Рішення № 72349790, 21.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р. Справа№805/483/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження адміністративий позов ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.12.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов’язання зарахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Донремсервіс» з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду та період роботи з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду, зобов’язання зарахувати до загального трудового стажу період проходження служби у Збройних Силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року, зобов’язання розглянути заяву від 19.09.2017 року відповідно до законодавства та за результатами розгляду прийняти рішення з урахуванням зарахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Донремсервіс», зобов’язання зарахувати до загального трудового стажу період проходження служби у Збройних Силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Вважає, що не зарахування до пільгового стажу періодів роботи у ТОВ «Донремсервіс» з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду та період роботи з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду є безпідставним, оскільки основним документом, що підтверджує пільговий стаж, є трудова книжка, у якій містяться відповідні записи про періоди роботи.

Зазначає, що не зарахування до пільгового стажу періоду проходження служби у збройних силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року є безпідставним, оскільки зазначена обставина підтверджена відповідними довідками та записом у військовому білеті.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Зазначив, що у позивача відсутні додаткові підтверджуючі документи про пільговий характер виконуваної роботи за весь час роботи в межах спірного періоду роботи.

Враховуючи наведене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю їх представників не надали.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку спрощеного провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 85310, АДРЕСА_1, НОМЕР_2 (а.с. 6).

19.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ОУПФУ з заявою № 4682 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

08.12.2017 року ОСОБА_2 ОУПФУ прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії, яке обґрунтоване відсутністю даних по спец стажу за період з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року на ТОВ «Техіновація» в індивідуальних відомостях про застраховану особу та тим, що дані довідки ТОВ «Техіновація» про пільговий стаж за період з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року не співпадають з даними, наявними в індивідуальних відомостях(а.с. 21-25).

Згідно довідки від 26.09.2017 року ОСОБА_1 за період з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року працював на ТОВ «Техіновація» на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду, з 17.08.2015 року по 04.10.2016 року проходив військову службу (а.с. 13).

Згідно довідки військової частини пп В2830 про безпосередню участь у антитерористичній операції від 02.02.2017 року № 796 ОСОБА_1 приймав участь у антитерористичній операції у періодах з 17.08.2015 року по 03.03.2016 року, з 17.06.2016 року по 04.10.2016 року та з 12.12.2016 року по 02.02.2017 року(а.с. 28).

Згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.12.2017 року № 1/1845 ОСОБА_1 отримував заробітну плату з жовтня 2015 року по грудень 2017 року (а.с. 30).

Згідно записів № 19 та 20 в трудовій книжці серія БТ-II № 2139273 ОСОБА_1 прийнятий на роботу 19.10.2012 року на ТОВ «Техіновація» на посаду електрослюсаря підземного 3-го розряду, звільнений 31.12.2012 року за власним бажанням(а.с. 10).

Згідно записів № 23 та 24 в трудовій книжці серія БТ-II № 2139273 ОСОБА_1 прийнятий на роботу 12.06.2015 року на ТОВ «Техіновація» на посаду електрослюсаря підземного 3-го розряду, звільнений 04.10.2016 року за власним бажанням(а.с. 11).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов’язати зарахувати до пільгового стажу період роботи на ТОВ «Техіновація» з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року та з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року, зарахувати до загального трудового стажу період проходження служби у Збройних Силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року, розглянути заяву про призначення пенсії та прийняти рішення про призначення пенсії.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Так, згідно вказаної норми особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п. а. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Тобто, використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року та з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року на ТОВ «Техіновація».

Тобто трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірний період повний робочий день на підземних роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо не зарахування вищевказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу його роботи, оскільки він підтверджений належно оформленим записом у трудовій книжці.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка про підтвердження пільгового стажу від 26.09.2017 року, згідно якої позивач за період з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року працював на ТОВ «Техіновація» на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду, з 17.08.2015 року по 04.10.2016 року проходив військову службу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду участі позивача у антитерористичній операції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, тощо мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Згідно абз. 6 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», діяючого на час звернення позивача з заявою до Фонду, встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, тощо мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу».

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно ст. 2 Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призивом під час мобілізації за особливий період.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на військову службу.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які призвані та проходять військову службу, у цей період вважаються такими, що користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено пільги по обчисленню стажу за час перебування на фронті, а саме: військова служба у складі діючої армії у період бойових дій зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Згідно ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа, зокрема працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами), встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба у Збройних Силах, Національній гвардії тощо.

Згідно п.3 Порядку до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач у періоди з 17.08.2015 року по 03.03.2016 року, з 17.06.2016 року по 04.10.2016 року та з 12.12.2016 року по 11.12.2017 року безпосередньо приймав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а тому ці періоди повинні бути зараховані до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Таким чином, невнесення періодів участі позивача у антитерористичній операції є безпідставним, а тому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання прийняти рішення з урахуванням пільгового стажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Рішення про призначення пенсії приймається начальником управління (заступником начальника управління) Пенсійного фонду, тобто, є дискреційними функціями такого органу, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Оскільки нормами прямої дії Закону на відповідача покладений обов?язок прийняття рішення про призначення позивачу пенсії на підставі врахування загального трудового стажу та пільгового трудового стажу застрахованої особи, у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як зобов?язання прийняти рішення з урахуванням зарахованого пільгового стажу, тобто виконати покладені на відповідача дискреційні функції.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме скасування рішення про відмову у призначення пенсії та зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії з урахуванням висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст.6, ст.90, ст.132, ст.139, ст.193, ст.242-244, ст.246, ст.255, ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.12.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов’язання зарахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Донремсервіс» з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду та період роботи з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду, зобов’язання зарахувати до загального трудового стажу період проходження служби у Збройних Силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року, зобов’язання розглянути заяву від 19.09.2017 року відповідно до законодавства та за результатами розгляду прийняти рішення з урахуванням зарахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Донремсервіс», зобов’язання зарахувати до загального трудового стажу період проходження служби у Збройних Силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року – задовольнити частково.

Рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.12.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Донремсервіс» з 19.10.2012 року по 31.12.2012 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду та період роботи з 12.06.2015 року по 04.10.2016 року на посаді електрослюсаря підземного 3-го розряду.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період проходження служби у Збройних Силах України з 17.08.2015 року по 11.12.2017 року.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2017 року з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.