Постанова № 72327370, 21.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 236/3502/17 Номер провадження 22-ц/775/362/2018

Головуючий в 1 інстанції Саржевська І.В. Єдиний унікальний номер 236/3502/17

Суддя доповідач Новосьолова Г.Г. Номер провадження 22-ц/775/362/2018

Категорія 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м.Бахмут

провадження 236/3502/17 справа 22-ц/775/362/2018

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосьолової Г.Г.,

суддів: Жданової В.С., Соломахи Л.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року (у складі судді Саржевської І.В. ухвалу постановлено у м. Лиман) у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2017 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 січня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з невиконанням відповідачкою умов кредитного договору станом на 30 вересня 2017 року утворилася заборгованість у сумі 34 033,45 гривень, яка складається з: 2 209,16 гривень - заборгованості за кредитом, 26327,46 гривень - заборгованості за відсотками, 3 400 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафів: 500 гривень (фіксована частина) та 1 596,83 гривень (процентна складова). Зазначену заборгованість та судові витрати позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

27 грудня 2017 року ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права. 29 листопада 2017 року позовна заява подана до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.119 ЦПК України (в редакції яка діяла на час звернення до суду). Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху з підстав надання нечитабельних документів (кредитний договір (анкета позичальника) порушив норми ст.ст. 119,120 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали), якими не передбачені вказані підстави для залишення позовної заяви без руху, тому що витребування (надання) додаткових доказів має відбуватися в ході судового розгляду після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові) розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з доданими до нього документами щодо підтвердження позовних вимог (а.с.4-11).

30 листопада 2017 року ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» залишена без руху відповідно до вимог ст.119 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали) з підстав надання до позовної заяви нечитабельного документа (кредитний договір (анкета позичальника) (а.с.12-13).

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення заяви суд першої інстанції виходив з того, що на момент постановлення цієї ухвали представником ПАТ КБ «ПриватБанк» не були усунені недоліки, вказані в ухвалі Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 листопада 2017 року (а.с.17).

Але, з такими висновками суду погодитися неможливо.

Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України (в редакції до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яка діяла на час постановлення ухвали про залишення без руху) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 листопада 2017 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитом залишено без руху для усунення недоліків заяви, а саме подання нечитабельних копій документів (кредитний договір (анкета позичальника), що додані до позовної заяви.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно із п. 4 ч. 6 ст. 130 ЦПК України (в редакції до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) на стадії попереднього судового засідання суд з'ясовує, які докази подані чи подаються кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин.

У ч. 1 ст. 137 ЦПК України (в редакції до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) зазначено, що у випадках, коли отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Таким чином висновок суду першої інстанції порушує встановлений процесуальним законодавством порядок вирішення питання про надання належних та допустимих доказів, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 ст.379 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яке набрало чинності після 15 грудня 2017 року), підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з встановлених обставин, наданих доказів та вимог закону, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у зв'язку з порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.353,374, 379381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строк визначений статтею 390 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 21 лютого 2018 року.

Головуючий Г.Г.Новосьолова

Судді В.С.Жданова

Л.І. Соломаха