Рішення № 72325124, 15.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року справа № 813/4890/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 10898724 від 12.09.2017 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов’язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» за 2017 податковий період у розмірі 25000,00 грн. В обґрунтування позову покликається, зокрема, на те, що ОСОБА_3 не є суб’єктом оподаткування, оскільки не володів у 2017 році транспортним засобом, щодо якого відповідачем нарахований транспортний податок; належний позивачу у 2016 році автомобіль не був об’єктом оподаткування, оскільки його вартість менша, встановленої для об’єкта оподаткування згідно положень підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс); оскаржуване податкове повідомлення-рішення, всупереч вимогам підпунктом 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу, було надіслане звичайною поштою не за місцем реєстрації позивача та отримане позивачем аж у грудні 2017 року; при нарахуванні податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено принцип стабільності податкового законодавства.

У поданому на позовну заяву ОСОБА_3 відзиві відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що автомобіль позивача AUDI Q7, об’єм двигуна 2995 см.куб., рік випуску 2015, зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Зазначає, що оскільки даний автомобіль є об’єктом оподаткування, ГУ ДФС у Львівській області сформовано та вручено ОСОБА_3 оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2017 року № 10898724 є правомірним та складеним з урахуванням норм чинного податкового законодавства.

Ухвалою суду від 21 грудня 2017 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у поданому суду відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.06.2016 року позивач набув право власності на легковий автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об’єм двигуна 2995 см.куб., рік випуску 2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії CXO 287457 (а.с. 16).

15.07.2016 року зазначений транспортний засіб перейшов у власність ОСОБА_4 що підтверджується копією свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CXO 344196 (а.с.17).

12.09.2017 року ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 10898724, яким згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу та відповідно до пп.267.6.2 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов’язання за платежем – транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, оскаржив його до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким статтю 267 ПК України було викладено в новій редакції та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2017.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу (в редакції Закону №1797-VIII ) об’єктом оподаткування визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 3200,00 грн.

Таким чином, середньоринкова вартість транспортних засобів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу (в редакції Закону №1797-VIII), починається з розміру 1 200 000 грн (375 х 3 200 = 1 200 000 грн).

У відповідності до п.14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року за №66, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального.

З огляну на зазначене вище та з врахуванням п.п.2.1 п.2 ст.267 Податкового кодексу, при визначенні об'єкта оподаткування має враховуватися не тільки Перелік, який міститься на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі, але і Методика визначення середньо-ринкової вартості легкових автомобілів.

При прийнятті рішення по суті судом приймається до уваги поданий позивачем розрахунок середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, проведений відповідно до пункту 267.2 ст.267 Податкового кодексу, за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66. Вказаний розрахунок проведений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У відповідності до цього розрахунку середньоринкова вартість автомобіля "AUDI Q7" 2015 року випуску, становить 988 060,00 грн., що свідчить про те, що такий не може бути визначений податковим органом як об’єкт оподаткування транспортним податком протягом 2017 року.

Крім цього, позивач покликається на порушення відповідачем встановленого законом терміну надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податку контролюючим органом.

Так, попри те, що підпунктом 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), податкове повідомлення-рішення № 10898724, яким визначено позивачу зобов’язання по транспортному податку за 2017 рік, прийняте відповідачем 12.09.2017 року.

Водночас, суд звертає особливу увагу, що позивач був власником автомобіля марки AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1, об’єм двигуна 2995 см.куб., рік випуску 2015 - з 25.06.2016 року (дата реєстрації автомобіля за ОСОБА_3І.) до 15.07.2016 року (дата реєстрації автомобіля за новим власником). При цьому оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов’язання за податковий період – 2017 рік.

Згідно статті 33 Податкового кодексу, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів (пункт 33.1). Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (пункт 33.2). Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку (пункт 33.3).

Відповідно до пп.267.1.1. п.267.1 ст.267 Податкового кодексу, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Таким чином, в розумінні положення пп.267.1.1. п.267.1 ст.267 Податкового кодексу, ОСОБА_3 не може бути платником податку за податковий період 2017 року, оскільки не був власником транспортного засобу, щодо якого відповідачем нарахований транспортний податок, у 2017 році.

В контексті зазначеного суд зауважує, що питання щодо розміру податкового зобов'язання позивача повинно вирішуватися із застосуванням норм підпунктів 267.6.5 та 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу.

Так, відповідно до підпункту 267.6.5. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу встановлено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Аналіз положень підпункту 267.6.5. пункту 267.6 та підпункту 267.6.6. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу дає підстави стверджувати про відсутність у контролюючого органу правових підстав для визначення ОСОБА_5 суми податкового зобов’язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене узгоджується з актуальною практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Таким чином, за результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв’язку з обставинами даної справи, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, при цьому, всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідач як суб'єкт владних повноважень протилежного не довів, а відтак позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 243-246, 255, 295, пп. 15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 10898724 від 12.09.2017 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Львівській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35; ідентифікаційний код 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (79035, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2018 року

Суддя В.М. Сакалош