
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/2220/17
19 лютого 2018 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області в особі Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" про стягнення капіталізованих платежів, -
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області в особі Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Скайбуд М" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 34968,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" перебуває в стані припинення з 17.08.2017 року. Чинне законодавство не звільняє платоспроможне Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М", у разі його ліквідації, від фінансування Фонду соціального страхування України шляхом перерахування ліквідатором капіталізованих платежів. За таких обставин позивачем 27.11.2017 року надіслано на адресу відповідача вимогу-претензію про сплату капіталізованих платежів в сумі 34968,48 грн., яка у встановлений десятиденний строк залишена без відповіді та задоволення.
Ухвалою суду від 19 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №819/2220/17, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15 січня 2018 року призначено розгляд адміністративної справи №819/2220/17 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 24.01.2018 року о 14:30 год.
В судовому засіданні, ухвалою суду від 24.01.2018 року відкладено розгляд справи на 19.02.2018 р. о. 14:30 год., у зв'язку із неприбуттям представника відповідача.
Представник позивача в судове засідання 19 лютого 2018 року не прибув, проте подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд даної справи в письмовому провадженні без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, причин неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М» знаходиться на обліку в Тернопільському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М» з 17.08.2017 року перебуває в стані припинення.
На обслуговуванні у Теребовлянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області перебуває ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка отримує щомісячні страхові виплати внаслідок смертельного нещасного випадку на виробництві, який стався з її батьком ОСОБА_2 07 жовтня 2014 р. під час роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М», що засвідчено Актом № 1/28 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 листопада 2014 р., а саме: в сумі 770,91 грн., з проведенням виплат, зокрема, з 30 червня 2017 р. по 30 червня 2018 р. включно, згідно постанови від 11 вересня 2017 р. № 1904/155.1/155.1/7 Теребовлянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області та розрахунку суми для продовження щомісячної страхової виплати особі, яка має на це право в разі втрати годувальника.
Згідно довідки 51 від 11 вересня 2017 р., виданої Тернопільським національним педагогічним університетом імені ОСОБА_3, ОСОБА_1 навчається на II курсі денної платної форми навчання факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (4 рівня акредитації). Закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» передбачено на 30.06.2020 р.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області та Теребовлянське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області сформовано розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим на виробництві щодо щомісячних страхових виплат особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого станом на 30 жовтня 2017 р., в якому обчислено потребу в капіталізації платежів у розмірі 34968, 48 грн. для розрахунків з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, віком 19 років, до досягнення нею двадцяти трьох років, з розміром щомісячних виплат 770,91 грн., із розрахунку: 770,91 грн. х 3,78 роки х 12 місяців = 34 968 грн. 48 коп.
27 листопада 2017 року Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області надіслано на адресу боржника цінним листом з описом вкладення по фіскальному чеку від 27.11.2017 р. № 5076 вимогу-претензію про сплату капіталізованих платежів в сумі 34968, 48 грн. від 20 листопада 2017 р. № 22-01-14-988, яка, як вбачається із позовної заяви та доданих до неї документів, у встановлений 10-денний строк залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. (ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України).
За змістом частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи, платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Платник єдиного внеску зобов'язаний, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" )
За приписами ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105 (надалі Закон №1105-XIУ), фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону № 1105-ХІУ кошти Фонду використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.
За змістом пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-ХГУ роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Нормою пункту 1 частини першої статті 35 Закону № 1105-ХІУ встановлено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 41 Закону № 1105-ХІУ у разі смерті потерпілого право на удержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами, зокрема, є діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.
Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за власним рішенням, то суд вважає за можливе застосувати у даному випадку аналогію закону.
Так, капіталізація платежів у разі ліквідації підприємства проводиться згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (надалі Порядок).
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Згідно з п. 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, капіталізація платежів визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок в країні і їх віком на момент здійснення капіталізації.
Як встановлено п. 5-1 Порядку, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.
Системним аналізом положень Закону №1105-XIV, Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".
Правову позицію, згідно з якою капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765, висловлено Верховним судом України у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач зареєстрований у Фонді соціального страхування, як платник страхових внесків та ліквідовується як юридична особа без правонаступника, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на виробництві.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" (вул.Медова,18, м.Тернопіль, Тернопільська обл., ідентифікаційний код юридичної особи 37372956) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (вул. Микулинецька, За, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи 41312751) в особі Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи 41449715) капіталізовані платежі в сумі 34968 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 72328492, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 819/2220/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: