Постанова № 72335107, 15.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3799/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Стас Л.В. Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га на території Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, викладеної в листі-відповіді за №Щ-5438/0-3461/6-17 від 03.05.2017 року, зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є протиправною, оскільки необхідність виставлення земельної ділянки на торги не є підставою, визначеною законом, для відмови у наданні такого дозволу. Невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів спростовується інформацією відділу Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області від 15.02.2017 року №Щ-27/0-110/6-17.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування свої доводів апелянт зазначив, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки у власність.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, 09 березня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га на території Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області (а.с.60).

27 квітня 2017 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області наказом №167 доповнило перелік земельних ділянок, які виставляються на торги, в тому числі земельною ділянкою, яку позивач бажав отримати у власність (а.с.61).

Листом від 03.05.2017року №Щ-5438/0-3461/6-17 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви, з посиланням на те, що вказана земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги та запропоновано придбати її на таких торгах (а.с. 11).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказану земельну ділянку включено до переліку ділянок, які підлягають реалізації на торгах, з порушенням вимог чинного законодавства (за відсутності кадастрового номеру), відмова відповідача у наданні такого дозволу є незаконною, а отже Держгеокадастр має надати такий дозвіл.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною, однак вважає, що задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача надати такий дозвіл є передчасним, з огляду на наступне.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521), Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Підпунктом 13 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З наведеного вбачається, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

При цьому колегія суддів зазначає, що наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Саме з посиланням на вказану норму ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та запропоновано придбати право на земельну ділянку на земельних торгах.

Як зазначалось вище, в листі-відмові відповідач зазначив, що підставою відмови у наданні дозволу для розроблення проекту землеустрою, є наказ Головного управління Держземагентства від 27.04.2017р. №167, яким відповідач вніс зміни до свого наказу від 18.09.2014р. №77 про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремим лотом. Також відповідач зазначив, що спірне рішення він прийняв відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014р. №37732/0/1-14 та наказу Держземагентства України від 14.10.2014 року.

В свою чергу, відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014р. №37732/0/1-14 Держземагентству доручено забезпечити надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (крім тих, що знаходяться у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства на конкурсній основі за результатами відкритих публічних земельних аукціонів.

14.10.2014р. колегія Держземагентства України на відкритому засіданні вирішила затвердити та оприлюднити на офіційному сайті Держземагентства України переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги. Термін виконання до 1 листопада 2014 року.

15.10.2014р. Держземагентство України видало наказ №328 про введення в дію рішень колегії Держземагентства.

На підставі аналізу даних документів можна дійти висновку, що строк виконання передачі переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на земельні торги був встановлений до 1 листопада 2014 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи наказ Головного управління Держземагентства №167, яким відповідач вніс до переліку ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремим лотом, спірну земельну ділянку, був винесений 27.04.2017року.

Відповідач не надав обґрунтованих пояснень про те, які в нього виникли об'єктивно необхідні мотиви, цілі чи мета для додаткового включення зазначеної вище земельної ділянки до земель, право на оренду на які виставляється на земельні торги, після спливу більше ніж трьох років з остаточного терміну виконання доручення Віце-прем'єр міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства від 08.10.2014р.

До того ж, колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства з доданням відповідних документів 09.03.2017р.

За приписами ст.118 ЗК України відповідач повинен був розглянути зазначене клопотання протягом одного місяця, тобто до 09.04.2017 року однак, 27.04.2017р. видав наказ №167, яким, зокрема, включив відповідну земельну ділянку до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги.

Тобто, вказаний вище наказ прийнято зі спливом строку, протягом якого Управління мало вирішити подане позивачем клопотання.

Крім цього, за змістом частини 1 статті 136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Таким чином, до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами може бути включена земельна ділянка лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформована земельна ділянка, оскільки об'єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об'єктом цивільного права.

Частинами 1-4 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

При цьому, Законом України "Про Державний земельний кадастр" встановлені правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

На підставі пункту 29 та пункту 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012р. №1051, кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою. Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі індексної кадастрової карти (плану); даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Ретельно ознайомившись зі змістом наказу від 27.04.2017 року №167, судовою колегією встановлено, що до вказаного наказу відповідачем внесено не сформовану земельні ділянки, які містять лише номер кадастрового кварталу НОМЕР_1, тоді як частиною 1 статті 136 Земельного кодексу України встановлено, що у переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, зазначається, серед іншого, кадастровий номер земельної ділянки.

З вказаного слідує висновок, що до наказу від 27.04.2017р. №167 Головним управлінням Держземагенства в Одеській області включені земельні ділянки, які не є сформованими і, як наслідок, не є об'єктом цивільного права та не може бути включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Оскільки в переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги у формі аукціону окремими лотами, відсутнє присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності відмови відповідача у наданні ОСОБА_4 дозволу для розробки проекту землеустрою з наведених у листі від 03.05.2017р. №Щ-5138/0-3461/6-17 підстав.

Відповідач, відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, фактично прийняв акт індивідуальної дії, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню саме шляхом визнання такої відмови протиправною.

При цьому колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб'єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з підстав викладених у листі, підлягає визнанню протиправною із зобов'язанням Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути подане позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Колегія суддів зазначає, що надання суб'єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 317 КАС України резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року - змінити, виклавши резолютивну частину постанови наступного змісту:

«Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у наданні ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га на території Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, викладеної в листі-відповіді за №Щ-5438/0-3461/6-17 від 03.05.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га на території Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, викладеної в листі-відповіді за №Щ-5438/0-3461/6-17 від 03.05.2017 року.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п.НОМЕР_2) судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок гривень) грн.»

В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька