Рішення № 72354830, 19.02.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2888/17

Провадження № 2/307/314/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Тиводар В.І.

з участю: позивачки ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що відповідно до кредитного договору № mkk6SE00000077 від 03.11.2006 р. вона отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 10000 грв., зі сплатою за користування ним 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.11.2009 р.

Через сімейні обставини вона не змогла погашати кредитну заборгованість відповідно до графіку погашення кредиту, тому тіло кредиту у розмір 8584 грв. залишилося не погашеним.

09.09.2013 р. банк звернувся до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості в сумі 103487 грв.

Рішенням Тячівського районного суду позов було задоволено частково, однак через пропуск банком строків пред’явлення виконавчого листа до виконання за цим рішенням суду, державним виконавцем було винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження.

Після цього ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису нотаріуса.

12.07.2017 р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, у порушення вимог Закону України "Про нотаріат", вчинив виконавчий напис про стягнення з неї кредитної заборгованості за кредитним договором № mkk6SE00000077, за яким сплив встановлений трьохрічний строк з моменту виникнення права вимоги.

Просить позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вказаний виконавчий напис був вчинений на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Вважає, що посилання позивачки на визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню є безпідставними.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 03.11.2006 р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5, яка у зв’язку із вступом у шлюб змінила прізвище на Ганко, було укладено кредитно-заставний договір, згідно якого позивачка отримала кредит в розмірі 10000 грв. та зобов'язалася повернути його в строк до 03.11.2009 року зі сплатою 2 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.

12.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_5С, заборгованість за вищевказаним кредитним договором.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктами 1.1., 3.2.-3.4. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Як убачається із п. 1.1 кредитного договору № mkk6SE00000077 від 03.11.2006 р., кредит видавався ОСОБА_5 на строк із 03.11.2006 р. до 03.11.2009 р. Отже право вимагати від ОСОБА_5 виконання своїх зобов’язань у банку виникло не пізніше 04.11.2009 року. Виконавчий напис вчинено 12.07.2017 р. тобто після спливу семи років і вісім місяців. Отже вимоги пунктів 1.1., 3.2.-3.4. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України приватним нотаріусом ОСОБА_4 виконані не були, так як нотаріус видав виконавчий напис після спливу трьох років з дня виникнення у банку права вимоги.

Крім того нотаріус не взяв до уваги рішення Тячівського районного суду від 09.09.2013 р. (набрало законної сили 21.10.2013 р.), яким було частково задоволено позов банку та на підставі кредитного договору № mkk6SE00000077, від 03.11.2006 р., стягнуто з ОСОБА_5 60000 грв. Наявність вказаного рішення свідчить про те, що заборгованість була спірною.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Доказів того, що перебіг позовної давності переривався вчиненням позивачкою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу банк суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати у сумі 640 грв.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 256, 257 ЦК, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.2.-3.4. Інструкції порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Визнати виконавчий напис № 8086 від 12.07.2017 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_5 шістсот сорок гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 22.02.2018 р.

Головуючий: Гримут В.І.