Рішення № 72330081, 12.02.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/1081/16-ц

Провадження № 2/209/18/18

РІШЕННЯ

іменем України

"12" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в м. Кам'янське цивільну справу № 209/1081/16-ц(номер провадження 2/209/18/18) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача, визнання неналежним переказу грошових коштів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська із позовною заявою , в якій просить визнати переказ грошових коштів 07.03.2015 року з кредитної картки № 5168 7423 0517 8919 на рахунки третіх осіб за допомогою Мерчанта «Альфа банку» (платіжного шлюзу) неналежним; визнати дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення з неї заборгованості та відшкодування грошових коштів у сумі 20600,00 грн., що розміщувалися на "Mastercard gold" № 5168742305178919, а також нарахованих за цей час пені та штрафних санкцій, неправомірними, оскільки працівниками «Приватбанку» не було вжито своєчасних заходів для блокування грошових коштів, розміщених на кредитній картці "Mastercard gold" №5168742305178919 після її завчасного повідомлення для запобігання незаконного заволодіння грошима третіми особами та початком 09.03.2015 pоку органами МВСУ за вказаним фактом злочинних дій кримінального провадження № 12015040160000074; відшкодувати їй ПАТ «КБ Приватбанком», як неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок у сумі 6600,00 грн.; відшкодувати їй та її дитині ОСОБА_4 незаконно зняті з картки «Приватбанку» - «Золотої картки» № 51687421188952, грошових коштів у сумі 400,00 грн.; відшкодувати їй та її дитині завдану зазначеними діями адміністрації ПАТ «КБ Приватбанк» моральну шкоду на суму 15000,00 грн.; відшкодувати завдану їй адміністрацією ПАТ «КБ Приватбанк», за мовною (національною) ознакою, моральну шкоду, яку вона оцінює у суму 15000,00 грн.

В обґрунтування таких позовних вимог ОСОБА_1 вказала , що вона , громадянка України, понад 10 років була клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» (мала в користуванні зарплатну та кредитну картки зазначеної банківської установи) стала жертвою шахрайства з боку невідомих осіб та, у подальшому, зазнала переслідувань фінансового характеру з боку ПАТ КБ «Приватбанк».

У березні 2011 року при переоформленні зарплатної картки (банк, згідно з програми роботи з клієнтами, через певний період часу здійснює заміну карток), вона за пропозицією менеджера ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпродзержинська, також отримала у користування кредитну картку “Mastercard gold” № 5168 7423 0517 8919 (картка була запропонована мені менеджером банку, як додатковий банківський продукт). Питання щодо отримання кредитної картки в банку вона ініціативно не піднімала.На зазначеній картці банківською установою був встановлений кредитний ліміт грошових коштів у сумі 20 000 (двадцять тисяч гривень).

З моменту отримання картки та у подальшому, вона жодного разу нею не скористалася. Крім зазначеної кредитної картки в зазначеній банківській установі, вона також оформила «Золоту картку» № 5168 7420 1185 8952 - соціальну (пенсійну), якою користувалася до серпня 2015 року. Ця картка була оформлена на ім’я її доньки ОСОБА_4 Володимирівни.07 березня 2015 року з кредитної картки “Mastercard gold” № 5168 7423 0517 8919 невідомими особами були зняті грошові кошти у сумі близько 20 600 (двадцяти тисяч шестисот грн.). Перед цим, теж 07.03.2015 р. злочинці вірогідно намагалися отримати доступ і до соціальної - «Золотої картки» № 5168 7420 1185 8952, оформленої на її доньку ОСОБА_4 Однак, на момент скоєння злочину, на зазначеній картці в наявності була невелика сума грошових коштів - за кілька днів до того з зазначеної картки грошові кошти були зняті особисто нею для придбання дитині ліків. Невідомим їй чином (ймовірно маючи доступ до інформаційних масивів «Приватбанку», можливо через працівників «Приватбанку») злочинці отримали інформацію щодо відсутності грошових коштів на картці № 5168 7420 1185 8952, та заволоділи грошовими коштами, які були зараховані на іншу картку - кредитну картку “Mastercard sold” № 5168 7423 0517 8919.

Неправомірне заволодіння грошовими коштами з кредитної картки “Mastercard gold” ПАТ “Приватбанк” невідомими особами (особою) розпочалося після о 22-00 год. - на її адресу надійшло смс - повідомлення, - про що вона негайно о 22-06 год. поставила до відома оператора «гарячої лінії» «Приватбанку» за номером «3700». Оператор під час розмови повідомила, що вона перевірить інформацію щодо можливого зняття грошових коштів та здійснить необхідні заходи для блокування зазначеної кредитної карти. Ця процедура була фактично виконана нею на стадії скоєння злочину.

З березня 2011 року - з моменту отримання зазначеної кредитної картки, вона жодного разу не користувалася, тобто грошові кошти з неї «не знімала».

Згідно з інформацією, отриманою нею з автоматизованої системи ПАТ КБ «Приватбанк», рух грошових коштів (трансфер) з кредитного рахунку № 5168 7423 0517 8919 відбувся 07.03.2015 р. о 22:42:44 (15 236 грн.), о 22:50:28 (4 837.04 грн.) та о 23:11:49 (530.40 грн.), а потім ще двічі о 23:10 та 23:30).

Проведений аналіз матеріалів даної виписки дозволяє зробити висновок про те, що оператор «Приватбанку» після отримання від неї завчасного повідомлення не вжив необхідних заходів для блокування грошових коштів, якими заволоділи невідомі особи (особа).

Ввечері 07.03.2015 року вона знаходилася на роботі та потім вдома (що можуть підтвердити колеги по роботі та сусіди), ні вона, ні уповноважені нею особи ніяких операцій з кредитними коштами, які знаходилися на кредитному рахунку № 5168 7423 0517 8919 не здійснювали. Будь-яким третім особам інформацію щодо ПІН-коду, CW-коду та інших даних обмеженого доступу, які дозволяють здійснити доступ до кредитного рахунку № 5168 7423 0517 8919, не повідомляла.

На її звернення з цими питаннями до Національного банку України 12.10.2015р., отримала наступні роз ’яснення.

Так, відповідно до п. 7 глави II Положення банк зобов’язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачу примірник договору, правила користування електронним платіжним засобом та тарифи банку на обслуговування електронного платіжного засобу.

Згідно з п. З глави 6 «Положення», банк зобов’язаний повідомляти користувача про здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу (оспорювальна норма - банк надіслав смс-повідомлення користувачу, але не переконався чи особисто користувач проводить операцію).

Згідно з п. 6. Глави 6 Положення, з часу повідомлення банківської установи користувачем, ризик збитків від здійснення операції за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Як вона зазначала, після повідомлення оператора КБ «Приватбанк» на номер телефону гарячої лінії «3700», блокування руху грошових коштів з відкритого на її ім’я кредитного рахунку № 5168 7423 0517 8919 не відбулося. Грошові кошти без її відома були перераховані на інші рахунки.

Таким чином, вважає, що адміністратори ПАТ КБ «Приватбанк» не вжили достатніх заходів для блокування кредитної картки та внаслідок неналежного виконання посадових обов’язків допустили заволодіння третіми особами розміщеними на ній грошовими коштами у сумі понад 20 000 грн.

09.03.2015 року вона звернулася з письмовою заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» та попросила повідомити про порядок подальших дій, а саме: призупинення нарахування відсотків за вказаним кредитом та нарахування штрафних санкцій, а також проведення службової перевірки щодо встановлення обставин можливого заволодіння третіми особами інформацією, що становить банківську таємницю, внаслідок чого відбулося заволодіння ними грошовими коштами, розміщеними на кредитній картці “Mastercard gold” № 5168 7423 0517 8919 для стягнення з них вказаних грошових коштів.

Відповідно з письмовою заявою до ПАТ «Приватбанк» вона раніше звернутися не могла, оскільки 07.03.2015 року після 22:00 банк вже не працював, а 08.03.2015 року - був офіційний неробочий день, - коли зранку вона під’їхала до банківської установи «Приватбанку» у м. Дніпродзержинську, розташованої за адресою: пр-т Леніна,буд. 43, охорона зазначеної установи їй повідомила, що банк не працює.

Разом з тим, 08.03.2015 р. в неї прийняли заяву про вказані протиправні дії в колишньому Дніпродзержинському МУ ГУ МВСУ в Дніпропетровській області, та за результатами її розгляду, зареєстрували кримінальне провадження № 12015040160000074, передбачене ч.І ст.190 КК України.

Про реєстрацію зазначеного провадження органами МВСУ, позивач проінформувала ПАТ КБ «Приватбанк» у своїй заяві від 08.03.2015 р.

На вказану вище заяву, ПАТ КБ «Приватбанк» позивачу до 05.10.2015 року було надано шість однакових відповідей, в яких висловлювалося прохання «зачекати ще трохи з відповіддю. Спеціалісти головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» шукають необхідну інформацію в архівах і програмних комплексах банку та проводять перевірку даних. Як тільки вони закінчать цю роботу, буде надано повну відповідь на її запит. Уся найкоротша інформація буде надана в найкоротші строки».

В усних розмовах із працівниками банку теж конкретної відповіді про хід перевірки її заяви вона не отримала.

Разом з тим, з пенсійної картки «Приватбанку» № 5168 7420 1185 8952, відкритої на ім’я її доньки ОСОБА_4, без її згоди, співробітниками «Приватбанку» у 2015 році було знято 400 грн.

16.10.2015 року та 20.11.2015 року на адресу позивача невідомі працівники ПАТ «Приватбанк» принесли повідомлення про те, ще «Банк має намір звернутися до суду» з вимогою погасити борг у сумі вже 30 383 грн. 13 коп.

Вважає, що претензії ПАТ «КБ «Приватбанк» не обґрунтовані, оскільки нею було вжито усіх заходів для запобігання незаконного заволодіння третіми особами грошовими коштами, розміщеними на кредитній картці “Mastercard gold” № 5168 7423 0517 8919.

Оскільки вона не мала ні яких зобов’язань перед третіми особами, переказ грошових коштів у відповідності до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» є неналежним. Перераховувати їм грошові кошти з кредитної картки № 5168 7423 0517 8919 вона на меті не мала, третіх осіб на це не уповноважувала.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пред'явлений позов просила задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилалася на викладені у позовній заяві обставини.

Представник позивача -ОСОБА_2Є, який діє на підставі довіреності від 18.04.2016 року, підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі. Просить визнати переказ грошових коштів 07.03.2015 року з кредитної картки позивача ОСОБА_1 № 5168 7423 0517 8919 на рахунки третіх осіб за допомогою Мерчанта «Альфа банку» (платіжного шлюзу) неналежним; визнати дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення з позивача заборгованості та відшкодування грошових коштів у сумі 20600,00 грн., що розміщувалися на "Mastercard gold" № 5168742305178919, а також нарахованих за цей час пені та штрафних санкцій, не правомірними, оскільки працівниками «Приватбанку» не було вжито своєчасних заходів для блокування грошових коштів, розміщених на кредитній картці "Mastercard gold" №5168742305178919 після завчасного повідомлення позивачем для запобігання незаконного заволодіння грошима третіми особами та початком 09.03.2015 pоку органами МВСУ за вказаним фактом злочинних дій кримінального провадження № 12015040160000074; відшкодувати позивачу ПАТ «КБ Приватбанком», як неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок у сумі 6600,00 грн.; відшкодувати позивачу та її дитині ОСОБА_4 незаконно зняті з картки «Приватбанку» - «Золотої картки» № 51687421188952, грошових коштів у сумі 400,00 грн.; відшкодувати позивачу та її дитині завдану зазначеними діями адміністрації ПАТ «КБ Приватбанк» моральну шкоду на суму 15000,00 грн.; відшкодувати завдану позивачу адміністрацією ПАТ «КБ Приватбанк», за мовною (національною) ознакою, моральну шкоду у сумі 15000,00 грн.

Представник відповідача -ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 27.12.2016 року проти позову заперечував . Пояснив, що позивач сама повідомила третім особам дані своїх карток, внаслідок чого і відбулося списання коштів з її картки. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, 22 березня 2011 року відповідачем було відкрито картковий рахунок № 5168 7423 0517 8919 «Mastercard gold» на ім'я позивачки. Даний рахунок було відкрито при отриманні позивачем зарплатної картки .

Грошовими коштами, які перебували на вказаних банківських рахунках позивач не користувалася, про що свідчить виписка про рух коштів з банківських рахунків.(а.с.169-173)

07 березня 2015 року, о 22:42 годині відбулося зняття 15236.0 грн., о 22-50 годині відбулося зняття 4837.04 грн., о 23.11 - зняття з кредитної картки позивача 530 грн. 40 коп. (а.с.172-173,174)

Про те, що зазначені трансакції дійсно мали місце свідчить виписка з банківського рахунку № 5168 7423 0517 8919 про рух коштів .

В судовому засіданні не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що позивачка вчиняла будь-які розпорядження про списання грошових коштів із своїх рахунків, також як і нічим не підтверджено, що вона вчиняла будь-які дії, що могли б призвести до списання грошових коштів, зокрема не доведено що вона складала платіжні доручення та скеровувала їх до ПАТ «КБ «ПриватБанк», ані письмово, ані у електронному з використанням електронної системи «Приват24», або у будь-який інший спосіб.

В своїх поясненнях позивач вказувала, що намагання здійснити зняти кошти з її рахунків відбулися ще о 22 годині. На що , вона негайно повідомила гарячу лінію ПАТ КБ "Приватбанк" за номером "3700" про неправомірне зняття коштів з її рахунків. Отримала відповідь оператора про перевірку наданої позивачем інформації.

Позивач ОСОБА_1 08.03.2015 року звернулася із заявою про вчинення злочину по факту заволодіння її грошовими коштами із картки до Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.24-25,26)

Згідно відповіді, наданої слідчим СВ Дніпродзержинського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 23.03.2016 року , проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 1201504016000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_1 від 08.03.2015 року, за фактом того, що невстановлені особи в період часу з 13.45 год. до 22.30 год. 07.03.2015 року шляхом обману заволоділи грошовими коштами з кредитної картки ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 у сумі 20000 грн. 14.01.2016 року за вих. номером 38/457 вказане кримінальне провадження направлено до Дніпродзержинської місцевої прокуратури. Відповідно до наявної в Дніпродзержинського ВП інформації, згідно постанови про визначення підслідності Дніпродзержинської місцевої прокуратури змінено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 1201504016000074 від 09.03.2015 року за ч.3 ст. 190 КК України, яку визначено за Конотопським ВП ГУНП в Сумській області.(а.с.27)

12.10.2015 року позивач звернулася із заявою до глави НБУ про отримання інформації про вжиті заходи по її заяві про неправомірне заволодіння її грошовими коштами (а.с.19-20). Згідно отриманої відповіді вказано"...Відповідно до пункту 3 УІ Положення банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором, серед іншого, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій . Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк..." (а.с.22-23)

Крім того, позивач неодноразово зверталася із заявами до керівництва ПАТ КБ "Приватбанку" та його відділень в м. Дніпродзержинську - 07.03.2015 року (а.с.51), 20.10.2015 року (а.с.13-14) , 28.12.2015 року (а.с.34), 09.12.2015 року (а.с.35), 30.10.2015 року (а.с.42-43), 23.11.2015 року (а.с.45-46), однак Листами від 14.01.2016 року, від 06.01.2016 року (а.с.36) ,від 18.03.2015 року (а.с. 52), від 04.04.2015 року (а.с.53) , від 30.05.2015 року(а.с.54), від 27.06.2015 року (а.с.55), від 25.07.2015 року (а.с.56), від 19.09.2015 року(а.с.57), отримувала відповідь про проведення перевірок та від 03.11.2015 року (а. с.47), від 02.12.2015 року (а.с.48) , від 29.12.2015 року(а.с.49) відповідач сповістив про відмову у задоволенні заяви позивача, зауважуючи на необхідності сумлінного виконання Клієнтом умов зберігання та використання інформації в каналу зв'язку, посилаючись на внутрішні «Умови і правила надання банківських послуг».

Крім того, відповідач здійснив автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті 51**19 в сумі 400 грн. (а.с.166)

Так, відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

В судовому засіданні не доведено, що позивач ОСОБА_1 вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків.

Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.

У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;

Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.

Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов'язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року банку разі здійснення не дозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Ураховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не встановлено, суд приходить до висновку про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків ОСОБА_1, у зв'язку із чим вони підлягають поверненню.

Відповідач не надав суду зазначених вище Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною укладеного між сторонами договору. Відтак, відповідачем не надано доказів того, що позивач взяв на себе зобов'язання щодо понесення збитків у зв'язку із несанкціонованим доступом до особистої інформації клієнта , заперечення відповідача в цій частині ґрунтуються на припущенні, а не наявних в матеріалах справи доказах, які б підтверджували зазначене.

Оскільки з рахунків позивача списання коштів було вчинено відповідачем незаконно, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню, та підлягає поверненню сума 20600 грн.

Суд також задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 400 грн. - автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті 51**19 в сумі 400 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1% від суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок у сумі 6600 грн. , в цій частині позовних вимог суд відмовляє, оскільки позивачем не обґрунтована сума пені, не надано розрахунок , відсутні посилання на норми закону для визначення суми пені.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання банківських послуг.

Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Правила статті 1167 ЦК України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.

З наявних в матеріалах справи складових частин договору про надання банківських послуг (заяви позичальника) не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договірних зобов'язань. Відсутні також підстави для відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право позивача на відшкодування моральної шкоди .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 640 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629, 1066, 1068 Цивільного кодексу України,, ст.ст. 10,22 Закону України "Про захист прав споживачів" , ст.ст. 5,10,11,12,13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача, визнання неналежним переказу грошових коштів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково .

Визнати переказ грошових коштів , що відбувся 07.03.2015 року з кредитної картки ОСОБА_1 "Mastercard gold" № 5168 7423 0517 8919 на рахунки третіх осіб за допомогою Мерчанта «Альфа банку» (платіжного шлюзу) в сумі 20600 грн. - неналежним.

Визнати дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та відшкодування грошових коштів у сумі 20600 (двадцять тисяч шістсот) грн., що розміщувалися на "Mastercard gold" № 5168742305178919, а також нарахованих за цей час пені та штрафних санкцій - не правомірними.

Стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зняті з картки «Приватбанку» шляхом автоматичного списання коштів для погашення простроченої заборгованості - «Золотої картки» № 51687421188952 грошові кошти у сумі 400 (чотириста) грн.

В задоволенні іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь держави судові витрати в сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2018 року.

Суддя О.О. Лобарчук