Рішення № 72340592, 24.01.2018, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1193/17

2/729/21/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 січня 2018 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Кузюри В.О.

за участю секретаря Ященко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі сулу в м. Бобровиця цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК » до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 00506/RK від 22.07.2008 року, яка складає: 54540,55 доларів США та 15273, 53 грн, що разом по курсу НБУ станом на 30.01.2017 рік становить 1498353, 36 гривень, звернути стягнення на належний ОСОБА_2 ( паспорт серія СН 818766, виданий 21.05.1998 року Дарницьким РУ ГУ УМВС України, ІПН НОМЕР_1 ) предмет іпотеки земельну ділянку, загальною площею 0, 2405 га, цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 7420687400:03:001:0035, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область Бобровицький район Соколівська сільська рада, ділянка 35 ( тридцять п'ять ), шляхом її продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова фірма "Острів" (Ліцензія Державного агенства земельних ресурсів України серії АГ № 579482 від 16.02.2012 , сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 579/16 від 29.07.2016) складає 47451 грн, у порядку, ередбаченому ЗУ "Про виконавче провадження" на користь ТАТ "Марфін Банк".

Свої вимоги мотивував тим, що 22.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 00506/RK, згідно умов якого ОСОБА_4 зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок позичальника № 26205400011840/012450 US терміном погашення по 21 липня 2028 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у сумі 64816, 40 дол. США на наступні цілі: на споживчі цілі, у сумі 64816,40 доларів США, а також у сумі 7816, 40 доларів США на сплату страхових внесків передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 Договору зі сплатою 11, 9 % річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом та комісії за надання Кредиту 0, 5 %, що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти Кредиту.

В строки, встановлені в Договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами кредитного договору.

Банк повністю виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов»язання, тобто надав позичальнику кредит, що підтверджується меморіальним ордером.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку відповідач передав земельну ділянку, загальною площею 0, 2495 га, з цільовим призначенням : для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 7420687400:03:001:0035, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область Бобровицький район Соколівська сільська рада, ділянка 35 ( тридцять п'ять). Зазначена земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ( серія бланку ЯА № 519191), виданого 16 листопада 2005 року Соколівською сільською радою Бобровицького району Чернігівської області на підставі рішення цієї ж ради від 28.07.2005 року 19 сесії 4 скликання та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010585500115.

16. 01. 2010 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 1-БК № 164119 від 18. 01. 2010 року. Після його смерті спадщину прийняли ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

05 квітня 2016 року ПАТ « Марфін Банк » отримав рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка перейшла їм після померлого 16 січня 2010 року ОСОБА_5. Таким чином відповідачі, як спадкоємці померлого ОСОБА_3 прийняли на себе всі права та обов"язки в повному обсязі, а також успадкували і борг за кредитним договором.

Після смерті позичальника ОСОБА_2 направив банку заяву від 29.01.2010 року в якій висловив готовність передати предмет іпотеки на баланс банку в рахунок заборгованості по кредиту- земельну ділянку, тобто погодився забезпечувати виконання зобов"язання новими боржниками.

Відповідно до ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 року у справі № 729/858/16-ц підтверджено , що договір іпотеки між ОСОБА_4" та ОСОБА_2 не є припиненим.

Заборгованість за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 30 01. 2017 року і складає : 53462,53 доларів США- заборгованість по кредиту та 1078,02 дол США , - заборгованість за відсотками .

Через те, що позичальник не здійснив платежівв рахунок погашення суми Кредиту та нарахованим по ньому відсоткам, він порушив прийняті на себе договірні зобов»язання.

Викладене і стало підставою, для звернення до суду з даним позовом.

У судове засідання не з'явився представник позивача публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» - надав письмову заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив розгляд провести в відсутність представника банку, проти заочного рішення не заперечував , також повідомив, що позасудове врегулювання спору не відбулося.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином. Просив відкласти розгляд для вирішення в позасудовому порядку спору, проте так як представник позивача наголосив на неможливості такого врегулювання , то суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача та згідно ст.280 ЦПК України, вирішити справу у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами врегульовані Цивільним Кодексом України, зобов'язаннями щодо кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що 12 липня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 00506/ RK ( а. с. 13-15 ), згідно з умовами якого ОСОБА_4 зобов»язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок позичальника № 26205400011840/012450 US у банку з 22 липня 2008 року і терміном погашення по 21 липня 2028 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у сумі 64816, 40 дол. США на наступні цілі: на споживчі цілі, у сумі 57000, 00 доларів США, а також у сумі 7816, 40 доларів США на сплату страхових внесків передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 Договору зі сплатою 11, 9 % річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом та комісії за надання Кредиту 0, 5 %, що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти Кредиту.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов»язався в розмірі на умовах та в строки, встановлені в Договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами кредитного договору.

Банк повністю виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов»язання, тобто надав позичальнику кредит, що підтверджується меморіальним ордером ( а. с. 28 ).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір ( а. с. 8-11 ), згідно з яким в іпотеку відповідач передав земельну ділянку, загальною площею 0, 2405 га, з цільовим призначенням : для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 7420687400:03:001:0035, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область Бобровицький район, Соколівська сільська рада, ділянка 35. Зазначена земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ( серія бланку ЯА № 519191), виданого 16 листопада 2005 року Соколівською сільською радою Бобровицького району Чернігівської області на підставі рішення цієї ж ради від 28. 07. 2005 року 19 сесії 4 скликання та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010585500115 ( а.с.12).

16. 01. 2010 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 1-БК № 164119 від 18. 01. 2010 року ( а.с. 40).

Банк надсилав письмове повідомлення ( вих. № 606/04 від 23.09.2016 р.) ( а. с. 47 ), з даними про наявність невиконаних зобов»язань за кредитним договором забезпечених іпотекою та попередження про звернення стягнення заборгованості за рахунок предмету іпотеки .

Заборгованість за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 30.01.2017 року ( а. с. 16-1729-30 ) і складає 54540, 55 доларів США .

Через те, що позичальник не здійснив платежів рахунок погашення суми Кредиту та нарахованим по ньому відсоткам, він порушив прийняті на себе договірні зобов»язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до 4.2. ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7, п. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ « Про іпотеку » у разі порушення основного зобов»язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов»язань, вимога про виконання порушеного зобов»язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередже6ння про зверхня стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30. 03. 2012 « Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин » зазначено, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України « Про іпотеку » про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушеня зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду ( на відміну від інших способів звернення стягнення ( ч. 3 ст. 33 цього Закону )), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки,вправі письмово повідомити іпотеко держателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлення надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотеко держателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцяти денного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету ії прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій інший особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотеко держателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотеко держателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Як роз'яснено у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації

Суд вважає можливим визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки, визнавши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна. Суб"єктом оціночної діяльності на замовлення позивача проведена оцінка вартості земельної ділянки , яка була передана ОСОБА_2 в заставу, ринкова вартість складає 47451 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивачем було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо відповідача для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦКУкраїни законним платіжним засобом,обов'язковимдоприйманняза номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, у зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. Також у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на деньухвалення рішення.

Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 року у справі № 729/858/16-ц підтверджено , що договір іпотеки між ОСОБА_4" та ОСОБА_2 не припинений (а.с.44-45)

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також у відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1600 грн.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.ст. 16, 554, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 7,12, 33, 34, 35, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" , ст.ст. 4, 12,81, 263-264,280-282 Цивільного процесуального Кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 00506/RK від 22.07.2008 року, яка складає: 54540,55 доларів США та 15273, 53 грн, що разом по курсу НБУ станом на 30.01.2017 рік становить 1 498 353, 36 гривень, звернути стягнення на належний ОСОБА_2 ( паспорт серія СН 818766, виданий 21.05.1998 року Дарницьким РУ ГУ УМВС України, ІПН НОМЕР_1 ) предмет іпотеки -земельну ділянку, загальною площею 0, 2405 га, цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 7420687400:03:001:0035, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область Бобровицький район Соколівська сільська рада , ділянка 35 ( тридцять п'ять ), шляхом її продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова фірма "Острів" (Ліцензія Державного агенства земельних ресурсів України серії АГ № 579482 від 16.02.2012 , сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 579/16 від 29.07.2016) складає 47 451 грнивня у порядку, передбаченому ЗУ "Про виконавче провадження" на користь публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили , якщо протягом строків встановлених цивільно -процесуальним кодексом України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга , або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення .

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга через Бобровицький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: