Ухвала суду № 72347597, 13.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Присяжнюка О.Б., Сівошко Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 лютого 2018 року, апеляційну скаргу захисника Владінова І.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року, відносно

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного Колесник М.О., Владінова І.А., ОСОБА_6, ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Гіріч Л.О., яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник М.О., та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 14 березня 2018 року, включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 480 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого корупційного злочину, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру, і прийшов до висновку про доведеність ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_6, перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання, переховуватиметься від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливатиме на свідків, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді нічного домашнього арешту або особистої поруки.

Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність вимогам клопотання слідчого ст. ст. 184, 199 КПК України, зокрема, що в ньому взагалі не викладені конкретні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування. Також слідчим не зазначено, чому ці слідчі або процесуальні дії не були виконані в строк. Крім того, до додатків до клопотання навіть не долучено жодної постанови про призначення будь-якої експертизи.

Сторона захисту вважає, що за два місяці досудового розслідування ризики явно зменшились, оскільки за цей час слідчий мав можливість допитати всіх свідків яких вважав за необхідне, провести всі обшуки, призначити експертизи та інше.

Звертає увагу автор апеляційної скарги і на те, що слідчим не наведено жодних доводів, які давали б підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_6 буде ухилятись від слідства та суду. На думку останнього, твердження слідчого про тяжкість вчиненого злочину не є достатніми для продовження особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Зазначається в апеляційній скарзі і про те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, зобов'язується з'являтися за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду, раніше перебував під домашнім арештом та не порушував його умов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 20 вересня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017101070000221, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.

17 листопада 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у використанні підроблених платіжних карток, за попередньою змовою групою осіб, несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, за попередньою змовою групою осіб, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК України.

18 листопада 2017 року слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва на підставі клопотання прокурора відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною залишати своє місце проживання до 18 січня 2018 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

05 грудня 2017 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справі Апеляційного суду міста Києва скасовано ухвалу слідчого судді від 18 листопада 2018 року та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 задоволено частково та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді застави, яка перевищує розмір, визначений ч. 5 ст. 182 України, в розмірі 800 000 грн. та у випадку внесення застави на підозрюваного покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

18 грудня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 змінено застосований запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 січня 2018 року, та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України - у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 00 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

12 січня 2018 року старший слідчий в особливих важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Гіріч Л.О., за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України КолесникМ.О., звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на два місяці у межах строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні старшого слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року, якою ОСОБА_6 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою, строком до 18 січня 2018 року, з одночасним визначенням застави, та з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.

Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 14 березня 2018 року.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, суд, всупереч доводам апеляційних скарг підозрюваного, врахував дані, про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що підозрюваному ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 14 березня 2018 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням судді щодо необхідності задоволення клопотання старшого слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_6, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Наявність обставин, визначених ст. 178 КПК України, які на думку захисника не враховані слідчим суддею, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших причетних до вчинення злочину, експерта, спеціаліста, вчинити інше кримінальне правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням виключного випадку, визначив відповідний розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінюючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6, застава у розмірі 480 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку її внесення, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у матеріалах провадження доказів, які б вказували на існування заявлених слідчим ризиків, є надуманими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

Що стосується заяв ієромонаха ОСОБА_6 (ОСОБА_6.) та ієродиякона ОСОБА_12 про взяття на особисту поруку ОСОБА_6, то колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді та вважає, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181,194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Гіріч Л.О., яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник М.О., та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 14 березня 2018 року, включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 480 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Владінова І.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_6,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/929/2018 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Литвинова І.В. Доповідач: Паленик І.Г.