Рішення № 72329268, 14.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/13/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

секретаря судового засідання – Вязун К.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання рішення протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про

- визнання пункту 102 Протоколу № 46 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.06.2016 р. щодо відмови в розгляді документів про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та повернення їх на доопрацювання протиправним та недійсним;

- зобов'язання Міністерства оборони України розглянути питання про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., як інваліду 2 групи з 16.07.2014 р., інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з врахуванням того, що відповідно до п. "б" ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не надання ним підтверджень причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема того, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження не може бути підставою для відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки засіданням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (протокол № 1454 від 28.05.2014) встановлено причинний зв'язок захворювань, поранень (контузії) і захворювань позивача з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. В установлений судом строк відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, що в силу статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфікується судом як визнання позову.

Ухвалою суду від 24.01.2018 за клопотанням представника Міністерства оборони України до участі у справі залучено Полтавський обласний військовий комісаріат в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник третьої особи в судовому засідання просив залишити позов без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 14.02.2018 в задоволенні клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду відмовлено.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_3 проходив військову службу в складі діючої армії в період з жовтня 1984 року до грудня 1986 року, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії, що підтверджується даними його військового квитка № 7116141, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 19-20).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1454 від 28.05.2014р. щодо колишнього військовослужбовця ОСОБА_3, поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).

Згідно з довідкою Полтавської МСЕК серія 10 ААА № 172830 від 05.08.2014 позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності з 16.07.2014 р. у зв'язку з наявними пораненням (контузією) та захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії (а.с. 14).

Зазначене також підтверджується висновком спеціаліста в галузі судово - медичної експертизи № 961/Ж від 21.05.2014 р. (а.с. 16).

31.03.2016 ОСОБА_3 звернувся до Гадяцького РВК про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби (а.с. 21).

Полтавський обласний військовий комісаріат листом від 05.04.2016 року №10/607 направив документи ОСОБА_3 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та повідомив, що ОСОБА_3 має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності (а.с. 12).

10.06.2016 р. комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби повернуто на доопрацювання документи, подані на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, у тому числі відносно ОСОБА_3 (Полтавський ОВК, дата звільнення - 08.12.1986 р., дата встановлення інвалідності - 16.07.2014 р.) номер в списку 102, з тих підстав, що відсутні документи, які свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с. 13).

Полтавський обласний військовий комісаріат листом від 22.12.2017 р. №10/2588 повідомив ОСОБА_3, що при наданні до Полтавського обласного військового комісаріату документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, буде розглянуто питання щодо направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на розгляд з приводу призначення і виплати одноразової грошової допомоги (а.с.23).

Вважаючи вище зазначені дії та рішення відповідача протиправними, позивач для захисту своїх прав звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ, соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Отже, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 16 - 2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Відповідно до приписів пункту 2 статті 16-2 та п. 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3 Порядку № 975).

Згідно з пунктами 11 та 13 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги положення ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 року № 975, обов'язок щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги покладений саме на Міністерство оборони України.

Як встановлено судом, Полтавський обласний військовий комісаріат надав Міністерству оборони України всі необхідні документи, визначені пунктом 11 Порядку № 975, для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Відтак, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, і це рішення може бути предметом оскарження у суді, проте, відповідач відповідне рішення не прийняв, та вийшов за межі своїх повноважень, повернувши документи на доопрацювання.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 по справі К/800/17113/17.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що оскаржене рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом № 46 від 10.06.2016 в частині повернення на доопрацювання документів відносно ОСОБА_3 (Полтавський ОВК, дата звільнення 08.12.1986, дата встановлення інвалідності - 16.07.2014), номер у списку 102 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що позивач просить визнати зазначене рішення протиправним та недійсним, суд, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати його протиправним та скасувати.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом № 46 від 10.06.2016 та зобов’язання Міністерство оборони розглянути питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов’язання Міністерства оборони України вжити заходів до виплати одноразової грошової допомоги не підлягають задоволенню, як передчасні.

За викладених обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (с. Сари, Гадяцького району, рнокпп НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) третя особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат (м. Полтава, вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання рішення протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом № 46 від 10.06.2016 в частині повернення на доопрацювання документів відносно ОСОБА_3 (Полтавський ОВК, дата звільнення 08.12.1986, дата встановлення інвалідності - 16.07.2014), номер у списку 102.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, як інваліду 2 групи з 16.07.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до пункту б) частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_4