Постанова № 72336885, 21.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2443/16-ц 21.02.2018

Провадження №22-ц/784/140/18

Справа 489/2443/16-ц Головуючий першої інстанції: Рум'янцева Н.О.

Провадження № 22-ц/784/140/18 Суддя-доповідач апеляційного суду: Колосовський С.Ю.

Категорія:

Постанова

Іменем України

21 лютого 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючий - Колосовський С.Ю.,

судді: Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Горенко Ю.В.

за участі: представника заявника Матяш Я.В., представника суб'єкта оскарження Юріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаїв від 01 грудня 2017 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на повідомлення державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Юріної О.О. про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Юріної О.О., в якій просило скасувати повідомлення від 05 жовтня 2017 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчих листів, виданих на виконання заочного рішення суду від 28 вересня 2016 року в частині стягнення з боржника ОСОБА_4 1636,75 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 689 грн. судових витрат на користь ПАТ «Миколаївобленерго» та прийняти державним виконавцем виконавчі документи до виконання.

ПАТ «Миколаївобленерго» зазначало, що у державного виконавця не було законних підстав повертати виконавчі документи без прийняття, так як у нього достатньо наданих законом повноважень щодо самостійного з'ясування анкетних даних боржника, в тому числі щодо дати його народження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаїв від 01 грудня 2017 року скаргу ПАТ «Миколаївобленерго» задоволено. Скасовано повідомлення державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Юріної О.О. про повернення виконавчих документів у справі № 489/2443/16-ц від 30 березня 2017 року (боржник - ОСОБА_4.) стягувачу без прийняття до виконання від 05 жовтня 2017 року.

В апеляційній скарзі Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник вважає оскаржувану ухвалу суду законною і обґрунтованою.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаїв від 28 вересня 2016 року позов ПАТ «Миколаївобленерго» задоволено. Стягнуто на користь ПАТ «Миколаївобленерго» в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1636,75 грн. і в рівних частинах судові витрати по 689 грн. з кожного.

За судовим рішенням ПАТ «Миколаївобленерго» як стягувачу видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1636,75 грн. і судових витрат 689 грн. Виконавчі листи направлено до виконання до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області для примусового виконання.

12 липня 2017 року стягувачем отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та дати народження, а 19 липня 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду із заявою, в якій просило привести виконавчий документ у відповідність до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

11 вересня 2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва відмовлено у задоволенні цієї заяви.

04 жовтня 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» знов пред'явило до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області виконавчі листи стосовно стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1636,75 грн. і судових витрат 689 грн.

05 жовтня 2017 року повідомленням державного виконавця повернуто виконавчі документи без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю в них дати народження боржника.

Так, за змістом ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, то він повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Метою виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження є примусове виконання судових рішень (стаття 1 і 2 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом положень пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, зокрема має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати інформацію, в тому числі конфіденційну, яка стосується особи боржника та його майнового стану.

З зазначеного питання Верховним Судом України висловлена правова позиція, викладена у постанові від 21 травня 2014 р по справі № 6-45цс14, яка є обов'язковою для застосування судами України. В даній постанові зазначено, що «вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, не можна погодитись з висновком суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.»

Незважаючи на те, що, висловлена позиція ґрунтуються на положеннях Закону України "Про виконавче провадження" у попередній редакції, колегія суддів вважає за необхідне її застосувати, оскільки норми згаданого закону в попередній редакції, а саме - статті 11, 18 та в редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем оскаржуваного рішення, - статті 4, 18 мають однаковий зміст щодо наявності вимог до виконавчого листа та повноважень державного виконавця.

За такого державний виконавець не у повній мірі скористався наданими йому законом правами та повноваженнями для своєчасного і повного виконання судового рішення, а тому суд обґрунтовано задовольнив скаргу.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати помилковими.

Таким чином, в силу ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаїв від 01 грудня 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2018р.

Головуючий: Судді: