Ухвала суду № 72353548, 21.02.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/674/18

Провадження № 1-кс/237/53/18

УХВАЛА

Іменем України

21.02.18 року місто Курахове

Слідчий суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Медведський М.Д.,

за участю секретаря Мишко Д.О.,

прокурора Попова Р.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Мар’їнського районного суду Донецької області клопотання начальника СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, погодженого з прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. вокзальна, буд. 40

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні № 12018050690000186, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2017 року до суду надійшло клопотання начальника СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, в якому вона просить застосувати відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване наступним.

19 лютого 2018 року близько 18 годині 40 хвилин молодший сержант ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився у кімнаті №10 другого поверху будівлі КЛПУ «Донецький обласний госпіталь для ветеранів війни м. Мар’їнка», розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Мар’їнка, вулиця Осипенка, 29, за місцем тимчасової дислокації 1 механізованого батальйону військової частини А0409 разом з військовослужбовцем ОСОБА_5, з яким у ОСОБА_1 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_5 взяв автомат АКС-74, заводський №1549704, 1981 року випуску, який закріплений за ОСОБА_1, та дославши патрон у патронник передав автомат ОСОБА_1

Водночас, ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до останнього, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, усвідомлюючи, що патрон знаходиться у патроннику і автомат знятий із запобіжнику, тобто автомат знаходиться у бойовій готовності, взяв його з рук ОСОБА_5, і здійснив з автомату АКС-74, заводський №1549704, 1981 року випуску один прицільний постріл в ОСОБА_5, який в цей час стояв напроти нього, чим заподіяв останньому вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітини ліворуч з ушкодженням великих судин з гострою кровотечею. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер 19 лютого 2018 року близько о 19 годині 42 хв. в Курахівській міській лікарні.

19.02.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та він був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:

1) протоколами огляду місця події від 18.02.2018;

2) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.02.2018;

3) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.02.2018;

4) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.02.2018;

5) протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 19.02.2018;

6) протоколом огляду трупу від 19.02.2018;

7) довідкою про причину смерті ОСОБА_5 від 19.02.2018;

8) протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 19.02.2018, а також іншими зібраними доказами у їх сукупності.

По кримінальному провадженню виконано не всі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманих у ньому доказів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії особливо тяжких, оскільки його санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 років до 15 років позбавлення волі, та особу підозрюваного, який негативно характеризується за місцем служби, вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує його покарання, сторона обвинувачення вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які дають цілком достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може продовжити злочинну діяльність з метою перешкоджати даному кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи захисника про необґрунтованість підозри, просив призначити запобіжний захід, що не пов’язаний із позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_2 просив у клопотанні відмовити, оскільки на його думку обґрунтованість підозри саме за складом ч. 1 ст. 115 КК викликає сумніви, просив застосувати більш м’які запобіжні заходи аніж тримання під вартою.

Дослідивши додані до клопотання докази, вислухавши учасників кримінального провадження, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов до висновків, які наведені нижче.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України (наявність обґрунтованої підозри), зокрема: протоколами огляду місця події від 18.02.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.02.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.02.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.02.2018; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 19.02.2018; протоколом огляду трупу від 19.02.2018, довідкою про причину смерті ОСОБА_5 від 19.02.2018.

Вказані докази у своїй сукупності свідчать про обґрунтовану підозру того, що саме умисні дії ОСОБА_1 призвели до загибелі ОСОБА_5 внаслідок використання вогнепальної зброї, в той же час, питання остаточної кваліфікації дій підозрюваного на даному етапі досудового розслідування не можливо, оскільки розслідування триває, тому доводи захисника про сумніви у вірності кваліфікації на даному етапі не свідчать про необґрунтованість підозри.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, внаслідок якого загинув потерпілий.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про обґрунтовану наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення ним особливо тяжкого злочину, за який Законом передбачені покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, що може бути визнане ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча.

Разом з цим, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не має постійного проживання на території Донецької області та місцезнаходження військова частина, в якій він проходить військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації; зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та може спробувати переховуватися у Чернігівській області або у іншому населеному пункті, як на території України, так і за її межами від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання.

ОСОБА_1 може впливати на свідків шляхом їх вмовлянь або залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки показання свідків мають ключове значення.

Окрім цього, ОСОБА_1 так як є військовослужбовцем та має безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може вчинити інший злочин, з метою приховування раніше вчиненого злочину, а також покинути місце проходження військової служби та погрожувати свідкам та потерпілим не допитаним у ході судових засідань, задля змушення їх давати неправдиві покази або відмовитися від показів.

Суд враховує, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також суд враховує особу підозрюваного, який характеризується за місцем служби негативно, його вік, стан здоров’я, перебування на службі в Збройних силах України, наявність родини та дитини, відсутність відомостей про судимості.

У зв’язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв’язку, запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Інші більш м’які запобіжні заходи не можуть на думку суду забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, суд вважає наявними ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, задля запобігання яким необхідним є застосування саме запобіжного заходу тримання під вартою, враховуючи тяжкість можливого покарання, які в розумінні суду, з урахуванням обставин змісту підозри, є значними суспільними ризиками, що, в даному випадку, переважають над правом особистої свободи підозрюваного і є достатніми для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є співмірним із встановленими ризиками.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З урахуванням раніше встановлених обставин вчинення злочину, відомостей про особу підозрюваного, враховуючи факт перебування підозрюваного із загиблим у службових та дружніх стосунках, суд вважає можливим застосувати заставу у вигляді двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, яка також, на думку суду є достатньо для запобігання встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Прокурором не наведено обставин, які б беззаперечно свідчили про неможливість встановлення застави, при цьому лише факт смерті потерпілого не забороняє «автоматично» суду встановлювати розмір застави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198, 199 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника СВ Мар’їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити повністю.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» міста Маріуполь строком на 60 днів, а саме до 19.04.2017 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 200 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 352 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок 37311047011792, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку: 820172, код ЄДРПОУ: 26288796, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, призначення платежу: «відповідно до ухвали Мар’їнського районного суду Донецької області, застава за ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного, у разі звільнення його з-під варти у зв’язку із внесенням застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого та до суду за їх викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого та/або суду; повідомляти слідчого та/або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя М.Д. Медведський

Дата документа 21.02.18