Рішення № 72358576, 19.02.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2018 року м. Чернігівсправа № 927/70/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В. розглянуто справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000

до відповідача: 209 Управління начальника робіт,

вул. Староказармена дільниця, буд. 2, м. Чернігів, 14029

предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 43128,66 грн.

Суддя І.Г. Мурашко

За участю:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 19.12.2017 за № 41/7990, представник

від відповідача: ОСОБА_2 – керівник, наказ від 29.04.2015 за № 11-ДП

У судовому засіданні 19 лютого 2018 року Господарським судом Чернігівської області на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» подано позов до 209 Управління начальника робіт про стягнення заборгованості в сумі 43128,66 грн., з якої 36999,15 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію у період з червня 2017 року по листопад 2017 року; 3609,48 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у період червень – липень 2017 року; 1661,00 грн. пені за порушення відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості активної електроенергії у період з 11.07.2017 по 12.12.2017; 191,39 грн. трьох відсотків річних за аналогічний період та 667,64 грн. інфляційних втрат за період з 11.07.2017 по 30.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 08.05.2007 за № 2612 про постачання електричної енергії та додатків до нього.

Позивач у судовому засіданні 19.02.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позов та представник відповідача у судовому засіданні 19.02.2018 проти позову заперечив повністю, однак належного правового обґрунтування своєї позиції відносно заявленого позову до суду не надав. У відзиві на позов відповідач вказав, що не визнає заборгованість за перевищення ліміту споживання та звернув увагу суду, що листами вих. № 11 від 08.02.2017, вих. № 16 від 23.02.2017, вих. № 37 від 22.06.2017 звертався до позивача з проханням підвищення ліміту, однак на свої звернення отримав відмову, враховуючи наявність кредиторської заборгованості перед ПАТ «Чернігівобленерго». На думку відповідача, відмова позивача переглянути ліміт споживання є протиправною (а.с.78). При цьому у відзиві на позов, відповідач просив суд визнати незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо ухилення в погоджені лімітів споживання. Однак, оскільки відповідач правом на подання зустрічного позову, у відповідності до вимог ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, судом роз'яснено відповідачу, що зазначені вимоги не вирішуються судом при розгляді заперечень на позов, а вирішуються в позовному провадженні.

Позивач відповіддю на відзив проти доводів відповідача заперечив, наголосивши, що відповідач постійно порушує умови договору № 2612 та має непогашену заборгованість перед позивачем за минулі періоди. При цьому, позивач просив суд врахувати, що при нарахуванні неустойки (пені), інфляційних втрат та відсотків річних, заявлених до стягнення в межах даної справи, ним було допущено технічну помилку та невірно включено до розрахунку вказаних нарахувань часткові оплати на суму 95,00 грн. від 01 грудня 2017 року та на суму 800,00 грн. від 02 жовтня 2017 року (а.с.91).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно статті 4 ЗУ “Про ринок електричної енергії”, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. З огляду на приписи частин 1 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

З матеріалів справи вбачається, що 08 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство “Чернігівобленерго”, код ЄДРПОУ 22815333) та 209 Управлінням начальника робіт був укладений договір про постачання електричної енергії № 2612.

Згідно розділу 1 договору позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з приєднаною потужністю 490 кВт, 400 кВА, а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: встановлюється згідно Додатків № 2, 2.1, 2.2, 2.3 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до цього договору (а.с. 17-20, 23-25).

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно п. 2.1. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п.2.3.3 договору, споживач зобов’язується: оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків”, Додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства.

Додатком № 3 “Порядок розрахунків” сторони встановили, що відповідач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 27 числа попереднього місяця по 26 число наступного місяця включно, плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно до 5 числа поточного календарного місяця у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Розмір планового платежу розраховується відповідачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу напруги на очікуваний обсяг / частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3-х операційних днів з дня отримання рахунка (а.с. 26-27).

Згідно п. 7.5. договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатка № 4 до цього договору “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та замірів електричної потужності, проведених в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистемами України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття – передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до Додатку № 4 до договору сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються відповідачем за показами розрахункових засобів обліку 26 числа кожного місяця та заносяться в “Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії”, який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається позивачу, після чого відповідач отримує від позивача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку,заносити в “Акт – звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії” та надавати на погодження відповідальній посадовій особі споживача.Споживач не пізніше наступного дня отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду, який підписується споживачем та повертається постачальнику протягом 3 робочих днів від дня його отримання (а.с.28-30).

На виконання умов договору, позивачем в особі трьох повноважних представників у період з червня 2017 року по листопад 2017 року були знятті показання розрахункових приладів обліку електричної енергії(лічильники № 157202 та № 761779), що занесені до «Графіку перевірки та зняття показань розрахункових приладів обліку», на підставі яких у спірному періоді складені акти про використану відповідачем електричну енергію та виставлені до оплати відповідні рахунки (а.с.34-37, 40-43, 47-50, 52-55, 56-59, 61-64, 92). Відповідачем підтверджено обсяг споживання електричної енергії станом на 26.10.2017 шляхом підписання акту про використану електричну енергію (за жовтень 2017 року) (а.с.59).

Відповідно до п. 2.2.4. договору, позивач (постачальник) зобов’язується надавати відповідачу (споживачу) рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку № 3 до цього Договору „Порядок розрахунків”.

На виконання пункту 2.2.4 договору № 2612, позивачем у період з червня 2017 року по листопад 2017 року були виставлені відповідачу до оплати наступні рахунки на загальну суму 38705,48 грн.: № 2612_06-2017 від 30.06.2017 на суму 4309,04 грн. (за червень 2017 року), № 2612_07-2017 від 28.07.2017 на суму 6127,68 грн. (за липень 2017 року), № 2612_08-2017 від 31.08.2017 на суму 3841,68 грн. (за серпень 2017 року), № 2612_09-2017 від 29.09.2017 на суму 7594,78 грн. (за вересень 2017 року), № 2612-10-2017 від 30.10.2017 на суму 8087,32 грн. (за жовтень 2017 року), № 2612_11-2017 від 29.11.2017 на суму 8744,98 грн. (за листопад 2017 року), що отримані відповідачем 05.07.2017, 03.08.2017, 11.09.2017, 05.10.2017, 01.11.2017, 08.12.2017 відповідно (а.с. 33-34, 39-40, 46-47, 51-52, 56-57, 60, 65).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що позивачем правомірно визначена сума до сплати за спожиту електроенергію в рахунках № 2612_06-2017 від 30.06.2017, № 2612_07-2017 від 28.07.2017, № 2612_08-2017 від 31.08.2017, № 2612_09-2017 від 29.09.2017, № 2612_10-2017 від 30.10.2017, № 2612_11-2017 від 29.11.2017 відповідно до встановлених тарифів, розміщених на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (www.nerc.gov.ua)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період з 27.05.2017 р. по 26.11.2017 р. спожито активну електричну енергію на підставі договору № 2612 від 08.05.2007 р. на загальну суму 38705,48 грн.

Відповідач порушив умови договору, за вартість спожитої активної електроенергії у встановлений строк не розрахувався.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем було частково погашено суму основної заборгованості в розмірі 1706,33 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень: № @2РL435049 від 15.11.2017 на суму 364,00 грн., згідно якої 286,33 грн. зараховано в рахунок оплати боргу за спожиту активну електроенергію у червні 2017 року та 77,67 грн. – в рахунок попереднього періоду; № 168617 від 28.08.2017 на суму 1000,00 грн. та № @2РL533043 від 18.08.2017 на суму 420,00 грн., що зараховані в рахунок липня 2017 року (а.с.38, 44, 45).

Зарахування часткових оплат проведено позивачем у відповідності до пункту 7.6 договору, згідно якого у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зараховувати як погашення існуючої заборгованості споживача за найдавнішим періодом її виникнення.

На момент винесення рішення по справі відповідач наявну заборгованість за спожиту електричну енергію у період з 27.05.2017 року по 26.11.2017 року в сумі 36999,15 грн. (38705,48 грн.– 1706,33 грн.) не погасив, доказів оплати до суду не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію у період з 27.05.2017 року по 26.11.2017 року в сумі 36999,15 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 3 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Керуючись умовами пункту 4.2.1 договору та приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення відповідачем договірних зобов’язань по оплаті вартості активної електроенергії у спірному періоді, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1661,00 грн. пені за період з 11.07.2017 по 12.12.2017; 191,39 грн. відсотків річних за аналогічний період та 667,64 грн. інфляційних втрат за період з 11.07.2017 по 30.11.2017.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань по розрахунку за спожиту активну електроенергію у спірному періоді, суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем (а.с. 72-74), прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та відсотків річних в повному обсязі в сумі 1661,00 грн. та 191,39 грн. за заявлений період, та про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 663,33 грн., враховуючи, що у періоді з 11.07.2017 по 30.11.2017 позивачем не було враховано серпень місяць, в якому індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце дефляція), що є порушенням абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 за № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань».

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Судом встановлено, що відповідачем не було надано позивачу у встановлений договором строк відомості щодо очікуваного обсягу споживання електричної енергії на 2017 рік, у зв’язку з чим позивачем такі обсяги було встановлено самостійно, виходячи зі рівня споживання за аналогічний період у 2016 році.

Відповідно до пункту 5.5 договору № 2612 звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Однак, пунктом 4.4 ПКЕЕ передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Разом з тим, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

З огляду на зазначене, судом відхилено доводи відповідача, наведені у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2016 року рівень споживання електричної енергії щодо точки обліку майданчик 2612/ТП-325 виробничі приміщення (лічильник № 157202) був нульовим (0 кВтг) згідно рахунку від 30.06.2016 за № 2612_06-2016 (а.с.69-70). Таким чином, виходячи з аналогічного періоду попереднього року, відповідачем у червні 2017 року за точкою обліку майданчик 2612/ТП-325 виробничі приміщення (лічильник № 157202) було перевищено ліміт споживання на 1504 кВтг., про що свідчить рахунок № 2612_06-2017 від 30.06.2017, складений на підставі знятих показань розрахункового приладу обліку за травень, червень 2017 року (а.с. 35-37, 92).

В той же час, у липні 2016 року рівень споживання електричної енергії щодо точки обліку майданчик 2612/ТП-325 виробничі приміщення (лічильник № 157202) складав 1979 кВтг згідно рахунку від 29.07.2016 за № 2612_07-2016 (а.с.67). Таким чином, виходячи з аналогічного періоду попереднього року, відповідачем у липні 2017 року за точкою обліку майданчик 2612/ТП-325 виробничі приміщення (лічильник № 157202) було перевищено ліміт споживання на 290 кВтг. (2269 кВтг – 1979 кВтг), про що свідчить рахунок № 2612_07-2017 від 28.07.2017, складений на підставі знятих показань розрахункового приладу обліку за червень – липень 2017 року (а.с.35-37, 41-43).

Пунктом 4.2.2. договору сторони погодили, що за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Позивачем, виходячи із середньозваженого тарифу згідно п. 6.17 ПКЕЕ,було здійснено розрахунок суми підвищеної оплати за спожиту понад договірну величину електричну енергію за червень 2017 року та липень 2017 року на загальну суму 3609,48 грн., та виставлено відповідачу до оплати рахунки № 2D2612_06-2017 від 30.06.2017 на суму 3023,94 грн. та № 2D2612_07-2017 від 28.07.2017 на суму 585,54 грн. (а.с. 66, 68). Вказані рахунки були направлені на юридичну адресу відповідача 04.07.2017 та 01.08.2017, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 1400036265533 та 1400036350255 (а.с. 66, 68).

Відповідачем за спожиту понад договірну величину електричну енергію у періоді червень – липень 2017 року на суму 3609,48 грн. не розрахувався, доказів сплати до суду не надав.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін та перевіривши розрахунок, проведений позивачем, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3609,48 грн. боргу за споживання електроенергії понад договірну величину у спірному періоді підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1761,82 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 165, 166, 233, 236, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з 209 Управління начальника робіт (14029, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Староказармена дільниця, буд. 2, п/р № 26002059995799 у ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 353586, код ЄДРПОУ 08527221) на користь Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Горького, буд. 40, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26032301102791 в філії – Чернігівське обласне управління АТ “Ощадбанк”, МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) – 36999,15 грн. боргу за активну електроенергію.

3. Стягнути з 209 Управління начальника робіт ( 14029, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Староказармена дільниця, буд. 2, п/р № 26002059995799 у ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 353586, код ЄДРПОУ 08527221) на користь Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, на поточний рахунок № 26009301102791 в філії – Чернігівське обласне управління АТ “Ощадбанк”, МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) – 3609,48 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 663,33 грн. інфляційних втрат, 191,39 грн. відсотків річних, 1661,00 грн. пені та 1761,82 грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21.02.2018.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб - адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/