
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/18666/17 Суддя першої інстанції: Комаревцева Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виставлення переплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 16 червня 2017 року як працюючому пенсіонеру та повернути грошові кошти, які безпідставно утримуються з пенсії згідно з ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що у період з 01 березня 2016 року по 16 червня 2017 року не здійснював адвокатську діяльність та не отримував доходів.
Під час судового засідання позивач підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні. Відповідач зазначила, що відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 мав право на здійснення адвокатської діяльності, у зв'язку з чим належав до працюючих пенсіонерів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років.
Відповідач прийняв рішення від 25 квітня 2017 року № 506 про утримання надміру виплачених сум пенсії в розмірі 26605 грн. 71 коп. у зв'язку із працевлаштуванням позивача у період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2017 року.
Не погоджуючись із діями Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виставлення переплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 16 червня 2017 року як працюючому пенсіонеру, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що в період дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивач вважається самозайнятою особою, пенсія якої зменшується на 15 відсотків.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Суд встановив, що рішенням Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25 квітня 2017 року № 506 з позивача утримано надміру виплачену суму пенсії у зв'язку із працевлаштуванням у період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2017 року.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що у період з 01 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року дійсно працював на підставі договору цивільно-правового характеру, укладеного з МГО «Луганське земляцтво», тому погоджується зі стягненням суми за вказаний період. Позивач зазначив, що стягнення коштів за період з 01 березня 2016 року по 16 червня 2017 року вважає неправомірним, оскільки протягом зазначеного часу не працював, в тому числі не здійснював адвокатської діяльності, та не отримував дохід.
Разом з тим, відповідно до рішення від 25 квітня 2017 року № 506 та листа від 20 березня 2017 року № 324/1к з позивача утримувалися кошти у зв'язку із працевлаштуванням за період, який завершився 31 березня 2017 року. Вимога про повернення переплати пенсії за період з 01 квітня по 16 червня 2017 року ОСОБА_1 як працюючому пенсіонеру - не надсилалася.
Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виставлення переплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року як працюючому пенсіонеру колегія суддів встановила наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакціях, які діяли протягом зазначеного періоду, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року:
- особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
У період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року ОСОБА_1 отримував пенсію у розмірі 100 відсотків призначеного розміру. У подальшому відповідач встановив, що позивач протягом зазначеного періоду був працюючим пенсіонером, у зв'язку з чим повинен був отримувати пенсію у розмірі 85 відсотків призначеного розміру.
Такий висновок відповідач обґрунтував тим, що згідно довідки Дарницького відділу обслуговування громадян Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28 квітня 2017 року № 570 ОСОБА_1 з 27 січня 2014 року та станом на 28 квітня 2017 року перебуває на обліку в базі даних Єдиного реєстру страхувальників та даних Державної фіскальної служби. Крім того, згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 у період з 16 серпня 2012 року по 16 червня 2017 року займався адвокатською діяльністю.
Зазначені обставини підтверджуються Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.
Поняття працюючого пенсіонера визначене у ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого ним є особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 одним із страхувальників є позивач особисто.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що у період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року ОСОБА_1 належав до працюючих пенсіонерів, оскільки мав право провадити незалежну професійну діяльність, а саме - адвокатську діяльність та був застрахованою особою. Відтак, позивач повинен був отримувати пенсію у розмірі 85 відсотків призначеного розміру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що у період з березня 2016 року до березня 2017 року не здійснював адвокатської діяльності, не отримував доходів, а страхові внески за вказаний період вимушений був сплатити на вимогу контролюючого органу.
Разом з тим, відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Як раніше зазначалося протягом березня 2016 року - березня 2017 року ОСОБА_1 був зареєстрований у Єдиному реєстрі адвокатів України. Право на заняття адвокатською діяльністю позивача було зупинене згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності) лише з 16 червня 2017 року.
Відтак, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 05 грудня 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пп. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді О.М. Кузьмишина
В.В. Файдюк
Постанова складена у повному обсязі 19 лютого 2018 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Файдюк В.В.
Кузьмишина О.М.
Судове рішення № 72334535, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/18666/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: