Ухвала суду № 72347068, 14.02.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8048/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Павленко В.О.,

за участю прокурора Лугіна А.Ю.,

захисника Гребенника М.О.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лугіна А.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лугін А.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_2.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні слідчих п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження № 42016000000003783 від 06.12.2016 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України. Зокрема, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, на даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, може переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, невстановлених співучасників; в силу своєї професійної (адвокатської) зайнятості незаконного впливу на експертів під час проведення у кримінальному провадженні експертиз; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний та захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, вказаний запобіжний захід перешкоджатиме ОСОБА_2 здійснювати адвокатську діяльність. Підозрюваний належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, нарікань від органу досудового розслідування не надходило.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж вересня-жовтня 2015 року невстановлені досудовим розслідуванням особи розробили план вчинення злочинів, спрямований на придбання шахрайським шляхом права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Амос» (ЄДРПОУ 34899817) та майно цієї юридичної особи, а для його виконання до вчинення злочинів залучили ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та інших осіб, які повинні були вчиняти злочини з метою досягнення визначеної організаторами мети та з якими вступили у попередню злочинну змову.

Дійшовши спільної домовленості про вчинення злочинів, за результатами якої кожен із співучасників дав свою згоду на їх учинення, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, одержали відомості про нерухоме та рухоме майно, господарську діяльність, місце розташування та інші відомості щодо юридичної особи ТОВ «ВКФ «Амос», (ЄДРПОУ 34899817), вивчення яких свідчило про наявність у підприємства на праві власності нежитлових приміщень загальною площею 16133,7 м2, земельної ділянки загальною площею 3,6308 га у АДРЕСА_3, а також про зберігання у його приміщеннях цукру ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 49 тис. тон.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразились у пособництві у придбанні частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Амос» та заволодінні його майном шахрайським шляхом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, упродовж часу з 13.10.2015 до 21.10.2015 у не встановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_2 з використанням засобів комп'ютерної техніки, виготовив проекти договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Амос» між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 від 21.10.2015, без номеру, протоколу загальних зборів ТОВ «ВКФ «Амос» № 21/10/15 від 21.10.2015 про начеб то вихід із складу товариства ОСОБА_9 та входження ОСОБА_4, а також наказу про призначення ОСОБА_4 на посаду директора цього товариства.

Такі дії ОСОБА_2, які виразились у підробленні офіційних документів, які видаються підприємством та іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає права, з метою його використання як підроблювачем, так і іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України.

06.10.2016 органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст. 111, 135 КПК України 20.10.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру.

20.10.2017 заступник Генерального прокурора України звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За результатами розгляду вказаного клопотання, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, 20.10.2017, винесено ухвалу, згідно якої підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період часу з 23 до 06 години ранку до 18 грудня 2017 року та покладено на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

При цьому, слідчим суддею строк дії ухвали визначено до 18 грудня 2017 року. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 12.12.2017 строк дії запобіжного заходу продовжено до 12.02.2018, строк дії якого наразі закінчився.

Постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42016000000003783 від 06.12.2016 продовжено до восьми місяців.

Метою та підставами обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, невстановлених співучасників, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних в матеріалах даних, з пояснень підозрюваного, протоколів допиту потерпілого, свідків, висновків експертів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 289 КК України, особу підозрюваного та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи стійкість соціальних зв'язків, належне виконання процесуальних обов'язків, покладених попередніми ухвалами слідчих суддів, а також те, що прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистого зобов'язання, що обумовлено тим, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту перешкоджатиме ОСОБА_2 здійснювати свою професійну адвокатську діяльність, підозрюваний належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, нарікань від органу досудового розслідування не надходило та котрий згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, зокрема:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду (м. Київ);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Керуючись ст. 177-179, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лугіна А.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_2 - вімовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього такі обов'язки::

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду (м. Київ);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Визначити строк дії ухвали - по 14 квітня 2018 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні № 42016000000003783.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Батрин