Постанова № 72359158, 20.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2018 рокусправа № 804/3741/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі №804/3741/17 за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, треті особи - Державний виконавець Слов`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О., Управління Державної казначейської служби України у м.Слов'янську Донецької області, про визнання протиправними дії, скасування арешту та зобов'язати вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О. в частині накладення арешту на транспортний засіб, автомобіль MERCEDES-BENZ VITO l10D, 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, його розшук та занесення до пошукової системи "Рубіж", що належить ОСОБА_1 як власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2016 р.

- скасувати постанову державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О. в частині накладення арешту на транспортний засіб, автомобіль MERCEDES-BENZ VITO l10D, 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 як власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2016 р.

- скасувати постанову державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О. про розшук майна від 04.10.2016 р. у частині розшуку майна, автомобіля MERCEDES-BENZ VITO l10D, 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 як власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2016 р.

- зобов'язати державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О. вилучити запис із пошукової системи "Рубіж" від 13.12.2016 р. по

транспортному засобу, автомобілю MERCEDES-BENZ VITO l10D, 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 як власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2016 р.

- стягнути з державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О. за рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області матеріальні збитки у розмірі 192,53 грн. (сто дев'яносто дві гривні, 53 копійки).

- стягнути з державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дідевич І.О. за рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області моральну шкоду у розмірі 10000, 00 грн. (десять тисяч гривень, 00 копійок).

В обґрунтування позову позивач зазначив те, що не є боржником у виконавчому провадженні, однак відділом ДВС були вчинені дії щодо арешту, розшуку та занесення до бази даних як такого, що знаходиться у розшуку, транспортного засобу, який належить йому на праві власності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що він не є стороною виконавчого провадження та не заявляє вимоги про визнання права власності на майно, у зв`язку з чим, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що переданий на вирішення суду спір не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки пов'язаний із спором про право, а саме про право на майно - автомобіль MERCEDES-BENZ VITO l10D, 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, стосовно якого державним виконавцем вчинені дії щодо арешту, розшуку та внесення щодо нього відомостей до пошукової системи "Рубіж". Такі висновки суд обґрунтував тим, що у позовній заяві позивач посилається на те, що майно, на яке державним виконавцем 04.10.2016р. накладено арешт, не належить боржнику за виконавчим провадженням - гр. ОСОБА_3, а є власністю ОСОБА_1 З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що згідно з вимогами ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту. З огляду на такі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказаний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства шляхом пред'явлення позивачем позову про визнання права власності.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року, чинній на час звернення позивача з позовом до суду та постановлення оскаржуваної ухвли) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" звернуто увагу судів, що під час вирішення спору про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги щодо законності накладення державним виконавцем арешту на автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі VITO l10D, 1997 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, його розшуку та внесення щодо нього відомостей до пошукової системи "Рубіж", з тим підстав, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні, транспортний засіб належить позивачу на парві приватної власності, що підтверджується відповідним договом купівлі-продажу транспортного засобу №1443/2016/001697, укладеним між позивачем та гр. ОСОБА_3 10.08.2016 року, та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.14,15), у зв'язку з чим висновки суду, що вказаний спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту, є безпідставними, оскільки право позивача на майно підтверджено правовстановлюючими документами та не заперечується іншими особами.

Таким чином, оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст.320, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі №804/3741/17 - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з 20.02.2018р. та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20.02.2018р

Повне судове рішення складено 22.02.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк