Ухвала суду № 72332905, 19.02.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

19 лютого 2018 року Справа № 913/24/18

Провадження №13/913/24/18

Господарський суд Луганської області в складі головуючого судді Яресько Б.В.

за участю секретаря Сокрути Н.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Автолайн компані", м. Кремінна Луганської області

до відповідача-1 Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської області державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача-2 Приватне підприємство "Люксавто-СДК" , м. Лисичанськ Луганської області

про визнання недійсними договору та визнання права на здійснення пасажирських перевезень

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.11.2017;

від першого відповідача – не прибув

від другого відповідача – не прибув

У підготовчому судовому засіданні 05.02.2018 р. була оголошена перерва до 19.02.2018 р.

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Автолайн компані" звернулось до Господарського суду Луганської області з вимогами:

1. Визнати недійсним договір про організацію пасажирських перевезень на внутрішньо обласному автобусному маршруті загального користування на маршруті: №348 "Рубіжне АС - Новокраснянка", укладений між Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської області державної адміністрації та Приватним підприємством "Люксавто-СДК";

2. Визнати за ПП "Автолайн Компані" право здійснювати пасажирські перевезення на внутрішньо обласному автобусному маршруті загального користування на маршруті: №348 "Рубіжне АС - Новокраснянка" на підставі Договору №73/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньообласному) автобусному маршруті загального користування від 25.10.2016 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують з підстав викладених у відзивах на позовну заяву, зокрема посилаючись як на безпідставність позовних вимог, так і зазначаючи, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

19.02.2018 р. позивачем надана відповідь на відзив в якій він зокрема зазначає, що спір по цій справі виникає з договірних правовідносин, та підлягає вирішенню саме господарським судом. На обґрунтування своїх доводів позивач посилається на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 10 травня 2016 р. по справі № 21-713а16.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, з огляду на наступне:

Як вбачається з відзиву другого відповідача договір про організацію пасажирських перевезень на внутрішньо обласному автобусному маршруті загального користування, визнати недійсним якій просить позивач, був укладений між Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської області державної адміністрації та другим відповідачем на підставі рішення конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області № 146 від 21.09.2017 року по об’єкту конкурсу № 19 (маршрути № 202 Рубіжне АС – с/т Южне, Новокраснянка – Кремінна АС – Рубіжне АС та 199 Рубіжне АС – Воєводівка –Сєвєродонецьк АС).

Відповідно до п.п. 4,9 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

В ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства зазначено, що адміністративний договір - спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Спірні правовідносини регулюються зокрема Законом України від 5 квітня 2001 року за N 2344-III "Про автомобільний транспорт" та постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1081 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування".

Відповідно до статті 44 Закону "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій.

За таких обставин, спірний договір є адміністративним договором і відповідно питання щодо визнання його нечинним (недійсним) повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Вимога щодо визнання за позивачем права здійснювати пасажирські перевезення на внутрішньо обласному автобусному маршруті загального користування також повинна вирішуватися в порядку адміністративного судочинства оскільки пов’язання з припиненням дії адміністративного договору між позивачем та першим відповідачем.

Стосовно доводів позивача про підсудність зазначеного спору господарському суду з посиланням на висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 10 травня 2016 р. по справі № 21-713а16, то з врахуванням набрання чинності з 15.12.2017 р. нової редакції як Господарського процесуального кодексу України так і Кодексу адміністративного судочинства була змінена юрисдикція господарських та адміністративних судів і відповідно позицію Верховного Суду України необхідно враховувати з урахуванням зазначених змін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись ст.. 182, 185, п. 1 ч.1, ч. 4 ст. 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 913/24/18 за позовом Приватного підприємства "Автолайн компані" до відповідача-1 Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської області державної адміністрації, відповідача-2 Приватного підприємства "Люксавто-СДК" про визнання недійсними договору та визнання права на здійснення пасажирських перевезень на стадії підготовчого засідання.

2. Повернути Приватному підприємству "Автолайн компані" (ідентифікаційний код 33164230 м. Кремінна вул. Совєтська 3-а Луганська область) з державного бюджету України судовий збір 3200 грн. 00 коп. сплачений за квитанцією № 52 11.01.2018 р. Ощадбанк ТВБВ № 1012/011.

Ухвала набирає законної сили 19 лютого 2018 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 21 лютого 2018 року.

Суддя Б.В. Яресько