Ухвала суду № 72361008, 20.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2419/17

Провадження № 11-кп/779/15/2018

Категорія ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України

Головуючий у 1 інстанції Димашок В. П.

Суддя-доповідач Гандзюк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Гандзюка В.П.,

суддів: Повзла В.В., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю:

секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Гриненка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 18 жовтня 2017 року щодо нього обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.15, ч. 2 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей українець, громадянин України, раніше судимий:

визнаний винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.307 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України – 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного за вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.05.2017 у виді 4-х років 6 місяців позбавлення волі та покарання призначеного за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України ухвалено рахувати з часу затримання 26.04.2016 року.

В строк призначеного покарання ухвалено зарахувати покарання частково відбуте за вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.05.2017 року.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 4580,08 гривень судових витрат на залучення експерта для проведення експертизи наркотичних засобів.

Як встановлено судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав з метою збуту, а також незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб повторно за попередньою змовою в групі осіб, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ч.1 ст. 309 КК України, та вчинив замах на збут психотропних речовин за попередньою змовою в групі осіб, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ч.1 ст. 309 КК України.

З вироку суду першої інстанції, вбачається, що особа, матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2, придбала психотропну речовину амфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, які зберігала з метою подальшого незаконного збуту по місцю свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4.

21 лютого 2017 року ОСОБА_2 перебуваючи в Івано-Франківській установі виконання покарань №12, та відбуваючи покарання під час телефонної розмови з ОСОБА_4 запропонував останньому придбати у особи матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні по місцю її проживання особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс, на що, ОСОБА_4 погодився.

Близько 13год.20 хв. 21 лютого 2017 року ОСОБА_2 передзвонив до ОСОБА_4 та пересвідчився в тому, що останній вже перебуває АДРЕСА_1, де проживає особа матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні, під час розмови ОСОБА_4 передав телефон вказаній особі і остання діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2, виконуючи його вказівки, по місцю свого проживання незаконно збула ОСОБА_4 полімерний медичний шприц об’ємом 20 мл. із вмістом рослинної речовини зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 2.1-0122/17 від 21.02.2017 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, кількість якого становить 9,611 грама.

Крім того, 21.02.2017 р. ОСОБА_5 по телефону домовився з обвинуваченим ОСОБА_2, який перебував в Івано-Франківській установі виконання покарань №12, про купівлю у особи матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні психотропної речовини - амфетаміну за 250 грн., дані кошти ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_2 мав переказати вказаній особі на її картковий рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк». Того ж дня близько о 17:08 год. ОСОБА_5 перебуваючи в м. Коломия, Івано-Франківської області, відповідно до попередньої домовленості з обвинуваченим ОСОБА_2, у відділенні банку «ПриватБанк», що на бульварі ОСОБА_6, 2, через термінал переказав грошові кошти в сумі 250 гривень на картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № 5168 7573 1651 2625, який належить особі матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні за купівлю психотропної речовини - амфетамін, яку мав отримати від останньої після переказу коштів.

Отримавши вказані кошти особа матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2 не завершила свої злочинні дії спрямовані на збут психотропної речовини амфетамін ОСОБА_5 з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками поліції.

Крім того 21.02.2017 р. ОСОБА_7 по телефону домовився з обвинуваченим ОСОБА_2, який перебував в Івано-Франківській установі виконання покарань №12 про купівлю у особи матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні психотропної речовини - амфетаміну за ціною 300 грн. за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_5.

21.02.2017 року близько 18.00 год. особа матеріали кримінального провадження по відношенню до якої розглядаються судом в іншому провадженні діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2, по місцю свого проживання незаконно збула за грошові кошти в сумі 300 гривень ОСОБА_7, фольговий згорток та полімерний контейнер із вмістом рослинної речовини зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 2.1-0206/17 від 16.03.2017 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, кількість якого становить 7,099 грама.

В суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро розкаявся, та просив його суворо не карати.

Не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на суворість призначеного судом покарання, та не врахування всіх обставин, що пом'якшують призначення покарання.

Зокрема, вважає, що суд першої інстанції належним чином не врахував повне визнання ним своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, та стан здоров'я його матері, яка є інвалідом ІІІ групи.

ОСОБА_2 вважає, що при ухваленні вироку, судом першої інстанції не було враховано вимоги ч.1 ст. 69 КПК України, яка за наявності кількох пом'якшуючих обставин, передбачає призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті.

З цих підстав, вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, ОСОБА_2 просив скасувати, та ухвалити новий, яким призначити остаточне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

В суді апеляційної інстанції, обвинувачений та його захисник доводи апеляційної скарги підтримали, та просили про її задоволення.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вирок суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а тому, просив залишити його без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються, а також правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 не оскаржуються, і докази в силу ст. 349 КПК не досліджувалися, то вирок суду, в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Що стосується посилання обвинуваченого на неврахування судом всіх обставин, що пом'якшують покарання, то колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту ст. ст.50, 65 КК України покарання має на меті виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів та дані про особу обвинуваченого, який вже притягувався до кримінальної відповідальності, та вчинив даний злочин, під час відбування ним покарання в місцях позбавлення волі. Ці дані вказують на небажання обвинуваченого припинити злочинну діяльність та негативно характеризують особу винного.

Судом першої інстанції це враховано, так як і обставини, що пом'якшують покарання за вчинений останній злочин. Врахувавши повне визнання вини, сприяння встановленню істини у справі, каяття, наявність двох неповнолітніх дітей, та стан здоров'я дитини та матері, яка є інвалідом ІІІ групи суд визначив покарання за видом та розміром, а також застосував принцип поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким, що за сукупністю злочинів та вироків є адекватним вчиненому та особі винного. Таке покарання є обґрунтованим, законним, достатнім та справедливим.

За таких обставин доводи ОСОБА_2, про неврахування судом першої інстанції всіх пом'якшуючих обставин, які наведені ним в апеляційній скарзі, а також наявності підстав для застосування ст. 69 КПК України спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Коломийського міськрайонного суду від 18 жовтня 2017 року щодо нього обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.15, ч. 2 ст.307 КК України – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк