Рішення № 72357738, 21.02.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6550/17

Категорія 47

2/295/403/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

21.02.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Савіної Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Орган опіки та піклування Сінгурівської сільської ради, Служба у справах дітей Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття. В обгрунтування вимог позивач пояснив, що відповідач у вихованні дівчинки не бере участі, не спілкується з дитиною, не проявляє до неї батьківської турботи, не цікавиться фізичним розвитком та здоров'ям дитини, самоусунулась від будь якого прояву інтересу чи уваги до дитини. Також позивач вказав, що ОСОБА_4 постійно знаходиться на його піклуванні, проживає з позивачем, всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки відповідача.

Від представника позивача - ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з'являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток, а також шляхом розміщення виклику до суду в засобах масової інформації.

Від третьої особи - Сінгурівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Від представника третьої особи - Органу опіки та піклування Житомирської міської ради ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про народження, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень, прізвище дитини змінено з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» та відомості про батька, а саме прізвище, «ОСОБА_7» змінено на «ОСОБА_1» (а.с. 6-7).

ОСОБА_8 знаходиться на обліку в Богунському РУПСЗН м. Житомира та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитини, відповідно до довідки від 18.05.2017 року №1165 (а.с. 11).

Зі змісту відповіді Комунальної установи «Центральної дитячої міської лікарні» від 25.05.2017 року №828 вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться на обліку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

На підставі рішення виконавчого комітету Сінгурівської сільської ради від 11.07.2016 року у ОСОБА_7 вилучено малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.12.2017 року №1250 затверджено висновок орган опіки та піклування щодо позбавлення ОСОБА_12 батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 49).

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення від виконання юридичного обов'язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати (батько) можуть вважатися такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, якщо вона (він) не проявляють про неї батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків щодо доньки - ОСОБА_3

Положення статей 180, 181 СК України визначають, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 25, ст.291), який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до Сімейного кодексу України.

Так відповідно до ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливість їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 640,00 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 164, 166 СК України, ст.ст. 12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), треті особи - Орган опіки та піклування Сінгурівської сільської ради (місцезнаходження: Житомирський р-н, с. Сінгури, вул. Шкільна, 1), Служба у справах дітей Житомирської міської ради (місцезнаходження: м. Житомир, м-н Корольова, 4/2) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, відносного її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2017 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Л.М. Чішман