Рішення № 72333463, 12.02.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Справа № 915/1059/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представника 2-го відповідача - Білоус Ю.Ю. - дов.№07/14 від 04.07.2017,

представника 3-ї особи - ОСОБА_2 - дов.№1 від 02.01.2018

в засіданні приймає участь прокурор - Бескровна І.І.- посвідчення №035058 від 13.08.2015

представник 1-го відповідача в судове засідання не з'явився,

третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась,

третя особа - ОСОБА_4 - в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

За позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Карла Маркса, 18

До 1-го відповідача: Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, 55104, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, вул. 1-го Травня, 15

До 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод", 03057, м.Київ, вул. Желябова, 2А

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Чкалова, будинок 20

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3, АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляєсамостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_4, АДРЕСА_2

про: - визнання незаконним та скасування рішення Кривоозерської селищної ради

від 22.12.2016 №16 про припинення дії укладеного між Кривоозерською селищною радою та ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" договору оренди землі від 29.03.2006;

- визнання недійсним укладеного між Кривоозерською селищною радою та

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" договору про розірвання договору оренди від 22.05.2017.

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся з позовом до Кривоозерської селищної ради Миколаївської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кривоозерської селищної ради від 22.12.2016 №16 про припинення дії укладеного між Кривоозерською селищною радою та ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" договору оренди землі від 29.03.2006;

- визнати недійсним укладений між Кривоозерською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" договір про розірвання договору оренди від 22.05.2017.

Позов обґрунтовує тим, що Кривоозерською селищною радою незаконно прийнято рішення №16 від 22.12.2016 про припинення дії договору оренди від 29.03.2006. Вказане рішення суперечить інтересам територіальної громади смт. Криве Озеро, що призводить до зменшення надходжень коштів до місцевого бюджету та створює передумови для використання ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" земель комунальної власності без належних правових підстав. Рішення Кривоозерської селищної ради №16 від 22.12.2016 підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що суперечить інтересам держави і суспільства. На підставі незаконного рішення між Кривоозерською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" 22.05.2017 укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки, вказаний договір відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України, ст. 20, 2017 Господарського кодексу України, ст.152 ЗК України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці 2-го відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (а.с.1,2).

06.11.2017 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надала письмові пояснення (а.с. 69-70), в яких зазначила наступне.

Відповідно до п. 22 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ, згідно Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", на виконання рішення Кривоозерської районної ради Миколаївської області "Про перелік об'єктів, які підлягають продажу у ІІІ кварталі 2001 року" від 18.05.2001 № 9, на підставі повноважень, наданих Регіональному відділенню рішенням Кривоозерської районної ради "Щодо делегування повноважень з питань приватизації Кривоозерського комбікормового заводу" від 07.07.2001 № 1, наказом Регіонального відділення від 09.07.2001 № 341-п було прийнято рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кривоозерський комбікормовий завод" (код ЄДРПОУ 00686813, Миколаївська область, смт Криве Озеро, вул. Куйбишева, 1).

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" та "Порядком передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації, у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію", затвердженим наказом Фонду державного майна України від 31.03.2000 № 667, наказом Регіонального відділення від 06.08.2001 № 379-1, було затверджено акт приймання-передавання функцій управління майном КП "Кривоозерський комбікормовий завод" до сфери управління Регіонального відділення.

У відповідності до вимог "Методики оцінки вартості майна під час приватизації", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1554, за результатами проведеної інвентаризації майна, на підставі висновків експерта, комісією з приватизації було складено акт оцінки вартості майна ЦМК КП "Кривоозерський комбікормовий завод".

Наказом Регіонального відділення від 09.08.2001 № 397-п, на підставі акту оцінки та у зв'язку з тим, що згідно з Законом України "Про господарські товариства" вартість майна КП "Кривоозерський комбікормовий завод" недостатня для створення статутного капіталу ВАТ, спосіб приватизації визначено як "викуп" господарським товариством, створеним членами трудового колективу та прирівняними до них особами. Згідно з цим наказом, вартість майна КП "Кривоозерський комбікормовий завод" визначена експертним шляхом у відповідності до "Положення про порядок експертної оцінки цілісних майнових комплексів під час їх приватизації шляхом викупу та конкурентними способами", затвердженого наказом ФДМУ від 28.04.2001 № 763. Висновки експерта по вартості цілісного майнового комплексу - КП "Кривоозерський комбікормовий завод" затверджені наказом Регіонального відділення від 10.08.2001 № 398-п.

12.09.2001 було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кривоозерський комбікормовий завод", проданого шляхом викупу. Акт передачі майна у власність ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" підписано 12.09.2001.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017, клопотання ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 05 грудня 2017 року (а.с.77,78).

05.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало клопотання в якому просить суд припинити провадження у справі №915/1059/17 на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що спір у даній справі не підвідомчий суду господарської юрисдикції (а.с.93-95).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.12.2017 розгляд справи було відкладено за клопотанням прокурора на 12 грудня 2017 року та надано прокурору час для надання письмових пояснень на клопотання 2-го відповідача про припинення провадження у справі (а.с.101-103).

ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" 12.12.2017 надало клопотання в якому просить суд залишити позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України (а.с.118 -122).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 клопотання 2-го відповідача про припинення провадження у справі було відхилено, оскільки спірне рішення не належить до правових актів управління, позов щодо його оскарження має приватно - правовий характер та підвідомчий господарському суду. Також, вказаною ухвалою було відхилено клопотання ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" про залишення позову без розгляду та (відповідно до ст. ст. 27, 69, 77 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття ухвали) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3. Продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Розгляд справи відкладено на " 27" грудня 2017 року об 11 год. 00 хв. (а.с.144-152)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" 27.12.2017 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало повторне клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.172-176).

Прокурор в судовому засіданні 27.12.2017 заявив клопотання про надання йому часу для підготування та надання до суду письмових заперечень на повторне клопотання про залишення позову без розгляду.

У зв'язку з набранням чинності з 15.12.2017 нової редакції Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.12.2017 з метою реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків суд роз'яснив учасникам про їх право у визначений судом строк подати всі необхідні заяви чи клопотання та відклав розгляд справи на 24 січня 2018 року (а.с.189 - 192).

24 січня 2018 року судом було розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.01.2018 було відхилено повторне клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_4. Розгляд справи відкладено на "12" лютого 2018 року об 11 год. 00 хв.(а.с.249 - 258).

Кривоозерська селищна рада у наданому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог. Вказує, що Кривоозерською селищною радою Миколаївської області при укладенні спірної додаткової угоди та прийнятті спірного рішення, не було порушено інтереси територіальної громади, більше того, саме можливим задоволенням позовних вимог у справі, що розглядається, будуть порушені права членів територіальної громади смт. Криве Озеро Миколаївської області, яким вже надано частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, та яким такі частини земельної ділянки будуть надаватися у подальшому. Прийняте рішення №16 та додаткова угода про розірвання договору оренди землі по АДРЕСА_2, жодним чином не суперечить інтересам територіальної громади, розміру надходжень до місцевого бюджету та вказане рішення і додаткова угода не створюють перешкод членам територіальної громади у реалізації ними своїх прав, визначених ст.ст. 116, 121 Земельного кодексу України. Відповідачем - 2 вже тривалий час не використовується земельна ділянка по АДРЕСА_2, оскільки об'єкти, які на ній знаходяться, перебувають в непридатному для використання та експлуатації стані і існування договору оренди з відповідачем - 2 є тим фактом, який може створювати перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності органу місцевого самоврядування у смт. Криве Озеро та користуванні земельною ділянкою комунальної власності по АДРЕСА_2, членам територіальної громади смт. Криве Озеро. Відповідачем - 1 реалізуються визначені ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження та виносяться рішення про надання можливості членам територіальної громади розробляти проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2. Відповідачу - 1, жодна юридична та/або фізична особа, не створює перешкод у вчиненні дій, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с.232, 233).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" у наданому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідач - 2 є найбільшим платником податків до місцевого бюджету смт. Криве Озеро. Зазначає, що фактично на земельній ділянці по АДРЕСА_2 немає тієї кількості споруд, які зазначаються у позові, а по факту, це є залишками будівель та споруд, які є знищеними і будь - якій експлуатації ані відповідачем -2, ані будь - ким іншим не підлягають. Вказує, що можливе задоволення позовних вимог суперечить одному з принципів цивільного законодавства, як свобода договору, зважаючи на те, що ані інтереси держави і територіальної громади, ані інтереси відповідача - 2 не містять в собі необхідності існування договору оренди земельної ділянки, яка не використовується і на якій не знаходиться жоден об'єкт нерухомості. Позов прокурора у справі є необґрунтованим втручанням в право власності держави, порушенням принципу верховенства права, а мотивація позову є надуманою, хибною та помилковою (а.с.234-236).

У наданих третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - ОСОБА_3 поясненнях зазначено, що спір у справі №915/1059/17 стосується земельної ділянки, на частини якої ОСОБА_3 у 2017 році отримала за рішенням органу місцевого самоврядування у смт. Криве Озеро, право на розробку проектів землеустрою з метою подальшого отримання можливості використовувати такі земельні ділянки для потреб своєї сім'ї, реалізовуючи в життя положення Конституції України та Земельного кодексу України. Отримавши у 2017 році рішення органу місцевого самоврядування про розробку проекту землеустрою земельних ділянок по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 стала очікувати після проведення ряду дій, передбачених законодавством, на отримання та реєстрацію майнового права, права користування, і в розумінні практики ЄСПЛ, це має назву так званого права законного очікування, в той час, коли рішення про задоволення позовних вимог у вказаній справі, порушить права ОСОБА_3 та її сім'ї , буде непропорційним, не ставновитиме суспільного чи публічного інтересу та істотного значення в розумінні рішень ЄСПЛ, і порушить принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зазначає, що після отримання права на користування земельними ділянками по АДРЕСА_3, саме нею буде сплачуватися земельний податок. (а.с.173-185).

12.12.2018 ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало заяву №12/2 про здійснення прокуратурою незаконного тиску на учасників справи, в якій просить суд вказану заяву врахувати при оцінці доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності у відповідності до ст. 76-79 ГПК України.

Суд у відповідності до ст. 76 ГПК України не бере до розгляду вказану заяву оскільки вона не стосується предмета доказування.

Представник Кривоозерської селищної ради Миколаївської області в судове засідання 12.02.2018 не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 32240392 (а.с.263).

ОСОБА_3 в судове засідання 12.02.2018 не з'явилась, причини неявки не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 32240414 (а.с.264).

ОСОБА_4 в судове засідання 12.02.2018 не з'явився, причини неявки не повідомила, вимоги ухвали суду від 24.01.2018 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 32240421 (а.с.265).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 19.07.2001, виданого виконкомом Кривоозерської селищної ради (а.с. 33), об'єкт по АДРЕСА_2, який складається з п'яти будівель з прибудовами, належить територіальній громаді селища Криве Озеро в особі Кривоозерської районної ради на праві комунальної власності на підставі рішення виконкому Кривоозерської селищної ради Миколаївської області від 27.06.2001 № 77.

12.09.2001 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод", як покупцем, укладений договір №25-А купівлі-продажу цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кривоозерський комбікормовий завод", проданого шляхом викупу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця цілісний майновий комплекс - комунальне підприємство "Кривоозерський комбікормовий завод" (далі - об'єкт), юридична адреса: Миколаївська область, смт Криве Озеро, вул. Куйбишева, 1, на земельній ділянці 11,4 га, згідно з Актом на право постійного користування землею (реєстровий №112), а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі. (а.с. 28-30).

Майно підприємства включає всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування інше майно згідно із зведеним актом інвентаризації майна комунального підприємства "Кривоозерський комбікормовий завод", затвердженим регіональним відділенням 07.08.2001.

Відповідно до п. 2.1 Договору право власності на об'єкт виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. З моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу покупець стає правонаступником прав та обов'язків комунального підприємства "Кривоозерський комбікормовий завод".

Відповідно до п. 1.4 Договору вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 123 450,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після нотаріального посвідчення цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору передача об'єкта продавцем та прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 5.7 Договору покупець зобов'язаний оформити документи на право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт.

12.09.2001 Договір посвідчений державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори Білявською Т.П., зареєстровано в реєстрі за №2089.

12.09.2001 сторонами був підписаний акт передачі майна у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" (а.с. 31-32).

27.03.2006 між Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" (далі - орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, з послідуючим правом викупу, земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 36192 кв.м., згідно рішення № 7 ХХІІ сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради від 23.12.2005 року, для розміщення птахоферми (а.с. 19-20).

Відповідно до п.3 Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Кривоозерською державною нотаріальною конторою 12 вересня 2001 року за реєстровим №2089, дублікат якого видано 22.03.2006 року за реєстром № 445 та зареєстрованого в Первомайському бюро технічної інвентаризації 22.03.2006 року за реєстровим №49 книзі: 2, а також інші об'єкти інфраструктури.

Відповідно до п. 6 Договору договір укладено на 49 років.

Відповідно до п. 31 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання, у тому числі, за взаємною згодою сторін.

27.03.2006 цей Договір посвідчено приватним нотаріусом Кривоозерського районного нотаріального округу Миколаївської області Білявською Т.П., зареєстровано в реєстрі за № 297.

29.03.2006 Договір зареєстрований в Кривоозерському реєстраційному відділі за № 040601700004.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо суб'єкта, комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_2, Кривоозерського району Миколаївської області складається з адміністративної будівлі літ. А загальною площею 60,5 кв.м., матеріали стін: цегла; зерносховища літ. Б, загальною площею 412,8 кв.м., матеріали стін: цегла; пташника з генератором літ. В, загальною площею 1331,8 кв.м., матеріали стін: цегла; курчатника літ. Г, загальною площею 1282,0 кв.м., матеріали стін: цегла; пташника літ. Д, загальною площею 1317,0 кв.м. матеріали стін: цегла. Вказаний об'єкт нерухомого майна належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» (а.с.25).

06.12.2016 директор ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" звернувся до голови Кривоозерської селищної ради з листом (вх. № 405/04-03) з пропозицією розірвати договір оренди землі від 27.03.2006, яким Кривоозерська селищна рада Кривоозерського району Миколаївської області, як орендодавець, надала Товариству з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод", як орендарю в строкове платне користування, з послідуючим правом викупу, земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 36192 кв.м., згідно рішення ХХІІ сесії 4 скликання Кривоозерської селищної ради від 23.12.2005 року. Пропозиція про розірвання договору оренди землі мотивована тим, що ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" тривалий час не використовує орендовану земельну ділянку. (а.с. 35)

Рішенням Зборів учасників ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод", оформленим протоколом б/н від 22.12.2016 (а.с. 36-37) постановлено: у зв'язку з тим, що ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" тривалий час не використовує орендовану земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) вирішено укласти з Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області додаткову угоду, якою буде припинено (розірвано) Договір оренди землі від 27.03.2006 за реєстровим № 297; уповноважено директора ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" Паньківа Володимира Михайловича на укладання (підписання) від імені товариства з Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області додаткової угоди, якою буде припинено (розірвано) Договір оренди землі від 27.03.2006 за реєстровим №297.

Рішенням ІХ сесії сьомого скликання Кривоозерської селищної ради №16 від 22.12.2016 вирішено припинити Договір оренди землі за взаємною згодою сторін керуючись п. 31 Договору оренди землі від 27.03.2006 (а.с. 38).

22.05.2017 між Кривоозерською селищною радою Кривоозерського району Миколаївської області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод", як орендарем, укладений договір про розірвання договору оренди землі від 27.03.2006 за реєстровим №297. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кривоозерського районного нотаріального округу Миколаївської області Білявською Т.П. та зареєстровано в реєстрі за №524 (а.с. 39).

Предметом спору у даній справі є вимога керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Кривоозерської селищної ради від 22.12.2016 №16 про припинення дії укладеного між Кривоозерською селищною радою та ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" договору оренди землі від 29.03.2006; визнання недійсним укладеного між Кривоозерською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський комбікормовий завод" договору від 22.05.2017 про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що ТОВ "Кривоозерський комбікормовий завод" є власником об'єктів нерухомості, які розташовані на спірній земельній ділянці. За відсутності договору оренди земельної ділянки у власника об'єктів нерухомості відсутній обов'язок сплачувати орендні платежі за землю, на якій такі споруди розташовані, а у органу контролю відсутні будь-які повноваження щодо нарахування та стягнення відповідних платежів. Безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету селищної ради, позбавляє власника земель можливості у законний спосіб стягувати недоотримані орендні платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1, п. а ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 12 Земельного Кодексу України передбачено, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Виходячи з вимог ст.13,14 Конституції України, ст.ст.177, 181, 324 Цивільного Кодексу України, ст. 148 Господарського Кодексу України, земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Вчинення цивільного правочинну між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності.

Згідно ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Так, згідно заяви відповідача - 2 від 06.12.2016, яка була надана до Кривоозерської селищної ради, ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» тривалий час не використовує орендовану земельну ділянку. У відзиві на позов відповідач - 2 вказує на те, що на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_2 у смт. Криве Озеро не має тієї кількості споруд, які зазначені в позові. Будівлі та споруди є знищеними, по факту на земельній ділянці знаходяться їх залишки, які будь - якій експлуатації ані відповідачем - 2 ані будь-ким іншим не підлягають, що також підтверджено усними поясненнями представника відповідача - 2 в судових засіданнях, наданими фото матеріалами.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006, відповідачу - 2 у користування надана земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 36 192 кв.м., при цьому згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо суб'єкта, комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_2 загальною площею 4 404,1 кв.м. належить на праві приватної власності ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод», що спростовує доводи прокурора, що єдиним можливим користувачем земельної ділянки загальною площею 36 192 кв.м. може бути тільки ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод».

Факт того, що будівлі та споруди, які знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_2 у смт. Криве Озеро є фактично знищеними та відповідачем - 2 не використовуються у господарській діяльності підтверджується також відеозаписом наданим відповідачем - 2, який проглянуто у судовому засіданні 12.02.2018, та не заперечується прокурором в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - 1 реалізуючи визначені ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування України» повноваження приймає рішення про надання дозволів членам територіальної громади на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2, зокрема рішення №4 від 31.07.2017 (а.с.228), рішення №10 від 10.03.2017 (а.с.171), які станом на день розгляду справи у суді є чинними.

Частиною 1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ч.2, 3 ст.32 Закону України "Про оренду землі", у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі", зокрема передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно п. 31 Договору, сторони визначили, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 26, ч. 1 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12, 81, 124, 125, 126, 141, 142, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», згідно клопотання ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод», про розірвання договору оренди землі від 27.03.2006 за взаємною згодою сторін, та враховуючи пропозицію постійної комісії селищної ради з питань АПК, земельних ресурсів, екології навколишнього середовища та соціального розвитку села, селищна рада рішенням від 22 грудня 2016 року №16, 9 сесії сьомого скликання вирішила припини Договір оренди землі за взаємною згодою сторін керуючись п.31 Договору від 27.03.2006 між ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» та Кривоозерською селищною радою. У послідуючому між Кривоозерською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» (орендар) було укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Кривоозерського районного нотаріального округу Миколаївської області Білявською Т.П. 27.03.2006 за реєстровим №297.

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 27.03.2006 в оренду відповідачу - 2 надавалась земельна ділянка несільськогосподарського призначення, то з урахуванням ч. 2 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" Кривоозерська селищна рада, у зв'язку з розірванням договору оренди землі з ініціативи орендаря, має право на отримання орендної плати за рік.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні 12.02.2018 вказав, що ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» здійснює орендну плату за спірну земельну ділянку з посиланням на платіжні доручення від 01.02.2017, від 03.05.2017, від 31.07.2017, від 02.11.2017, при цьому вказані докази судом не прийнято до уваги відповідно до ч.8, 9 ст. 80 ГПК України.

Доказів в підтвердження обставин, що спірне рішення від 22.12.2016 №16 та договір про розірвання договору оренди від 22.05.2017 призвели до зменшення надходження коштів до місцевого бюджету, а саме що після 22.05.2017 відповідач - 1 не отримував орендної плати від ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод», прокурор не зазначив та до суду не надав.

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши в сукупності зазначені фактичні обставини та докази, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено достовірними та достатніми доказами обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог.

За таким обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 91, 96, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 12.02.2018, повний текст рішення складено 21.02.2018.

Суддя Н.О. Семенчук