Постанова № 72342830, 13.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 404/7342/13-ц

№ провадження 22-ц/781/5/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О. В.

Доповідач Дуковський О. Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.02.2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.

за участю секретаря: Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зі змінами та доповненнями до позовної заяви позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-К00/062/2008 від 07.05.2008 року в сумі 144812,78 доларів США та 4 029 434,36 грн. заборгованості по пені, вирішити питання про розподіл судових витрат (а.с.101).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2014 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-К00/062/2008 від 07 травня 2008 року в розмірі 144812, 78 доларів США, що на час ухвалення рішення еквівалентно 1346396 грн. 82 коп. та 185950 грн. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач - ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 В скарзі зазначав, що договір поруки від 07.05.2008 року є припиненим з 04.09.2009 року, а тому вимоги про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості є безпідставними. Вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки стягнув з нього заборгованість за припиненим договором поруки. Також зазначає, що строк позовної давності зі зверненням до суду за даним позовом сплив, а тому необхідно суду необхідно було застосувати строк позовної давності.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У судове засідання Апеляційного суду Кіровоградської області сторони у справі не з'явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_4, який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. (том 2 а.с. 18).

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Аналогічні положення містяться у ст.ст.263, 264 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-УШ від 03.10.2017 року, чинній на час розгляду справи апеляційним судом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції встановив,що відповідач - ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку він не сплатив, а тому з нього підлягає стягненню у судовому порядку дана заборгованість. Відповідач - ОСОБА_2 повинен відповідати перед позивачем як солідарний боржник по зобов'язанню.

З матеріалів справи вбачається, що між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-К00/062/2008 від 07.05.2008 року.

Згідно кредитного договору № ML-К00/062/2008 від 07.05.2008 року передбаченого, що відповідач - ОСОБА_3, отримав кредит у сумі 105823,28 доларів США на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги за кредитним договором першої черги, другий транш - на споживчі цілі, та зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 5,49 % річних, з кінцевим терміном повернення 04.12.2035 року (а.с.27-30).

Кредитним договором передбачено, що нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк передбачений в Графіку Платежів (а.с. 31). Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більше трьох банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці (підп.1.5.1.1. п. 1.5.1 ч. 2кредитного договору)

Відповідно до підпункту 1.9.1. пункту 1.9. Частини № 2 кредитного договору, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7. та ст. 3 Договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення (далі - Вимога). При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором кредиту в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27-30).

Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

04 червня 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» з яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклав договір купівлі - продажу кредитного портфелю ( том 1 а.с.4-16) та ОСОБА_3 був укладений додатковий договір №МL-К00/062/2008/1 до кредитного договору № МL-К00/062/2008 від 07.05.2008 року, а також додатковий договір №SR-К00/062/2008/1/1 до договору поруки № SR-К00/062/2008 від 07.05.2008 року. Відповідно до п.2.2 Додаткового договору сторони домовились в строк на дату 04.06.2009 року провести реструктуризацію частини боргових зобов'язань. Пунктом 2.2.2 додаткового договору передбачено надання позичальнику траншу в сумі 6139,84 дол. США з метою погашення прострочених процентів. По кредитному договору, за рахунок видачі чергового траншу, збільшився розмір заборгованості по тілу кредиту (105823,28+6139,84=111963,12). Проте, в зв'язку з тим, що відповідач частково сплачував заборгованість по кредитному договору, що вбачається з розрахунку заборгованості: 04.06.2008 року - 319, 71; 08.07.2008 - 319,71; 05.08.2008 - 319,71; 04.09.2008 - 319,71; 17.10.2008 - 319,71; 10.11.2008- 319,71; 19.03.2009 - 187,36, а разом 2105, 62 заборгованість по тілу кредиту зменшилась до 109857,50 дол. США: (111963,12-2105,62=109857,50) (а.с.102,104-108).

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору було укладено договір поруки № SR-K00/062/2008 від 07.05.2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого ОСОБА_2 зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № ML-К00/062/2008 від 07.05.2008 року, в повному обсязі таких зобов'язань (а.с.38).

Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідач - ОСОБА_3 припинив сплачувати основний борг та відсотки за користування кредитом внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Боржнику ОСОБА_3 було направлено досудову вимогу щодо погашення заборгованості, проте вказаний лист був залишений ним без належного реагування, а заборгованість погашена не була. (а.с. 39).

Позивачем надано докази та розрахунок розміру тіла кредиту в той час, як представником відповідача є недоведеною його розмір в 57508,88 доларів США.

Суд першої інстанції правильно встановив, що строк позовної давності не підлягає застосуванню, оскільки строк дії кредитного договору до 04.12.2035 року. З цих же підстав не підлягає застосуванню строк позовної давності до нарахованих відсотків.

Докази виконання відповідачем ОСОБА_3 в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором не надано як до суду першої так і апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та заборгованості по сплаті відсотків підлягають задоволенню та враховано курс долара у відповідності до національної валюти на час ухвалення рішення.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

В силу правил частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, поручитель повинен відповідати перед позивачем як солідарний боржник, а тому висновок суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором є правильним і з ним погоджується суд апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374 ЦПК України, судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

21.02.2018 року - складено повне судове рішення.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Суддя: Л.М. Дьомич

Суддя: С.М. Єгорова