Ухвала суду № 72327187, 20.02.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/562/18

Провадження № 1-кп/237/414/18

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

19 лютого 2018 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Медведського М.Д.,

суддів Приходько В.А., Сенаторова В.А.,

при секретарі Мишко Д.О.,

за участю прокурора Хітматуліна О.Е.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Нетреби В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Курахове кримінальне провадження № 22017050000000339 від 26.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Донецьку, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.02.2018 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження № 22017050000000339 від 26.12.2017 року з обвинувальним актом, в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 прокурором Хітматуліним Є.М. подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання останнього під вартою, оскільки строк дії ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07.12.2017 року, якою було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 20.02.2018 року, однак по провадженню на даний час ще триває судове слідство та не прийнято остаточного рішення.

В судовому засіданні прокурор Хітматулін Є.М. просив строки тримання під вартою продовжити на 60 діб, пояснив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є актуальними, призначення більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки обвинувачений до затримання проживав не за місцем реєстрації, офіційно працевлаштованим не був, суспільно корисною працею не займався, не мав постійного заробітку, не одружений, тобто не мав міцних соціальних зв'язків, мешкав на території Донецької області, де триває проведення антитерористичної операції та через яку проходить лінія розмежування з тимчасово окупованою територією, і усвідомлюючи можливість отримати покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватися від суду, в тому числі на непідконтрольній території, незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або може продовжити злочинну діяльність.

Захисник Нетреба В.С. заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив залишити його без задоволення та не застосовувати жодні запобіжні заходи, оскільки прокурором порушено порядок заявлення клопотання про продовження строків запобіжного заходу та прокурором не доведено дійсну наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, що зазначені у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 при вирішенні питання про запобіжний захід підтримав захисника, пояснив, що не планує та не планував раніше повертатись до неконтрольованої території Донецької області.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які маються в розпорядженні суду, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184, 199 КПК України та містить необхідні відомості, які ж обов'язковими в розумінні Закону.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, судом встановлено, що станом на час розгляду у відкритому у судовому засіданні кримінального провадження з обвинувальним актом не зменшились попередні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений не працює, не має постійного джерела прибутку, при цьому обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв'язків, зареєстрований на неконтрольованій українською владою території, що знаходиться під фактичним контролем організації ДНР, у співпраці з якою обвинувачується ОСОБА_1

Вищевикладені обставини в сукупності свідчать про високі ризики, що обвинувачений може ухилятися від суду, враховуючи тяжкість можливого покарання, які в розумінні суду, з урахуванням обставин змісту обвинувачення, є значними суспільними ризиками, що, в даному випадку, переважають над правом особистої свободи обвинуваченого і є достатніми для продовження строку тримання під вартою, який є співмірним із наявними ризиками ухиляння від суду.

Також суд враховує вік, стан здоров'я обвинуваченого, його спосіб життя, факт розташування місця мешкання поблизу зони бойових дій та неконтрольованої території Донецької області, що в своїй сукупності не дозволяє нівелювати ризики ухилення від суду.

Також суд приймає до уваги сутність обвинувачення ОСОБА_1 щодо сприянню організації ДНР, що має значний суспільний резонанс у зв'язку із збройним конфліктом на сході України між представниками даної організації та Збройних сил України.

Щодо інших доводів прокурора, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судова колегія вважає їх недоведеними та погоджується із запереченнями сторони захисту, адже прокурором не надано жодних посилань на будь-які фактичні докази чи обставини, що могли б свідчити про існування таких ризиків.

Судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та усунення ризику ухиляння від суду. Стороною захисту не надано жодних посилань чи доказів на обставини, що виключали б наявність ризику ухиляння від суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, інші, більш м'які запобіжні заходи, на переконання суду не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Доводи захисника щодо порушення прокурором вимог ст. 182 КПК колегія вважає необґрунтованими, оскільки обвинуваченому та захиснику судом надавався час для ознайомлення із відповідним клопотанням та оголошувалась перерва в судовому засіданні, після перерви обвинувачений та захисник підтвердили готовність до розгляду клопотання та не заявляли жодні клопотання про надання додаткового часу для підготовки до розгляду клопотання. Колегія зауважує, що імперативність вимоги про надання стороні захисту клопотання не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотаннястосується в розумінні ч. 2 ст. 184 КПК України стадії досудового слідства, а не стадії судового розгляду. Таким чином, з урахуванням принципу змагальності процесу, судом дотримані належні умови здійснення обвинуваченим права на захист в розумінні КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 177, 199, 202, ч.3 ст.331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Донецьку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2, на 60 днів до 19 квітня 2018 року включно в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Дата документу 20.02.18