Рішення № 72333456, 20.02.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Справа № 915/1234/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов.№469 від 01.11.2017;

представника відповідача: ОСОБА_3, дов.№55 від 25.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансСпецАвто”

(54020, м.Миколаїв, узвіз Громадянський, буд.1/1),

до відповідача: Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, буд.2А),

про: стягнення заборгованості у розмірі 960085,49 грн., з яких: 902347,60 грн. основного боргу та 57737,89 грн. пені.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог б/н від 10.01.2018: стягнення заборгованості у розмірі 750085,49 грн., з яких: 692347,60 грн. основного боргу та 57737,89 грн. пені, -

в с т а н о в и в:

21.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “ТрансСпецАвто” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, в якому просить стягнути за Договором №1916 від 26.09.2016 заборгованість у розмірі 960085,49 грн., з яких: 902347,60 грн. основного боргу та 57737,89 грн. пені.

Провадження у справі за даним позовом було порушено 22.11.2017 та призначено до розгляду на 14.12.2017. Ухвалою суду від 14.12.2017 розгляд справи було відкладено на 23.01.2018.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пп.9) п.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що по даній справі суд не перейшов до розгляду справи по суті, розгляд даної справи продовжувався зі стадії підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

10.01.2018 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н від 10.01.2018 (вх.№334/18 від 10.01.2018), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 750085,49 грн., з яких: 692347,60 грн. основного боргу та 57737,89 грн. пені.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання та до початку першого судового засідання, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 10.01.2018 (вх.№334/18 від 10.01.2018).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26.09.2016 між ТОВ «ТрансСпецАвто» субпідрядником та ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - генпідрядником був укладений Договір за №1916 з Додатковою угодою від 30.12.2016. У відповідності до п.1.1. Договору №1916 від 26.09.2016, субпідрядник зобов'язується надати субпідрядні послуги за завданням генпідрядника з використанням своїх матеріалів, а генпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити субпідрядні послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення (національної) Н-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв на ділянці км 175+000 - км 190+000 у Миколаївській обл. Позивач належним чином та у відповідності до умов вказаного вище договору, в повному обсязі виконав субпідрядні послуги. Позивач зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору №1916 від 26.09.2016 відповідач свої зобов’язання за договором виконав не своєчасно та не в повному обсязі, сплативши частково по рахунку №102 від 17.11.2016 заборгованість у сумі 380000,00 грн., по рахунку №103 від 31.03.2017 грошові кошти не сплачувались, тому залишок основного боргу на день подачі позову склав 902347,60 грн. У зв’язку із несвоєчасним виконанням зобов’язань відповідачеві нарахована пеня у розмірі 57737,89 грн. Після порушення провадження у справі, у зв’язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу у розмірі 210000,00 грн., позивач зменшив суму позовних вимог на сплачену відповідачем суму.

19.02.2018 від ДП “Миколаївський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” до суду надійшов відзив на позовну заяву №ЮР/338 від 16.02.2018, в якому він підтверджує факт виконання позивачем робіт та зазначає, що за Договором ДП “Миколаївський облавтодор” частково були оплачені виконані роботи на загальну суму 380000,00 грн. Через складний матеріальний стан відповідача тимчасово виплати припинилися та 13.09.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору №1916 від 26.09.2017, якою визначено суму заборгованості та було здійснено реструктуризацію заборгованості та визначено графік погашення заборгованості. В грудні місяці 2017 року відповідачем було перераховано 210000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості. Так, сума заборгованості за договором була зменшена до 692347,60 грн. За такого відповідач на даний час не погоджується із сумою нарахованих штрафних санкцій, з огляду на зменшення суми боргу та вважає нарахування штрафних санкцій в сумі 57737,89 грн. неправомірним. Відповідач вважає, що нарахування неустойки за прострочення терміну оплати повинно нараховуватись на суму з урахуванням погашення частини заборгованості, а саме на суму 692347,60 грн., а не на 902347,60 грн. У зв’язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 57737,89 грн.

23.01.2018 ухвалою суду було відкладено підготовче засідання на 14.02.2018.

14.02.2018 судом в судовому засіданні було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.02.2018.

20.02.2018 ухвалою суду було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого судового засідання.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 20.02.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

26.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТрансСпецАвто” – субпідрядник (надалі – позивач у справі) та Дочірнім підприємством “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” – генпідрядник (надалі - відповідач у справі) було укладено Договір №1916, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах в цьому Договорі, на свій ризик виконати та надати субпідрядні послуги за завданням генпідрядника з використанням своїх матеріалів, а генпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити субпідрядні послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення (національної) Н-14 Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв на ділянці км 175+000 - км 190+000 у Миколаївській обл. (відповідно п.1.1. Договору №1916) (а.с.10-12).

Відповідно до п.2.1. Договору №1916 оплата наданих субпідрядником послуг, що визначена у п.1.1. цього договору, здійснюється за її договірною ціною (види та об'єми послуг (робіт) надає та погоджує замовник - Служба автомобільних доріг у Миколаївській області).

У відповідності до п.2.2. Договору №1916 загальна вартість договору є орієнтовною та може змінюватися і становить 2017321,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно п.2.3. Договору №1916 договірна ціна, визначається на основі кошторису та є динамічна. Договірна ціна робіт обґрунтовується відповідно до СОУ 42.1-37641918-85:2012 „Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та Інших споруд” з урахуванням кошторису договірної ціни між Службою автомобільних доріг в Миколаївській області та ДП „Миколаївський

облавтодор”. Договірна ціна є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до п.3.1. Договору №1916 оплата виконаних послуг (робіт) за цим Договором проводиться на підставі належним чином оформлених форм №КБ-2 в №КВ-3 та рахунку. Виконані субпідрядником послуги (роботи) оплачуються з розрахункового рахунку генпідрядника, або замовника - (Служба автомобільних доріг у Миколаївській

області)” на розрахунковий рахунок субпідрядника за фактично виконані послуги

(роботи) після надання відповідних документів на оплату, та за наявності коштів.

Відповідно до п.3.2. Договору №1916 форма оплати: безготівковий розрахунок.

Пунктом 3.3. Договору №1916 сторонами узгоджено, що кінцевий розрахунок за цим договором проводиться генпідрядником не пізніше 40 днів після повного завершення надання послуг, визначених у п.1.1. цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, тобто після підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг.

У відповідності до п.5.3. Договору №1916 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016, а в частині виконання грошових зобов’язань до повного їх виконання.

В подальшому 30.12.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору №1916 від 26.09.2016, якою внесено зміни в п.5.3. Договору №1916 - продовжили дію договору до 31.03.2017 (а.с.13).

Згідно до п.6.2.3. Договору №1916 генпідрядник зобов’язаний оплатити субпідряднику надані послуги, визначені у п.1.1. цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.

На виконання умов Договору №1916 позивачем було здійснено належним чином та у повному обсязі субпідрядні послуги, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року на загальну суму 985104,00 грн., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2017 року на загальну суму 297244,00 грн. та Актами приймання виконаних будівельних робіт: за листопад 2016 року від 18.11.2016 та за березень 2017 року від 31.03.2017 (а.с.17-21, 23-26).

На підставі зазначених вище документів позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №102 від 17.11.2016 на суму з ПДВ 985104,00 грн. та рахунок на оплату №103 від 31.03.2017 на суму з ПДВ 297243,60 грн.(а.с.16, 22).

08.08.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №2017-08-08/347 з вимогою про негайну оплату заборгованості по Договору №1916 від 26.09.2016 у розмірі 902347,60 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. Вказану претензію відповідач отримав 09.08.2017 за вх.№1661, про що свідчить відповідна відмітка про отримання даного документу (а.с.27).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, всупереч умовам Договору №1916 та вимогам чинного законодавства, за надані йому субпідрядні послуги розрахувався частково в сумі 380000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №2097 від 12.12.2016 на суму 20000,00 грн., №2275 від 27.12.2016 на суму 80000,00 грн., №35 від 13.05.2017 на суму 80000,00 грн., №332 від 03.07.2017 на суму 150000,00 грн. та №394 від 13.07.2017 на суму 50000,00 грн. (а.с.28-32). Тому сума основного боргу на момент подання позову склала 902347,60 грн. (1282347,60 грн. – 380000,00 грн.).

Станом на час розгляду справи, позивач у заяві про зменшення позовних вимог б/н від 10.01.2018 повідомив суд, що 01.12.2017 та 12.12.2017 відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 210000,00 грн., що підтверджується виписками за особовим рахунком від 01.12.2017 та 12.12.2017 на зазначену суму (а.с.55, 56-57).

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача, з урахуванням часткового погашення заборгованості, становить 692347,60 грн. (902347,60 грн. - 210000,00 грн.).

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заборгованість відповідача за Договором №1916 від 26.09.2016 у сумі 692347,60 грн., відповідачем не заперечена та не спростована.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.7.3. Договору №1916 за порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим договором, винна сторона виплачує іншій стороні неустойку у розмірі не нижче облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Оскільки, відповідачем частково сплачено суму основного боргу з порушенням строків оплати визначених у п.3.3. Договору №1916, позивачем, на підставі п.7.3. Договору №1916 нарахована пеня у сумі 57737,89 грн. за період з 10.05.2017 по 10.11.2017 на суму заборгованості 902347,60 грн.

Заперечення відповідача з приводу помилкового нарахування пені на суму боргу 902347,60 грн., а не 692347,60 грн., судом відхиляються, оскільки у період, за який позивачем нарахована пеня заборгованість відповідача становила саме 902347,60 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає позовні вимоги в цій частині також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За вказаних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 14401,29 грн. Розмір позовних вимог при поданні позову складав 960085,49 грн. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до 750085,49 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 11251,28 грн.

У відповідності до п.1) ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору (у даному випадку 3150,01 грн. (14401,29 грн. - 11251,28 грн.) повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, 54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, буд.2А (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансСпецАвто”, 54020, м.Миколаїв, узвіз Громадянський, буд.1/1 (р/р 26007412948600 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 38395822) 692347,60 грн. основного боргу, 57737,89 грн. пені та 11251,28 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 21 лютого 2018 року.

Суддя М.В.Мавродієва