Ухвала суду № 72336289, 14.02.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/592/17-ц

2/467/29/18

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

14.02.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання – Андросової А.В.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно ухвали судді Братського районного суду Миколаївської області від 06 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин було передано на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Провадження за вимогою позивача про встановлення факту родинних відносин було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2017 року, у справі призначене попереднє судове засідання на 20 жовтня 2017 року.

За позовну заяву з вимогою про встановлення факту родинних відносин позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1280,00 грн., тобто на 640,00 грн. більше, аніж встановлено законом.

10 жовтня 2017 року через канцелярію суду позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просив встановити факт родинних відносин та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 8,22 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом.

Однак збільшивши розмір позовних вимог, тобто пред’явивши нову додаткову вимогу майнового характеру про визнання права власності на земельну ділянку, позивач ціни позову щодо вимоги майнового характеру не зазначив, судовий збір у встановленому законом розмірі не сплатив, у зв’язку з чим суд зобов’язав його надати документи, що підтверджують сплату судового збору у належному розмірі з урахуванням ціни позову, як того вимагали положення ст. 119 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент пред’явлення вимоги) та Закон України «Про судовий збір».

Не усунувши недоліки цієї уточненої позовної заяви, а саме, не вказавши ціну позову та не додавши документу, що підтверджує сплату судового збору, позивач 10 листопада 2017 року подає другу уточнену позову заяву, в якій просить встановити факт родинних відносин, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.07.2015 року (без зазначення кому воно видане) та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 8,22 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області.

При цьому позивач змінює статус учасників судового розгляду, а саме: зазначає відповідачем приватного нотаріуса Братського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору за попередніми позовними заявами) та вказує на наявність третьої особи ОСОБА_5

До цієї уточненої позовної заяви позивач надає документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 865, 98 грн.

Таким чином, з урахуванням кількості позовних вимог у цій уточненій позовній заяві та квитанцією про сплату судового збору в розмірі 1280,00 грн., що додана до позовної заяви, поданої до суду 21 вересня 2017 року про встановлення факту родинних відносин, позивач вірно сплатив суму судового збору, тобто по 1 280,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру та 2 865,98 грн. за одну вимогу майнового характеру про визнання права власності на земельну ділянку площею 8,22 га, вартість якої становить 222 598,32 грн.

Однак, 01 лютого 2018 року позивач через свого представника вкотре подав уточнену позовну заяву, якою висунув наступні вимоги:

1)встановити факт родинних відносин з ОСОБА_6;

2)визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину № 231 від 07 липня 2015 року;

3)визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину № 232 від 07 липня 2015 року;

4)скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельні ділянки;

5)визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 7 9239 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області;

6)визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2961 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області.

Таким чином, позивач, через свого представника, в уточненій позовній заяві, яку подав до суду 01 лютого 2018 року, висунув додаткові вимоги у порівнянні з уточненою позовною заявою, поданою 10 листопада 2017 року.

Зокрема, додатковими вимогами є:

1)вимога про визнання недійсним ще одного свідоцтва про право на спадщину (так як в попередній уточненій позовній заяві номера свідоцтва та особи, на ім’я якої воно видане, не вказано, що позбавляє суд можливості ідентифікувати яке саме свідоцтво про право на спадщину позивач просив визнати недійсним);

2)вимога про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на вищевказані земельні ділянки.

Окрім викладеного, позивачем також змінено статус учасників судового розгляду, а саме: приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 вказана третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору (в попередній заяві – відповідач), а ОСОБА_8 – відповідачем (в попередній заяві – тертя особа без зазначення щодо наявності чи відсутності самостійних вимог щодо предмета спору).

Вказані вимоги, як зазначалось раніше, пред’явлені 01 лютого 2018 року в уточненій позовній заяві, яка викладена в новій редакції.

Між тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частин третьої та четвертої статті третьої ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

За такого, уточнена позовна заява, подана 01 лютого 2018 року, не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить поштового індексу за місцем проживання відповідача ОСОБА_5, ідентифікаційного коду юридичної особи – відповідача ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області в Єдиному державною реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційних номерів облікових карток платника податків позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_5 (або ж вказівки на те, що ця інформація невідома), серії та номерів їх паспортів (або ж вказівки на те, що ця інформація невідома), відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (або ж вказівки на те, що ця інформація невідома стосовно відповідача ОСОБА_5С.).

При цьому, слід наголосити, що норма п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України вказує на зазначення регламентованих нею відомостей саме в позовній заяві, а тому додані до позовної заяви копія паспорта і реєстраційного номера облікової картки платника податків не свідчать про виконання положень цієї статті.

На порушення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить ціни позову, з урахуванням положень ст. 176 ЦПК України.

Не відповідає позовна заява також і вимогам п.4 ст. 175 ЦПК України, так як позов пред’явлено до двох відповідачів, у той час як не викладено зміст позовних вимог щодо кожного з них, тобто яка вимога до якого відповідача пред’явлена.

Про невиконання п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України свідчить відсутність відомостей щодо досудового врегулювання спору, якщо такі проводились.

На виконання п.7 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались.

Також не дотримано вимоги п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом з нею (за наявності).

На виконання п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

В порушення п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до того ж відповідача (відповідачів) з тим самими предметом та з тих самих підстав.

Окрім викладеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема.

Так, відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

За правилами абз. 2 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли у позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вказано вище, у позовній заяві, поданій 01 лютого 2018 року, висунуто дві нові позовні вимоги немайнового характеру, однак документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, що встановлений законом на момент їх пред’явлення (708,40 грн. + 708,40 грн.) не додано, що не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України.

При цьому суд відхиляє твердження представника позивача про те, що судовий збір було сплачено за вимогу про виклик свідків, оскільки така заява не є об’єктом справляння судового збору згідно ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Окрім цього, до позовної заяви від 01 лютого 2018 року не додано документів, що підтверджують повноваження представника позивача, оскільки як видно із самої позовної заяви, вона підписана саме представником, з урахуванням положень ст. 62 ЦПК України.

За таких обставин, позивачу належить запропонувати усунути виявлені недоліки позовної заяви шляхом виконання п.п. 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9 та 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України та вимог ч.4 та ч. 7 ст. 177 ЦПК України, а саме:

1)зазначення поштового індексу за адресою відповідача ОСОБА_5;

2)зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи – відповідача ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

3)зазначення реєстраційного номеру облікової кратки платника податків позивача ОСОБА_1;

4)зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_5 (або зазначення, що такі відомості позивачу невідомі);

5)зазначення серії та номера паспорта позивача ОСОБА_1;

6)зазначення серії та номера паспорта відповідача ОСОБА_5 (або зазначення, що такі відомості позивачу невідомі);

7)зазначення відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти всіх учасників справи (або зазначення, що такі відомості позивачу невідомі стосовно відповідача ОСОБА_5С.);

8)зазначення ціни позову з урахуванням вимог ст. 176 ЦПК України;

9)зазначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів – ОСОБА_5 та ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області;

10)зазначення відомостей щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились;

11)зазначення відомостей про вжиття заходів щодо забезпечення доказів або позову, у разі якщо такі здійснювались;

12)зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності);

13)навести попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв’язку з розглядом справи;

14)надати підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з цим самими предметом та з цих самих підстав;

15)надання документу, що підтверджує сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру, пред’явлені за встановлених судом обставин та у розмірі, що наведений судом вище;

16)надання документів, з урахуванням вимог ст. 62 ЦПК України, що посвідчують повноваження представника позивача.

За такого, позовна заява, що подана позивачем 01 лютого 2018 року підлягає залишенню без руху на підставі ч.11 ст. 187 ЦПК України.

Тож, позивачу та його представнику належить запропонувати усунути вказані в цій ухвалі недоліки у спосіб, що у ній визначений, у строк не більше п’яти днів з дня вручення копії цієї ухвали (ч.1 ст. 187 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 187 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Братського району Миколаївської області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на земельні ділянки - залишити без руху.

Запропонувати позивачу не пізніше 5 (п’яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані у ній недоліки, у спосіб, що визначений в ухвалі, інакше заява на підставі ч.13 ст. 187 ЦПК України залишається без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що якщо він усуне недоліки вказані у цій ухвалі у п’ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, суд продовжує розгляд справи.

Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача.

У справі оголосити перерву до 09 год. 30 хв. 13 березня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судового збору шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення на ухвалу в частині, що не стосується визначення розміру судового збору, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.В. Явіца