Ухвала суду № 72354991, 22.02.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2534/17

Провадження №1-кп/307/270/18

У Х В А Л А

22 лютого 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

з участю: прокурора Томишинець А.О.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

при секретарі Тиводар В.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

У зв’язку з відкладенням судового засідання на інший термін прокурор просить продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на 60 днів, так як відсутні обставини, які б свідчили про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_1 просив відмовити у клопотанні прокурора щодо продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, а клопотання захисника слід задовольнити частково з наступних підстав.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 цього ж кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що обставини у даному кримінальному провадженні з часу обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою змінилися, прокурор не навів жодного з ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які б могли стати підставою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виходячи із викладеного суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання обвинуваченого забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

Згідно 179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0.25 до 2-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 179, 183, 369 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 змінити із тримання під вартою на особисте зобов’язання.

Покласти на ОСОБА_3 такі обов’язки: прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по даній справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до ч. 3 ст.179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов’язання ОСОБА_3 покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Гримут В.І.