Рішення № 72340117, 13.02.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7555/17

Провадження № 2/361/909/18

13.02.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вище вказаним позовом в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_7. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема і на житловий будинок АДРЕСА_2 У встановлений законом термін позивач звернулась до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. З питань прийняття спадщини позивач звернулась до суду.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі, та просили його задовольнити.

Представник Княжицької сільської ради Броварського району Київської області в судове засідання не з'явився, до суду направив листа в якому просив розглядати справу за відсутності їх представника, не заперечують щодо задоволення позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином, до суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у віці 54 років у с. Княжичі Броварського району Київської області, помер ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане 07 листопада 2016 року Виконкомом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_2

Із спадкової справи № 75/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7, вбачається, що позивач звернулась до Броварської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого та просила видати свідоцтво, зокрема, і на вищевказаний спадковий будинок. Інші спадкоємцями до майна померлого є його діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та батьки: ОСОБА_5, ОСОБА_6. Інших спадкоємців першої черги не встановлено. ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 на користь позивача. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі №1-2650, позивач успадкувала після смерті чоловіка земельну ділянку на якій розташований спадковий будинок.

Згідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно ч. 2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також положення вищезазначених статей, в даному випадку саме до позивача перейшло право на спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 в тому числі з урахуванням 4/5 часток у спадщині, від якої відмовились діти померлого та батьки.

Листом Броварської районної державної нотаріальної контори за № 2666/02-14 від 08.08.2017 р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок, та запропоновано звернутися до суду.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У роз'ясненнях, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно довідки № 3264 від 17.11.2017 року, довідки № 2008 від 24.07.2017 року виданих Виконавчим комітетом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області та витягу із погосподарської книги с. Княжичі Броварського району Київської області за 2016-2020 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3, технічного паспорта на житловий будинок, в АДРЕСА_3 значиться житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на ім'я померлого ОСОБА_7, в якому він до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року був зареєстрований і проживав. У спадковому будинку на день смерті померлого і по даний час зареєстровані і проживають: позивач ОСОБА_1, діти: ОСОБА_4, ОСОБА_3 та онука ОСОБА_9. Зазначений будинок побудований в 1989 році.

Таким чином, будинок по вулиці Стогнія, 86 у с. Княжичі Броварського району Київської області, належав на праві власності ОСОБА_7, що підтверджено довідкою Виконавчого комітету Княжицької сільської ради за відомостями погосподарського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7, до складу спадщини входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 який був побудований у 1989 році. На момент його побудови чинне законодавство не передбачало обов'язкової державної реєстрації права власності, а тому підтвердженням належності ОСОБА_7 на праві власності житлового будинку є відповідна довідка сільської ради, на території якої він розміщений, видана на підставі записів у погосподарських книгах. Позивач спадщину прийняла та його спадкові права не оспорюються. Інші спадкоємці - відмовились від прийняття спадщини. Нотаріусом відмовлено позивачу у видачі їй свідоцтва про право на спадщину, то єдиним способом захисту спадкових прав позивача є визнання за нею такого права в судовому порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 1216,1217,1218, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_5, що позначений на плані літерою А-1 з надвірними будівлями: Б - гараж, В - сарай, Г - сарай, Д - погріб, Е - вбиральня, № 1 - колонка, № 2-3 огорожа в порядку спадкування після ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Радзівіл А.Г.