Ухвала суду № 72354472, 05.02.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.,

при секретарі – Ратушній Л.В.,

за участю:

скаржника – ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_3 на неправомірне рішення директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №35337430, –

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №35337430 із Центрального відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.09.2012, позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживача задоволений частково, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до договору №ДК 05/12-10 від 02.12.2010 та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів. 08.10.2012 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області на виконання вищезазначеного рішення суду виданий виконавчий лист №2-6522/2011. 26.11.2012 постановою старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження №35337430 із примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011. Вищезазначене рішення суду боржником ОСОБА_4 до теперішнього часу не виконане. 27.12.2017 директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 прийняв постанову про передачу виконавчого провадження №35337430 із Центрального ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на підставі ч. 4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», абзацу 6 пункту б, пункту 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень. Заявник зазначає, щодо неправомірності прийнятої постанови директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 від 27.12.2017, та звернувся до суду щодо захисту своїх порушених прав.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1, скаргу підтримав з підстав, що в ній зазначені, і просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, посилаючись також на відзив на скаргу наявний в матеріалах справи, відповідно до якого вважає її не обґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, наявні заперечення на скаргу, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження «Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії».

Як встановлено судом твердження директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 про те, що наявність задоволених у судовому порядку скарг ОСОБА_1 та скарги ОСОБА_1 Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на дії та бездіяльність начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 є обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду державним виконавцем Центрального ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області є неправомірним, необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам абзацу б пункту б, пункту 8 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» «Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом».

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів скарги, постанова директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 від 27.12.2017 про передачу виконавчого провадження №35337430 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області суперечить: вимогам ч. 3 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій, ухвалі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 по справі №175/3678/2014, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2015.

Відповідно до вищезазначених судових рішень, примусове виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011 у виконавчому провадженні №35337430 має здійснюватися державними виконавцями Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав товариства та засад виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об’єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 447 - 449 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_3 на неправомірне рішення директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №35337430 – задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №35337430 із Центрального відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя С.О. Ребров