Ухвала суду № 72353180, 22.02.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 263/16789/17

1-кп/219/416/2018

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2018 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого - судді Любчика О.В., суддів Харченко О.П., Радченко Л.А., за участю секретаря Єлісеєвої С.Є., прокурора Головко А.С., захисників Павличука В.П., Ритова Я.М., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області, громадянина України, одруженого, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого до затримання АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 258-3 ч. 1, ст.14 ч.1 258 ч.1, 263 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22017050000000237, внесеного до ЄРДР 27 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14 ст. 258 ч. 1, ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив думку щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстави для прийняття іншого рішення в порядку ст. 314 КПК України відсутні.

Захисники обвинуваченого з приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечували та зазначили, що обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, обвинувачення не конкретизовано, сформульовано не коректно у зв'язку із чим просили повернути його прокурору.

Вислухавши сторін, дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у іншому сприянні діяльності терористичної організації за ч.1 ст. 258-3 КК України, готуванні до вчинення терористичного акту за ч.1 ст.14 ч.1 ст.258 КК України, незаконному поводженні з бойовими припасами, а саме придбанням, носінням і зберіганням бойових припасів без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України.

Дослідивши зміст обвинувального акту та додатки до нього, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення прокурору обвинувального акту по цьому кримінальному провадженню, у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи із наступного.

Завданнями підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, у тому числі такої загальної засади кримінального провадження, як законність, що має безпосереднє відношення і до стадії досудового розслідування, суд при підготовчому судовому засіданні зобов'язаний перевірити зміст обвинувального акту та додатків до нього на відповідність вимогам КПК України з метою його подальшого призначення до розгляду при наявності на те правових підстав.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, встановлений ст. 291 КПК України, серед яких обов'язковими є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення для аргументації висновків слідчого та для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді. Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч.1 ст.91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування об'єктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження.

Наведене узгоджується як з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 24.11.2016 по справі №5-328кс16, так і з практикою Європейського суду з прав людини.

Процесуальне значення обвинувального акту складається в тому, що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, який провадиться тільки щодо обвинувачених і лише в межах висунутого обвинувачення (ст. 337 КПК).

Згідно положення п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Так, формулюючи обвинувачення за ч.1 ст.258-3 КК України щодо іншого сприяння діяльності терористичної організації, всупереч зазначеним нормам кримінального процесуального закону, орган досудового слідства та прокурор не зазначили яку конкретну інформацію ОСОБА_1 передавав учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 21 та 22 липня 2017 року щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області, а саме з напрямку м. Бахмута до територій населених пунктів Трипілля, Володимирівка Бахмутського району Донецької області та прилеглих населених пунктів Бахмутського району Донецької області та які конкретні наслідки настали внаслідок використання переданої ним інформації (дата та час обстрілів військових формувань, загибель військовослужбовців, цивільних громадян та їх майна, тощо).

Крім того, не вказано місце (населений пункт, вулиця, будинок, квартира, тощо) передачі відомостей ОСОБА_1 21.07.2017 року о 19:26:43 іншому учаснику терористичної організації. Вказано лише, що це було на території Бахмутського р-ну Донецької області, в той час як цей район охоплює значну територію.

Крім того, в обвинувальному акті не зазначено процесуальний статус учасника терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 (засуджений, обвинувачений, особа, відносно якої кримінальне провадження виділено в окреме провадження або перебуває на розгляді в суді).

Сформулювавши обвинувачення за ч.1 ст.14 ч.1 ст.258 КК України щодо готування до вчинення терористичного акту, органом досудового слідства та прокурором не зазначено процесуальний статус учасників терористичної організації «ДНР» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також громадянина ОСОБА_4 (співучасники, організатори, виконавці, засуджені, обвинувачені, особи, відносно яких кримінальне провадження виділено в окреме провадження або перебуває на розгляді в суді).

Крім того, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не містить конкретного формулювання обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України (придбання, носіння і зберігання) та в ньому не зазначено конкретне місце вчинення злочину (зберігання бойових припасів) та не сформульоване обвинувачення щодо носіння бойових припасів.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1, серед іншого, 21.07.2017 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) за невстановлених в ході досудового розслідування обставин придбав (точна сума органом досудового розслідування не встановлена) у невстановленої в ході досудового розслідування особи бойову гранату «РГД-5». Після чого, в той же день (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб переніс вказану гранату до місця проживання його матері за адресою: АДРЕСА_3.

Далі, 22.07.2017 ОСОБА_1 придбав (точна сума органом досудового розслідування не встановлена) у невстановленої в ході досудового розслідування особи за невстановлених в ході досудового розслідування обставин бойову гранату «РГ-42». В той же день ОСОБА_1 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб переніс вказану гранату до місця проживання його матері за адресою: АДРЕСА_3.

Як вбачається з обвинувального акту місцем вчинення зберігання бойових припасів вказано АДРЕСА_3 без зазначення населеного пункту.

Суд звертає увагу на те, що у Бахмутському районі Донецької області налічується більше 100 населених пунктів, серед яких є міста, селища та села.

Отже, в обвинувальному акті не вказано місце вчинення правопорушення - зберігання ОСОБА_1 бойових припасів.

Суд наголошує, що відсутність в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.

Так, з цього приводу Європейський Суд з прав людини, зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання про повернення обвинувального акту прокурору, суд не досліджує докази на предмет винуватості або невинуватості обвинуваченого, правильності кваліфікації дій обвинуваченого.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги положення ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, згідно якої у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, які стали підставою повернення.

З приводу заявленого прокурором клопотання про продовження дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проти якого заперечували захисники та просили суд скасувати його, а обвинувачений ОСОБА_1 змінити на домашній арешт, суд прийшов до наступного висновку.

Суд звертає увагу, що на даний час продовжують існувати та не зменшилися певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не передбачається можливим та не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КПК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки скасування запобіжного заходу або його зміна на більш м'який запобіжний захід є недоцільним, так як не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Керуючись ст. 291, 314, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22017050000000237 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 258, частиною 1 статті 263 КК України, з додатками до нього, повернути прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Осипову Д.О., у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, для усунення недоліків.

У задоволенні клопотання захисників Павличука В.П., Ритова Я.М. про скасування запобіжного заходу - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області строком на 60 днів з 19 лютого 2018 року по 19 квітня 2018 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 22.02.2018.

Головуючий суддя: О.В.Любчик

Судді: О.П. Харченко

Л.А. Радченко