Рішення № 72362183, 16.02.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5463/16-ц

Провадження по справі № 2/367/81/2018

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

при секретарі Кузнецовій К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 липня 2013 року, громадянин України, ОСОБА_2 (далі -відповідач) отримав грошові кошти від нього, ОСОБА_1 (далі-позивач) в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, для власних цілей, а саме- для погашення власної заборгованості за проведений фестиваль, що проходив у м. Києві 27-30 червня 2013 року.

Відповідач, скориставшись своїм службовим становищем, умовив його, оформити кредит у банку і на дуже короткий термін надати йому ці кошти, що він і зробив, бо він в нього працював, відповідач був директором, а він його підлеглим, за це йому було обіцяно високу заробітну плату, а проценти він теж обіцяв сплачувати з власного кармана. Боргову розписку ОСОБА_2 йому написав, але з наданням затягував. Відповідач, ухиляючись сплатити борг, у весь час пропонував потерпіти. Загалом, уникаючи повернути кошти, почав умовляти його купити у нього частку в його студії «Смайл», мотивуючи це тим, що він матиме дохід та можливість покривати проценти по кредиту. Але від придбання частки студії «Смайл» він відмовився, настоюючи повернути йому всю суму. При цьому, розписку, підтверджуючу про отримання коштів, у розмірі 80 000,00 грн., що він надав у борг позивачеві, він отримав лише у вигляді гарантійного листа від 18.12.20013р., він довго за ним ходив і вмовляв повернути кошти, які він взяв, але ні благання, ні взивання до совісті не діяли. Їхні робочі стосунки були зіпсовані, він пішов з роботи з студії «Смайл», а як з’ясувалося потім, офіційно, його, навіть, не було влаштовано, хоч по документам які він йому показав, він рахувався виконавчим директором і мав би отримувати зарплату, як було обіцяно. Від відповідача, ОСОБА_2 ні копійки грошей ні зарплати, ні погашення боргу він не отримав. На неодноразові усні звернення не зважав, на письмові - також, кошти йому досі не повернуті.

В зазначеному гарантійному листі, від 18.12.2013 року, Відповідач підтвердив отримання ним коштів у розмірі 80000,00 грн, при цьому дещо іскаживши саму ціль отримання коштів. Але факт отримання зазначеної суми підтверджується самим відповідачем – ОСОБА_2

Отже, оскільки звернення Позивача до Відповідача про повернення йому суми коштів виявились безрезультатними, Відповідач ухиляється від повернення суми боргу, Позивач вимушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

У зв’язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у сумі 80000,00 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 800,00 грн.

В процесі розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги. Просив стягнути з боржника, ОСОБА_2 грошові кошти, виходячи з уточнених позовних вимог, згідно розрахунку витрат від інфляції та суми 3% річних за прострочену суму боргу витрат на судовий збір, а всього 134289,60 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят дев’ять гривень шістдесят копійок). З яких: сума боргу в розмірі 80000,00 грн.; сума витрат від інфляції в розмірі 48160,00 грн.; 3% річних в розмірі 4800,00 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 800,00 грн. та уточнених позовних вимог 529,60 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі і просили задоволити.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Подав до суду письмові заперечення.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, по слідуючих підставах:

Судом встановлено, що 13.07.2013 року ОСОБА_1 надав грошові кошти в сумі 80 000 грн. ОСОБА_2 як своєму знайомому та директору ТОВ «Студія мистецтв Смайл», для погашення заборгованості за проведений фестиваль, що проходив в м. Києві 27-30 червня 2013 року (а.с. 4).

Співпрацюючи разом з ОСОБА_2, ОСОБА_1 взяв кредит у «Альфа Банк» і «Ідея Банк» для передачі коштів ОСОБА_2, що прослідковується по датах взяття кредитів 11.07.2013 р. та 12.07.13р (а.с. 118-123).

Позивачеві було запропоновано купити 9, 99% у долі ТОВ «Студія мистецтв «Смайл» відповідно як слідує з розписки (а.с.4) – ОСОБА_2, як директор ТОВ «Студія мистецтв «Смайл», який діє на підставі Статуту підтверджує, що 13.07.2013 року ОСОБА_1 передав директору ОСОБА_2 80 000 грн. знак гарантії продажу 9,99% долі у ТОВ «Студія мистецтв « Смайл».

На звернення позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 повернути кошти, відповіді не отримав.

Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, ключове функціональне призначення розписки полягає у письмовому підтвердженні взяття особою певного зобов’язання або виконання певного обов’язку, тобто підтвердження факту виникнення або припинення відповідних зобов’язальних правовідносин. Дане призначення розписки є основним чинником, який визначає її зміст.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Такими підставами, зокрема, є: договори та інші правочини завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частина 2 ст. 1047 ЦК України зазначає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Розписка позичальнику представляється виключно на підтвердження укладання договору позики. В свою чергу, будь-який договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладався.

Аналіз змісту наданого Позивачем гарантійного листа ТОВ «Студія мистецтв Смайл» засвідчує, що він за будь-яких обставин не може слугувати підтвердженням укладанням договору позики та виникнення боргового зобов’язання, і відповідно кваліфікуватись розглядатись як боргова розписка.

Зі змісту гарантійного листа, виданого ТОВ «Студія мистецтв Смайл», не вбачається факту виникнення боргових правовідносин.

За змістом гарантійний лист не породжує і не може породжувати боргового зобов’язання.

Оскільки єдиним функціональним призначенням боргової розписки є письмове підтвердження укладання договору позики та його умов, який у даному випадку відсутній, зі змісту гарантійного листа не можна приходити висновку про зобов’язання ОСОБА_2 повернути борг ОСОБА_1

Що стосується гарантійного листа ТОВ «Студія мистецтв Смайл», з якого убачається, що Товариство підтверджує, що 13.07.2013р. ОСОБА_1 передав директору ОСОБА_2 80 000,00 грн. в знак гарантії продажу 9,99 % долі у Товаристві, Товариством був підготовлений повністю пакет документів для продажу ОСОБА_1 частки уставного фонду Товариства 9,99 %, та призначена дата оформлення договору купівлі - продажу у нотаріуса на 25.07.2013р., проте нотаріальна дія не була вчинена, оскільки покупець - ОСОБА_1 не з’явився. В подальшому дата здійснення нотаріальної дії була ще двічі перенесена з причин неявки ОСОБА_1

Позов позивачем предявлений до ОСОБА_2 як фізичної особи. Однак, гарантійний лист (а.с. 4) написаний від ОСОБА_2 як директора ТОВ «Студія мистецтв «Смайл».

Згідно ч. 1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

В судовому засіданні позивачем не заявлялось клопотань про залучення по справі в якості співвідповідача – ТОВ «Студія мистецтв «Смайл».

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дані позовні вимоги позивачу необхідно пред’явити до ТОВ «Студія мистецтв «Смайл», поскільки відповідач ОСОБА_2 представляє інтереси товариства, є його директором і кошти отримував як керівник ТОВ, а не фізична особа.

Керуючись вищевикладеним, ст. ст. ч. 1 ст. 51, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову – відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_3