Рішення № 72350289, 21.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року справа № 813/114/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О. розглянув у м.Львові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання призначити пенсії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ у Львівській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до вислуги, яка становить 22 роки 06 місяців 05 днів;

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області перевести з 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на пенсію за вислугою років, так як станом на 03.12.2015р. його вислуга років становила 22 роки 6 місяців 5 днів. 04.12.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його (ОСОБА_1С.) на інший вид пенсії за вислугою років. Листом від 28.12.2017р. за №3673/С-20/12.03-06 Головне управління ПФУ у Львівській області відмовило у переведенні на інший вид пенсії, у зв’язку з тим, що останній, на день звільнення не мав вислуги в 22 календарних роки та 6 місяців, що є необхідною умовою для призначення зазначеного виду пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач вважає таку відмову відповідача незаконною, так як відповідно до розрахунку вислуги років від 06.06.2016р. та витягу із наказу №192/ос від 04.07.2016р. його вислуга в органах внутрішніх справ та Національній поліції для призначення пенсії становила на 03.12.2015р. (на дату звільнення зі служби) 22 роки 6 місяців 5 днів, а, відповідно до Постанови КМУ від 17.07.1992р. за №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та «Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби» затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007р. №431, період проходження служби на посадах в органах внутрішніх справ та Національній поліції, йому зарахувалась вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць за півтора місяця.

У зв’язку з наведеним, позивач зазначає, що станом на 03.12.2015р. його вислуга років становила 22 роки 6 місяців 5 днів, а тому просить суд зобов’язати Головне управління ПФУ в Львівській області перевести його з 04 грудня 2017 року на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву від 08.02.2018р. №2839/10-17, у якому зазначає, що з 04.12.2015р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі Закон №2262). Згідно із п. «а» ст.12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу у 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Відповідач зазначає, що при цьому вислуга років для визначення права на пенсію обчислюється тільки календарно, тобто, пільгова вислуга років для визначення права на пенсію не враховується. Згідно витягу з наказу від 03.12.2015р. №113 о/с про звільнення позивача, вислуга років в календарному обчисленні становить 21 рік 02 місяці 09 днів. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що права на пенсію за вислугу років позивач не має, оскільки на день звільнення зі служби в поліції (03.12.2015р.) вислуга років у календарному обчисленні становить 21 рік 02 місяці 09 днів, при необхідних, як це прямо передбачено чинним законодавством, 22 роки та 6 місяців і більше.

Також відповідач заперечує позов тим, що пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. за №3-1 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. №135/13402, яким передбачено, що заяву про призначення пенсії позивач повинен був подати відповідачу через уповноважений структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ, а не безпосередньо до відповідача і також на те, що відповідач не має підстав здійснювати перерахунок пенсії.

15.02.2018р. позивачем подано відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої позивач не погоджується із запереченнями відповідача, так як вважає, що саме розрахунок пенсії у пільговому обчисленні має застосовуватись при визначенні йому права на пенсію за вислугою, встановлений порядок переведення з одного виду пенсії на інший передбачає право позивача звертатись із відповідною заявою до безпосередньо до органу пенсійного забезпечення.

Ухвалою суду від 22 січня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 21.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що клопотання будь-якої сторони про виклик їх в судове засідання відсутні, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу із наказу від 03.12.2015р. Головного управління Національної поліції у Львівській області №113/ос від 03.12.2015р. підполковника поліції ОСОБА_1 (позивача) звільнено зі служби в поліції через хворобу. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 21 рік 02 місяці 09 днів.

Відповідно до витягу із наказу від 04.07.2016р. Головного управління Національної поліції у Львівській області №192/ос в доповнення до наказу ГУНП від 03.12.2015р. №113/ос, вислуга років позивача у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 05 днів.

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, проведеного ГУНП у Львівській області 06.06.2016р., вислуга років позивача для призначення пенсії на 03.12.2015р. становить 22 роки 06 місяців 05 днів.

Як вбачається з позовної заяви та відзиву на позовну заяву, на підставі заяви позивача від 28.03.2016р., позивачу з 04.12.2015р. призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст. 21 Закону №2262 у розмірі 40% відповідних сум грошового забезпечення.

04.12.2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років у розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення.

28.12.2017р. листом №3673/С-20/12.03-06 відповідач повідомив позивача про те, що підстав у призначенні чи перерахунку позивачу пенсії за вислугою років відповідно до п.«а» ст. 12 №2262 не має, вислуга позивача у календарному обчисленні становить 21 рік та 02 місяці та 09 днів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону 2262, пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б», «д» статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, організації підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

В силу положень статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до абзацу 13 пункту 1 вказаної Постанови, до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, час перебування на посадах у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007р. №431 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.12.2007 за №1350/14617) затверджено «Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби».

З аналізу положень наведеного Порядку від 17.07.1992 року №393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не при визначенні розміру такої пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 року (№21-406а14) та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 05.11.2015 року (К/800/46432/14).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу «По особовому складу» від 04.07.2016 року вислуга років на день звільнення у пільговому обчисленні становить 22 роки 06 місяців 05 днів.

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, складеного УКЗ ГУНП у Львівській області 06.06.2016 року на підставі особової справи №4358, вислуга років для призначення пенсії на 03.12.2015 року позивача становить 22 роки 06 місяців 05 днів.

Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за вислугу років та необхідність врахування лише календарної вислуги років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. за №3-1 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. №135/13402 заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до пенсійного органу, який призначив пенсію. Заява позивача від 04.12.2017р. по суті є заявою про переведення з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності) на інший (пенсію за вислугою років), тому суд вважає, що така подана позивачем відповідно до встановленого порядку.

Разом з цим, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви не з формальних підстав, а по суті, заперечуючи право позивача на пенсію за вислугою років.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.4 ст. 242 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, при вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003р. N 3-рп/2003 викладено правову позицію згідно з якою «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Відповідно до ст. 245 КАС України адміністративний суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В матеріалах справи наявна копія посвідчення серії МВ №035126, відповідно до якого, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Відтак, в силу п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 19-20, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295, 297, п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за вислугу років відповідно до вислуги, яка становить 22 роки 06 місяців 05 днів.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) перевести з 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на пенсію за вислугою років згідно із п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як О.О.