Рішення № 72354701, 12.02.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1765/17

Провадження по справі № 2/305/155/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Корадіні А.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: Верхньоводянська сільська рада про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження нерухомим майном,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: Верхньоводянська сільська рада про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження нерухомим майном.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до договорів дарування викладених на нотаріальних бланках серії НАТ №№ 721254, 721255, 721256, 721257, 721258, 721259, 721260, 721261 від 19.04.2016 позивач отримала у дар три земельні ділянки з кадастровими номерами: 2123681501:01:001:0049, 2123681501:01:001:0047, 2123681501:01:001:0048 та житловий будинок №2, що знаходиться в с. Верхнє Водяне, вул. Панаса Мирного, Рахівського району Закарпатської області. З весни 2016 року, відповідач самовільно зайняла і користується будинковолодінням, немаючи на те жодних правових підстав. Свої дії мотивує тим, що землі та будинок належать її батькам. З цього приводу позивач звернулася до Верхньоводянської сільської ради з заявою про усунення перешкод у користуванні належним їй майном. Земельною комісією Верхньоводянської сільської ради від 27.05.2016 було проведено обстеження вищезгаданого майна і складено про це відповідний акт, яким стверджується незаконне використання приватного майна відповідачем. Добровільно усунути перешкоди у користуванні чужим майном відповідач категорично відмовляється. Такими своїми діями відповідач суттєво обмежує та створює перешкоди у здійсненні позивачем свого права власності, користування та розпорядження майном. За таких обставин вважає, що право власності позивача, володіння, користування та розпорядження своїм майном порушено відповідачем і підлягає захисту в судовому порядку. На підставі вищенаведеного, просив усунути перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, та знаходиться в Закарпатській області, Рахівського району, с. Верхнє Водяне, вул. Панаса Мирного, 2, шляхом зобов'язання відповідача не проводити будь-які сільськогосподарські, будівельні чи інші роботи на території, що належить позивачу та звільнити будинок від сільгосп. інвентаря та інших речей, що належать відповідачу.

Представник позивача, ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові. Вважає їх обгрунтованими та доведеними. Звертає увагу на те, що Верхньоводянською сільською радою складено акт обстеження, з якого слідує, що комісія з'ясувала, що позивач має право власності на земельну ділянку, однак така використовується відповідачем по справі - ОСОБА_4, як власне майно. В акті обстеження прямо вказується, гр. ОСОБА_4 не допускає на земельну ділянку, перешкоджає користуванню. Вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про відсутність причинно-наслідкового зв'язку, оскільки це являється неправдою. В даному випадку має місце призумпція винуватості. З боку відповідача не надано жодного доказу на необгрунтованість позову. Той факт, що відповідач, ОСОБА_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ще не значить, що вона не створює перешкод позивачу, ОСОБА_3, у володінні, користуванні та розпорядженні майном, яке знаходиться за адресою: с. Верхнє Водяне, вул. Панаса Мирного, №2. Зазначив, що в Україні право власності є непорушним. На підставі викладеного, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, ОСОБА_2, в судовому засіданні ствердила, що вона, та її довірителька не заперечують той факт, що позивач ОСОБА_3 являється власником житлового будинку та земельних ділянок, що знаходяться за адресою: с. Верхнє Водяне, вул. Панаса Мирного, №2, Рахівського району Закарпатської області. Також погоджується із твердженням представника позивача про те, що право власності в Україні є непорушним. Поряд з цим, зазначає що її довірителька - ОСОБА_4 жодним чином, не чинить позивачу ОСОБА_3, перешкоди у користуванні належним їй, на праві власності майном. Звертає увагу суду, що представник позивача надав суду єдиний доказ на підтвердження позовних вимог - акт обстеження земельних ділянок датований 27.06.2016. В акті на який посилається позивач, цього не зазначено, як і не зазначено те, що ОСОБА_4 перешкоджає ОСОБА_3 у користуванні будинком. Доказом того, що її довірителька не чинить позивачу перешкоди у користуванні належним їй на праві власності майном є також те, що ОСОБА_4 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а проживає за іншою адресою. Позивачем та її представником не надано жодних доказів того, що у вищевказаному будинку знаходяться сільгосп. інвентарь та інші речі, що належать її довірительці. У зв'язку з наведеним, вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не доведені жодним належним та допустимим доказом. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог, Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, однак сільський голова ОСОБА_5 надала заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника сільської ради. Позовні вимоги визнають.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3, являється власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 2123681501:01:001:0047, площею 0,1820 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, 2123681501:01:001:0048, площею 0,0680 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, 2123681501:01:001:0049, площею 0,25 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житлового будинку №2, що знаходяться в с. Верхнє Водяне, вул. Панаса Мирного, Рахівського району Закарпатської області, що підтверджується договорами дарування від 29.04.2016 та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №58580560, №58582692, №58583560, №58581521 від 05.05.2016.

Пред'являючи позов до суду, адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3посилався на те, що громадянка ОСОБА_4 чинить перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні майном, що належить на праві приватної власності його довірительці, шляхом проведення сільськогосподарських, будівельних та інших робіт на території, що належить позивачу та шляхом розміщення у будинку сільськогосподарського інвентаря та інших речей, що належать відповідачу.

При розгляді цивільної справи, суд, керується положеннями статей 77-79 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись положеннями статті 89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегіть встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу приписів статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не бере до уваги, як належний та допустимий доказ на підтвердження здійснення громадянкою ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні, та розпорядженні майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 - акт обстеження земельних ділянок розташованих у с. В. Водяне по вул. П. Мирного, буд.2, Рахівського району, Закарпатської області від 27.05.2016, на який посилається представник позивача, оскільки в цьому акті відсутні відомості про те, що саме відповідач ОСОБА_4 проводить на вищевказаних земельних ділянках сільськогосподарські, будівельні чи будь-які інші роботи. Не зазначено в даному акті й про те, що ОСОБА_4 розміщує у будинку сільськогосподарський інвентарь чи інші речі, що їй належать. Водночас цей документ складений та затверджений сільським головою - 27.06.2016, тобто з моменту його складання та посвідчення до дати звекрнення до суду з позовом (21.11.2017) минуло 1 рік і 5 місяців.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 чинить позивачу ОСОБА_3 перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні майном, що належить їй на праві приватної власності, позивачем та її представником, суду не надано.

Зокрема, позивачем та її представником не доведено, жодним належним та допустим доказом те, що відповідач, ОСОБА_4, проводить сільськогосподарські, будівельні та інші роботи на на земельних ділянках, що належать позивачу та розміщує у будинку №2 по вул. П. Мирного у с. В. Водяне, Рахівського району Закарпатської області належний їй сільськогосподарський інвентарь та інші речі.

У відповідності до положень ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які були посилання як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: Верхньоводянська сільська рада про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження нерухомим майном - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2018 року.

Головуюча: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.