Рішення № 72354604, 16.02.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6864/16-а

Провадження №2-а/265/3/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судового засідання - Розсоха І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок індексації пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач,) звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок індексації пенсії, (далі - відповідач, з вимогами:

- визнати неправомірною дії відповідача щодо не проведення позивачу індексації пенсії в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та не обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком починаючи з січня 2014 року по вересень 2015 року, виходячи з базового місяця (місяця підвищення пенсії) грудень 2013 року та з жовтня 2015 року по травень 2016 року, виходячи з базового місяця (місяця підвищення пенсії) вересень 2015 року та визнати з 10 квітня 2016 року протиправними дії щодо визначення фіксованої суми індексації в заниженому розмірі.

- зобов'язати відповідача відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених коштів у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету пенсійного фонду України: з 10 квітня 2016 року нарахувати та виплатити позивачу суми індексації пенсії наростаючим підсумком виходячи з базового місяця (місяця підвищення пенсії) грудень 2013 року та індексу споживчих цін за період з січня 2014 року по вересень 2015 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та суми індексації пенсії наростаючим підсумком виходячи з базового місяця (місяця підвищення пенсії) вересень 2015 року та індексу споживчих цін за період з вересня 2015 року по травень 2016 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

Позивач належним чином повідомлений про день про дату, час і місце судового засідання у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача Вайншток Б.Г., діючий на підставі довіреності, проти задоволення позову заперечував, вказував, що дії Управління по проведенню індексації пенсії позивача в межах фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України є законними та обґрунтованими. Посилався на пункт 6 частини 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (застосовується з 01.12.2015 року), яким передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік. Відповідач також зазначив, що на сьогоднішній день обмежено проведення нарахування та виплата індексації, які повинні застосовуватись Управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань. Враховуючи що відсутні правові підстави для індексації пенсії позивачу, просив відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області, з 12.01.2008 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 22.06.2009 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності - 2 групи (загальне захворювання) при повному стажі роботи. Даний вид пенсій позивач отримує по теперішній час, не працює з 12.07.2010 року.

У вересні 2016 року позивач звернувся до Управління із заявою про отримання даних щодо проведення індексації пенсії та перевірку її нарахування.

Відповідач, листом від 02.11.2016 року повідомив позивача, що розмір його пенсії індексується у відповідності п.1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.07.2003 року за № 1078.

Не погодившись з наданою відповіддю та розрахунком індексації його пенсії позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

З інформації відповідача про розмір пенсії позивача вбачається, що розмір пенсії позивача до 01.09.2015 року становив 4280,40 грн., з яких: основний розмір пенсії - 4280,40 грн.; доплата понаднормований стаж роботи - 161.33 грн.; індексація до пенсії -179,36 грн; доплата відповідно до постанови КМУ №327 від 23.04.2012 року - 100 грн.; підвищення в зв'язку із зростанням середньої заробітної плати - 150,40 грн. З 01.09.2015 року позивачу проведений перерахунок доплати понаднормований стаж в розмірі 182,58 грн.; з 01 травня 2016 року -192,10 грн,, з грудня 2016 року -211,99 грн.

Позивачу визначено базовими місяцями для обчислення індексації його пенсії - грудень 2013 року, вересень 2015 року та травень 2016 року (а.с.12-13)

Із інформаціїї відповідача про розмір пенсії позивача також вбачається, що індексація пенсії позивача з січня 2015 року зазначена в розмірі 179,36 грн. по вересень 2015 року, а з вересня 2015 року індексація позивачу до пенсії не нараховувалась до липня 2016 року включно.

Отже спірним у справі є протиправність (правомірність) дій пенсійного органу щодо визначення фіксованої суми індексації в заниженому розмірі та протиправність (правомірність) бездіяльності щодо необчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком і, як наслідок, зобов'язання провести нарахування та виплату сум індексації в належному розмірі.

Оцінюючи спірні відносини, колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1282-ХІІ, індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції закону з 01.01.2016 року - 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону № 1282-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом від 28.12.2014 року № 76-VIII, редакція діє з 01.01.2015 року), проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

З метою реалізації вказаного Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

З огляду на викладене, суд зазначає, що пенсія, яку отримує позивач, є об'єктом індексації, яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 101 відсоток (з 01.01.2016 року - 103 відсотка), у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Проте, аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що реалізація права на проведення індексації доходів населення поставлена в залежність від фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Суд звертає увагу на те, що п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний Бюджет України на 2015 рік» встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Аналогічні норми наявні в законі України України «Про Державний Бюджет України на 2016 рік»

Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Конституцією України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, як вірно зазначено відповідачем в запереченнях, на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» з 01 вересня 2015 року відбулось збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 949 до 1 074 грн., на підставі чого позивачу проведений перерахунок доплати за понаднормовий час з 01 вересня 2015 року -182,58 грн., з 01 травня 2016 року -192,10 грн., з 01 грудня 2016 року - 211,99 грн.

Крім цього, п. 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі, коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Розмір фіксованої індексації з 01 вересня 2015 року -158,11грн. (179,36 - (182,58 - 161,33); з 01 травня 2016 року -148,59 грн. (158,11- (192,10 - 182,58); з 01 грудня 2016 року - 128,70 грн. (148,59 - (211,99 - 192,10); з 01.05.2017 року =117,65 (128,70 - (223,04 -211,99) Отже, оскільки загальний розмір пенсії позивача із врахуванням індексації до проведення підвищення є більшим, ніж розмір пенсії після проведення підвищення, тому сума індексації була зменшена на суму підвищення та зафіксована у складі пенсійної виплати, що й передбачено Порядком № 1078.

Отже, проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку.

Крім того, до Бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік, 24 грудня 2015 року Постановою КМУ № 1081 було внесено зміни, а саме: збільшено суму видатків на 2015 рік, вказаною постановою передбачено, що збільшення видатків проведено з урахуванням святкових і вихідних днів, виключно для своєчасної виплати пенсії в січні 2016 року. Аналогічні норми наявні в Законі України «Про державний бюджет на 2016 рік» та Законі України «Про державний бюджет на 2017 рік».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку що відповідач при проведенні індексації пенсії позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову позивачу, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають на підставі ст. 139 КАС України

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 241,242,243.244, 246, КАС України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок індексації пенсії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького Апеляційного Адміністративного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текс рішення складено 21 лютого 2018 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в порядку передбаченому ч.2 та ч.3. ст. 295 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1.

Відповідач: Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Маріуполя Донецької області, місце знаходження: Донецька область, місто Маріуполь, Лівобережний район, будинок 16; ІК: 41250905.

Суддя: І.М. Міхєєва