Ухвала суду № 72357593, 20.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20.02.2018р. Справа №905/2268/17

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Єдність”, с.Малинівка

про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Єдність”, с.Малинівка

про стягнення заборгованості в сумі 4244159,86 грн.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Чорненька І.К.

Суддя Попов О.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3-по дов.

В засіданні суду брали участь: ОСОБА_4

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17 позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Єдність”, с.Малинівка, Покровський район, Донецька область на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ основний борг в сумі 2002199,36 грн. та три проценти річних в сумі 177915,68 грн., всього заборгованість в сумі 2180115,04 грн., судовий збір в сумі 30523,15 грн.

02.02.2018р. до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Єдність”, с.Малинівка про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17 згідно викладеного у заяві графіку до 15.01.2019р.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на існування істотних обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, зокрема: знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, існування значних кредитних зобов’язань, недостатність грошових коштів на банківських рахунках.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м.Київ у відзиві №5150 від 15.02.2018р. заперечило проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17 з посилання на недоведеність відповідачем виняткових обставин, викладених у вищезазначеній заяві та, як наслідок, відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду по справі №905/2268/17.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Як встановлено, 08.02.2018р. господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання вищевказаного рішення по справі №905/2268/17.

Відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні правові приписи містяться у п.7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012р. №9.

Як встановлено, в обґрунтування своєї заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17 відповідач посилається на наявність обставин, що ускладнюють повне та негайне виконання рішення суду, зокрема: знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, існування значних кредитних зобов’язань, недостатність грошових коштів на банківських рахунках. Таким чином, за твердженням відповідача, примусове виконання рішення суду, зокрема, арешт коштів та майна боржника, призведе до неспроможності задоволення боржником вимог всіх кредиторів та погашення заборгованості перед позивачем.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до справи надано договір про відкриття кредитної лінії №104.10-35/К-44/17 від 23.11.2017р., звіт про фінансові результати за 2017р., довідки підприємства про залишок коштів на рахунках, графік очікуваних обов’язкових платежів на 2018р., затверджений директором підприємства.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

За висновками суду, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зокрема, за доданими відповідачем до справи документами відсутні відомості щодо складного фінансового становища підприємства (так, звіт про фінансові результати за 2017р. та баланс містять відомості про наявність прибутку у підприємства та відсутність збитку за 2017р.). Одночасно, представлені банківські довідки містять інформацію щодо стану рахунків саме на момент звернення до суду із заявою розстрочення виконання рішення суду, проте, у справі відсутні відомості щодо наявності інших банківських рахунків у відповідача, іншого майна, що унеможливлює суд об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Складені відповідачем графіки очікуваних обов’язкових платежів та витрат не підтверджено жодними документами. Крім цього, вказаний графік не містить у собі відомостей щодо проведення майбутніх розрахунків з позивачем.

Щодо посилання відповідача на існування зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №104.10-35/К-44/17 від 23.11.2017р., суд зазначає, що вказані обставини не є істотними та такими, що унеможливлюють виконання рішення по справі №905/2268/17, не стосуються обставин даної справи та не впливають на вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення по справі №905/2268/17. При цьому, наявність кредиторської заборгованості відповідача перед іншими особами навпаки створює загрозу невиконання відповідачем судового рішення на користь позивача.

Таким чином, обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву про розстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення, а сам по собі скрутний матеріальний стан відповідача не свідчить про виключність обставин, з яким пов'язується розстрочення виконання рішення.

За приписами ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі “Чіжов проти України” (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Таким чином, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. (рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004). При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Як наслідок, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача та враховуючи, що з моменту набрання рішенням суду по справі №905/2268/17 законної сили та по теперішній час відповідачем доказів сплати позивачу будь-якої заборгованості згідно вказаного судового рішення до матеріалів справи не надано, заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Єдність”, с.Малинівка про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17 підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.160, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Єдність”, с.Малинівка про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. по справі №905/2268/17.

В судовому засіданні 20.02.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 21.02.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя І.К. Чорненька

Суддя О.В. Попов