинній на день прийняття рішення) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за приписами вказаної норми процесуального права, розподілу підлягають документально підтверджені судові витрати. Вказана стаття не передбачає розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, а також порядку стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача в дохід Державного бюджету пропорційно до задоволеної або відхиленої частини вимог, якщо за законом позивача звільнено від сплати судового збору.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи відсутні документи про сплату позивачем судового збору.

В заяві про стягнення судового збору з відповідача ОСОБА_3 посилається на приписи ст.ст. 4, 6, 9 Закону України "Про судовий збір", в силу яких судовий збір зараховується до Державного бюджету України. Позивач вважає, що оскільки позов задоволено частково, тому судовий збір потрібно стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Проте вказані доводи заявника є помилковими, оскільки ст. 4, 6, 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору, зарахування судового збору до Державного бюджету України. Вказані статті застосовуються до позивачів, у яких відсутні пільги щодо сплати судового збору та, відповідно, подають документи на підтвердження сплати судового збору.

Суд першої інстанції на вказані положення Закону України "Про судовий збір" не звернув увагу, тому помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене додаткова постанова від 17.10.2017 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні зави.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити.

Додаткову постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" жовтня 2017 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про стягнення судового збору з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "21" лютого 2018 р.