Рішення № 72349813, 29.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Справа № 808/2863/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ДОНМЕТПОСТАЧ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ДОНМЕТПОСТАЧ» (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0008891201 від 13 червня 2017 року.

Ухвалою від 02 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 18 жовтня 2017 року.

18 жовтня 2017 року ухвалою зупинено провадження в адміністративній справі до 29 листопада 2017 року.

29 листопада 2017 року ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі.

29 листопада 2017 року ухвалою суду зупинено провадження в адміністративні справі до 17 січня 2018 року.

17 січня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі. На час поновлення провадження по справі залишено строку розгляду справи у кількості 13 днів.

Частиною 4 статті 243 КАС України, передбачено, що судове рішення постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви, клопотання.

Позов обґрунтовано тим, що 13 червня 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 704176,25 грн. Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки вважає визначене грошове зобов’язання з податку на додану вартість, суперечить чинному законодавству України.

Представник позивача 17 січня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечує проти адміністративного позову з підстав викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2017 року № НОМЕР_2 Головне управління ДФС України у Запорізькій області діяла у спосіб вимог діючого законодавства, отже адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача 17 січня 2018 року прибув до суду та подав клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

19 травня 2017 року уповноваженими особами головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 ПК України проведена перевірка з 01 березня 2017 року по 20 травня 2017 року.

В ході перевірки встановлені порушення, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження (таблиця 2) суми податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації за березень 2017 року та відповідальність платника передбачену пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 19 травня 2017 року №243/08-29-12-01/30968656, камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

На підставі Акту перевірки від 19 травня 2017 року №243/08-29-12-01/30968656 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 13 червня 2017 року №0008891201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 704176,25 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням Приватне підприємство «ДОНМЕТПОСТАЧ» звернулось до суду з адміністративний позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що на виконання норм чинного законодавства 30 березня 2017 року приватним підприємством «ДОНМЕТПОСТАЧ» складено податкову накладну №7 від 30 березня 2017 року на суму 3380047,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 563341,17 грн.

Та в подальшому 30 березня 2017 року вищевказана податкова накладна засобами електронного зв’язку надіслана платником до Єдиного реєстру податкових накладних, яка в той же день прийнята ДФС за реєстраційним номером НОМЕР_3, дані обставини підтверджуються квитанцією №1 від 30 березня 2017 року, яка наявна в матеріалах справи.

Приватним підприємством «ДОНМЕТПОСТАЧ» встановлено, що операція за якою складена податкова накладна №7 від 30 березня 20177 року на суму 3380047,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 563341,17 грн., яка надіслана до Єдиного реєстру податкових накладних та прийнята ДФС за реєстраційним номером НОМЕР_3, не відбулась.

20 квітня 2017 року приватним підприємством «ДОНМЕТПОСТАЧ» складено та подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року. В даній декларації позивачем задекларовано зобов’язання з податку на додану вартість на суму 693,00 грн.(рядок 18 декларації) та не включено зобов’язання з податку на додану вартість на суму 563341,17 грн. за помилковою накладною №7 від 30 березня 2017 року. Вказана декларація з податку на додану вартість за березень 2017 року від 20 квітня 2017 року прийнята та зареєстрована органом ДФС за № НОМЕР_4, про що в матеріалах справи наявна квитанція №1-2 від 20 квітня 2017 року.

Представником позивача зазначається та не спростовано представником відповідача, що не відбулась жодна із подій визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України.

Тому, на думку суду у позивача не виникло обов’язку визначення податкового зобов’язання зі сплати ПДВ.

Посилання представника відповідача на вимоги пункту 192.1 статті 192 ПК України не може бути прийнято судом до уваги, оскільки визначена норма регулює обставини щодо здійснення господарської операції та виникнення в подальшому зміни суми компенсації вартості товару(послуг), повернення товару (послу) або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, реєстрація податкової накладної не є підставою для виникнення податкових зобов’язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2017 року № НОМЕР_2, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2017 року № НОМЕР_2, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 червня 2017 року № НОМЕР_2.

Присудити на користь Приватного підприємства «ДОНМЕТПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 30968656) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 10562 (десять тисяч п’ятсот шістдесят дві) гривні 64 копійки.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статті 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 січня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов