
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 січня 2018 року № 826/7147/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
суддів Григоровича П.О., Смолія І.В.,
при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Кондзерського А.В.,
представника відповідача: Сорокіна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ДП завод «Арсенал», первинної профспілкової організації ДП завод «Арсенал» профспілки «Космосмаш»
до Державного космічного агентства України
про визнання протиправним та скасування наказу №37-А від 22.05.2017 року,
УХВАЛИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ДП завод «Арсенал», первинної профспілкової організації ДП завод «Арсенал» профспілки «Космосмаш» з позовом до Державного космічного агентства України про визнання протиправним та скасування наказу №37-А від 22.05.2017 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що проведення внутрішнього аудиту є незаконним, оскільки спірним наказом, на думку позивача, відповідач фактично повторює цілі заходів робочої групи Державного космічного агентства України, які визначені в наказу №101-А.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що вимоги спірного наказу є законними та обґрунтованими, а заявлені позовні вимоги безпідставними.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом №37-А від 22.05.2017 року "Про забезпечення контролю за ефективним використанням, збереженням, обліком, відчуженням об'єктів державної власності на ДП завод "Арсенал", а також втрати майнових прав на них" з метою вивчення та прийняття рішення про затвердження Програми реформування (реструктуризації) та розвитку ДП завод "Арсенал" на період 2017- 2019 р.р., а також з метою забезпечення контролю за ефективним використанням, збереженням, обліком, відчуженням об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання за ДП завод "Арсенал", забезпечення проведення інвентаризації та виявлення державного майна, яке тимчасово не використовується, і закріплене на праві господарського відання за ДП завод "Арсенал", забезпечення оформлення прав на земельні ділянки та уточнення меж земельних ділянок, що фактично використовуються ДП завод "Арсенал" і КП СПБ "Арсенал", які розташовано в кварталі вулиць Михайла Грушевського, Московської та Кловського узвозу у Печерському районі м.Києва, здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів та забезпечення ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу ДП завод "Арсенал", оперативного виявлення джерел небезпек з втрати об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання за ДП завод "Арсенал" утворено робочу групу ДКА та затверджено План заходів робочої групи ДКА з питань контролю ефективного використання, збереження, обліку та відчуження об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання за ДП завод "Арсенал", здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів та забезпечення ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу ДП завод "Арсенал", оперативного виявлення джерел небезпек з втрати об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання або знаходяться на праві постійного користування у Державного підприємства завод "Арсенал" за період діяльності з 01.12.2007 по 01.04.2017 року.
Підставою для скасування спірного наказу позивач зазначає повторність цілей заходів робочої групи відповідача, які визначені цілями внутрішнього аудиту, затвердженими наказом №101-А від 22.11.2016 року.
Водночас вказує на те, що проведення внутрішнього аудиту є незаконним, оскільки Порядком утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2016 року №101-А, його дія розповсюджується на діяльність центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються його керівником для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю Тобто, на думку позивача, внутрішній аудит може стосуватись центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, та їх бюджетних установ.
Як вбачається з матеріалів справи, за змістом пунктів 2 та 3 наказу відповідача від 22.11.2016 року "Про проведення планового внутрішнього фінансового аудиту", аудиторська група відповідача з 23 листопада по 28 грудня 2016 року проводила плановий внутрішній фінансовий аудит позивача за період діяльності з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, відповідно до затвердженої Програми планового внутрішнього фінансового аудиту, та який згідно наказу відповідача від 28.12.2016 року №119-А з 29.12.2017 року призупинено до прийняття окремого рішення.
Крім того, пунктом 2 Програми планового внутрішнього фінансового аудиту позивача за період діяльності з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, затвердженої наказом відповідача від 22.11.2016 року №101-А визначено цілі внутрішнього аудиту - визначення ризиків сфери діяльності позивача щодо його фінансово-господарської діяльності.
Водночас у пункті 1 Плану заходів робочої групи відповідача з питань контролю ефективного використання, збереження, обліку та відчуження об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання за позивачем, здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів та забезпечення ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу позивача, оперативного виявлення джерел небезпек з втрати об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання або знаходяться на праві постійного користування у позивача за період діяльності з 01.12.2007 року по 01.04.2017 року, затвердженого наказом відповідача від 22.05.2017 року №37-А визначено цілі заходів робочої групи відповідача - визначення ризиків сфери діяльності позивача щодо відповідності умов законодавства.
Відтак, доводи позивача про повторність цілей заходів, зазначених у вказаних наказах є безпідставними.
Щодо доводів позивача про те, що заходи, визначені спірним наказом, є заходами які здійснюються державною аудиторською службою при державному фінансовому аудиті, що був проведений у 2012, 2015 роках Державною фінансовою інспекцією в місті Києві відносно державного фінансового аудиту та ревізії підприємства за період з 2009 року по 2015 рік, про що надано відповідні висновки по питанням, що відображені а аудиторському звіті від 28.12.2012 року №19/17/8 та акті ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, слід зазначити наступне.
Так, положеннями частин другої та третьої статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року 3166-VI встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої затверджує Кабінет Міністрів України.
Приписами частини першої статті 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» 17.03.2011 року №3166-VI передбачено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що основними завданнями центральних органів виконавчої влади є: 1) надання адміністративних послуг; 2) здійснення державного нагляду (контролю); 3) управління об'єктами державної власності; 4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність; 5) здійснення інших завдань, визначених законами України.
Положеннями абзацу третього частини другої статті 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що у разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, центральний орган виконавчої влади утворюється як агентство.
Преамбулою та підпунктами 27, 29 та 33 частини четвертої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що керівник центрального органу виконавчої влади, зокрема, утворює комісії, робочі та експертні групи; підписує накази центрального органу виконавчої влади; здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
Приписами статей 1, 2, абзацами першим, другим та третім частини першої статті 3, абзацами першим, другим, четвертим частини першої статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 року 185-V визначено поняття управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних і суспільних потреб.
Законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.
Об'єктами управління державної власності є:
майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління;
майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства) установам та організаціям.
Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).
Стаття 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 року №185-V визначає повноваження уповноважених органів управління, зокрема уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням; ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства; виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання; погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів; забезпечують приведення у відповідність із законодавством установчих документів та внутрішніх положень державних підприємств, господарських структур; забезпечують проведення інвентаризації майна державних підприємств, установ, організацій, господарських структур відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку; забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казенних підприємств, державних установ, організацій та нерухомості (будівлі, споруди), що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації державних підприємств; виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.
Абзацами першим, п'ятим та чотирнадцятим частини першої статті 6 Закону України «Про космічну діяльність» від 15.11.1996 року № 502/96-ВР передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності, в межах своєї компетенції здійснює керівництво у сфері управління та координації діяльності підприємств, установ та організацій космічної та суміжних галузей; здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.
Абзацами першим, одинадцятим, дванадцятим та тринадцятим частини другої статті 6 Закону України «Про космічну діяльність» від 15.11.1996 року № 502/96-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері космічної діяльності, в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечує ефективне використання науково-технічного і виробничого потенціалу підприємств і установ, що належать до сфери його управління, та створює умови для впровадження космічних технологій у виробництво конкурентноспроможної продукції для потреб внутрішнього та зовнішнього ринків; уживає заходів щодо оперативного виявлення джерел небезпек, сприяє в межах своїх повноважень досягненню належного рівня надійності та ефективності систем державного управління в особливий період; здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.
Водночас пункт 1 Положення "Про Державне космічне агентство України", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 14.05.2015 року №281 визначає Державне космічне агентство України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері космічної діяльності.
Підпунктами 9, 15, 17 та 35 пункту 4 Положення «Про Державне космічне агентство України», затвердженого Постановою КМУ від 14.05.2015 року №281 (зі змінами) визначено, що Державне космічне агентство України відповідно до покладених на нього завдань:
вживає заходів до оперативного виявлення джерел небезпек та сприяє в межах своїх повноважень досягненню належного рівня надійності та ефективності систем державного управління в особливий період;
здійснює керівництво у сфері управління та координації діяльності підприємств, установ та організацій космічної та суміжних галузей;
забезпечує ефективне використання науково-технічного і виробничого потенціалу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та створює умови для впровадження космічних технологій у виробництво конкурентоспроможної продукції для потреб внутрішнього та зовнішнього ринку;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
Водночас, підпунктами 3 та 4 пункту 5 Положення «Про Державне космічне агентство України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року №281 (зі змінами) визначено, що Державне космічне агентство України з метою організації діяльності, зокрема:
організовує планово-фінансову роботу в апараті Державного космічного агентства України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільвим та ефективним використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм.
Підпунктами 1, 2, 3 га 4 пункту 6 Положення «Про Державне космічне агентство України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року №281 (зі змінами) визначено, що Державне космічне агентство України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:
1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції ДКА;
2) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та громадських об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на завдань;
3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Статуту позивача, останній заснований на державній власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України. Контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Підприємством майна, здійснює Уповноважений орган управління.
Досліджуючи спірний наказ відповідача від 22.05.2017 року №37-А, суд приходить до висновку про те, що він повністю відповідає наведеним вище нормативно-правовим актам та є законним.
Крім того, як вбачається з його змісту, він був виданий з метою реагування і вжиття заходів Державним космічним агентством України, як уповноваженим органом управління, на виявлені Державною аудиторською службою України, що відображені в Аудиторському звіті від 28.12.2012 року №19-17/8 та акті від 14.08.20015 року №11-30/1351 ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, чисельні недоліки в роботі та порушення вимог законодавства позивача і його службових осіб на протязі 2009-2015 років.
З аудиторського звіту та акту ревізії, зокрема вбачається, що наказ про облікову політику підприємства не відповідає вимогам частини другої Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №1213. Також, фактичні показники діяльності позивача за зазначений період свідчать про незабезпечення керівництвом виконання запланованих фінансових показників та ефективного використання державного майна.
Крім того, проведення заходів з дослідження окремих питань діяльності позивача у період з 01.12.2007 року по 01.04.2017 року, вказані у Розділі 7 План заходів робочої групи Державного космічного агентства України з питань контролю ефективного використання, збереження, обліку та відчуження об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання за позивачем, здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів та забезпечення ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу позивача, оперативного виявлення джерел небезпек з втрати об'єктів державної власності, які закріплені на праві господарського відання або знаходяться на праві постійного користування у Державного підприємства завод "Арсенал" за період діяльності з 01.12.2007 по 01.04.2017 року, затверджений наказом Державного космічного агентства України від 22.05.2017 року №37-А (зі змінами, внесеними наказом Державного космічного агентства України від 26.06.2017 року №50-А) передбачені, зокрема наведеними положеннями Законів України "Про Державне космічне агентство", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про управління об'єктами державної власності", що спростовує доводи позивача відносно того, що заходи робочої групи відповідача, визначені в Плані, є повноваженнями Державної аудиторської служби при проведенні державного фінансового аудиту.
Відтак до спірних правовідносин не можуть бути застосовані і приписи Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 року №361, оскільки вони розповсюджується і регулюють діяльність органів Державної аудиторської служби України, що є органом який здійснює контрольні (наглядові) функції під час здійснення Державною аудиторською службою державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, а не Державного космічного агентства України, як центрального органу виконавчої влади, у тому числі, що виконує повноваження уповноваженого органу управління.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач мав законні та обґрунтовані підстави для видання спірного наказу.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку при виданні спірного наказу.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ДП завод «Арсенал», первинної профспілкової організації ДП завод «Арсенал» профспілки «Космосмаш» відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді О.П. Григорович
І.В. Смолій
Судове рішення № 72356193, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/7147/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: