Ухвала суду № 72340361, 20.02.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 6/742/13/18

Єдиний унікальний № 742/219/18

УХВАЛА

20 лютого 2018 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суду Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря Голушко Н.А., за участю: адвоката ОСОБА_1, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з заявою якій просить зупинити виконавче провадження ВП 38304104, відкрите Прилуцьким міськрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області та визнати виконавчий лист №2-1997/2010, виданий Прилуцьким міськрайонним судом 12 листопада 2010 року таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду від 01 листопада 2010 року по справі №2-1997/2010 за позовом Прилуцької ОДПІ Чернігівської області до ОСОБА_4 було стягнуто з останнього заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 498938,98 грн. На виконання даного рішення суду 12.11.2010 був виданий виконавчий лист №2-1997/2010. Згідно довідки Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.12.2017 за №29865 заборгованість за ОСОБА_4 - відсутня. В зв’язку з тим, що згідно інформації стягувача даний борг не обліковується, тому і просить визнати виданий у справі виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просить її задовольнити та подав відповідні письмові пояснення.

Представник Прилуцької ОДПІ ДФС в Чернігівській області в судовому засіданні не визнає заяви, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні.

Представник Прилуцького МР відділу ДВС в судовому засіданні при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.

Сторонами в судовому засіданні було визнано та не заперечувалося, що Прилуцькою ОДПІ в 2009 році в межах кримінальної справи № 903/0221, порушеної за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, відносно СПД - фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_4 і громадянина ОСОБА_6К за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.3, ч.1 ст.212, ч.1, ч.3 ст.358 КК України та відповідно до ст.ст. 28, 50 КПК України було подано цивільний позов про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 577 049,17 грн. та заборгованості по податку на додану вартість в сумі 498 938,98 грн з ОСОБА_4, який умисно ухилявся від сплати податків, чим завдано державі збитків у вигляді ненадходження до бюджету коштів.

Згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2010 року, яке набрало законної сили 12 листопада 2010 року, позовні вимоги Прилуцької ОДПІ задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 498938,98 грн. На підставі даного рішення 12 листопада 2010 року було видано відповідний виконавчий лист №2-1997/2010 (а.с. 21, 39).

Відповідно до ухвали Господарського суду Чернігівської області від 22 липня 2010 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у зв’язку з визнанням його банкрутом (а.с.36-38).

Згідно довідки Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.12.2017 за №29865 заборгованість платника податків ОСОБА_4 по сплаті податків, зборів, платежів – відсутня (а.с.3).

Згідно листа №161/9/25-16-10-31, виданого Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.01.2017 щодо залишку боргу по виконавчому документу №2-1997/2010 вбачається, що станом на 12.01.2017 ніяких сплат ОСОБА_4 за період з 28.12.2012 по 12.01.2017 не здійснювалось (а.с. 40).

З огляду на вищевикладене, підтвердженням наявності заборгованості ОСОБА_4 перед державою є виконавчі листи від 12.11.2010, видані Прилуцьким міськрайонним судом відповідно до рішення від 01.11.2010 у справі № 2-1997/10, яке набрало законної сили і підлягає виконанню на всій території України.

Примусове виконання судових рішень зі стягнення боргу покладається на Державну виконавчу службу (далі – ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене, питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.

Суд при цьому також зважує на те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом ч.ч.1,2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_4 станом на 01.02.2018 рахується заборгованість, яка була заявлена в межах кримінальної справи згідно цивільного позову до фізичної особи, як шкода, яка завдана державі збитків в результаті ухилення від сплати податків та підлягає стягненню відповідно до виконавчих листів, виданих Прилуцьким міськрайонним судом 12.11.2010, а отже в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити повністю.

Доводи представника боржника про відсутність у ОСОБА_4 заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюється органом доходів і зборів, що відображено в довідці від 07.12.2017 за № 29865, яка надійшла електронною поштою на електронний кабінет ОСОБА_4, судом не приймається як належний та допустимий доказ відсутності заборгованості, оскільки 498938,98 грн. це шкода, завдана державі, яка стягнута судовим рішенням і вже не обліковується в податковому органі, як обов?язковий платіж.

Також, при вирішенні даного спору, не має значення щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця ОСОБА_4 у зв?язку з визнанням такої банкрутом, оскільки судовим рішенням від 01.11.2010 заборгованість стягнута саме з фізичної особи ОСОБА_4.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 18, 432 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН-2930207472) у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя: О.Ільченко