Рішення № 72326693, 21.02.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3391/17

2-а/154/10/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Корніюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови митного органу у справі про порушення митних правил № 5475/20900/17 від 21 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 11 грудня 2017 року звернувся до Володимир-Волинського міського суду з адміністративним позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС про скасування постанови митного органу у справі про порушення митних правил № 5475/20900/17 від 21 листопада 2017 року за якою його було притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України (далі – МК України) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Ухвалою суду в даній справі від 26 грудня 2017 року задоволено клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду, замінено неналежного відповідача, начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 на належного відповідача - Львівську митницю Державної фіскальної служби (вул. Костюшка, 1,м. Львів, 79000).

Згідно оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил №5475/20900/17 від 21 листопада 2017 року, близько 22 години 50 хвилин 22 квітня 2017 року через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на територію України транспортний засіб марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, в митному режимі «транзит». Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 10 годину 30 хвилин 23.10.2017 року не вивозився та у інший митний режим, згідно чинного законодавства не поміщений. У відповідності до ст.95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб. Згідно із нормами ч.2 ст.95 МК України, до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України. Проте всупереч ст.192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звернувся. Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб у відповідності до вимог ст.460 МК України ОСОБА_1 не надав. Таким чином, ОСОБА_1 не доставив транспортний засіб марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, до митного органу призначення, чим перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше, ніж на 10 діб.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови були протокол про порушення митних правил № 5475/20900/17 від 23 жовтня 2017 року, який було винесено без участі позивача та витяг з ЄАІС ДМСУ щодо факту ввезення в Україну вищезгаданого автомобіля 22 квітня 2017 року.

Позивач вважає винесену постанову про притягнення його до відповідальності такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Підтвердив факт ввезення ним на митну територію України через пункт пропуску «Угринів» Львівської митниці 22 квітня 2017 року транспортного засобу марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, із заявленим режимом «транзит», строк якого діяв протягом 10 діб, тобто до 02 травня 2017 року, оскільки направлявся за місцем свого проживання в зону діяльності Волинської митниці. Однак 28 квітня 2017 року позивач на зазначеному автомобілі потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження. Даний факт підтверджується довідкою Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області. Разом з тим позивач 03 травня 2017 року звернувся до Волинської митниці із заявою про пошкодження автомобіля внаслідок аварії та відсутність можливості виконати транзитне зобов’язання. До заяви додав підтверджуючий документ та зобов’язався після проведення ремонту вивезти автомобіль за кордон. Оскільки строки транзитного перевезення транспортного засобу були ним порушені внаслідок аварії транспортного засобу, вважає що відповідач виніс оскаржувану постанову без з’ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил.

02 лютого 2018 року в адресу суду через канцелярію надійшли заперечення Львівської митниці № 1411/13-70-20/9/29 від 25.01.2018 року за якими Львівська митниця покликаючись на те, що позивач до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звернувся, будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб у відповідності до вимог ст.460 МК України не надав, а отже його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вивчивши позиції сторін та дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 22 квітня 2017 року близько 22 години 50 хвилин через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, в митному режимі «транзит».

Вказана обставина підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил № 5475/20900/17 та не заперечується позивачем.

Частиною 1 ст. 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до статей 90, 95 МК України, транзитом визначається митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності для автомобільного транспорту - 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

За таких обставин в даній ситуації позивач зобов’язався до 02 травня 2017 року вивезти транспортний засіб марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, за межі митної території України.

У випадку його вивезення через пункти пропуску зони діяльності Львівської митниці цей строк становив до 27 квітня 2017 року.

Разом з тим при здійсненні ввезення транспортного засобу на митну територію України, жодними нормами законодавства не визначається обов’язку його транзиту в межах зони діяльності однієї митниці.

За порушення строків, визначених ст.95 МК України, встановлена відповідальність, передбачена ст.470 МК України.

У відповідності до ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак незважаючи на обмеження транзиту транспортних засобів у разі їх переміщення в зоні діяльності однієї митниці в межах п’ятиденного строку, відповідальність за ч.3 ст.470 МК України (за якою притягнено позивача до відповідальності) передбачена лише за порушення строку доставки товарів чи транспортних засобів більше, ніж на десять діб.

На підставі ч.3 ст.381 МК України, у разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

У відповідності до ч.1 ст.192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 (далі – Порядок № 657).

На підставі п. 2 розділу VIII Порядку № 657:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно п.3 розділу VIII Порядку № 657, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

На підставі п.5 розділу VIIІ Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Вказаним пунктом 5 Порядку № 657 також покладається обов’язок на керівника митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особу, що виконує його обов’язки, після отримання заяви невідкладно організувати проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за результатами такого огляду скласти відповідний акт, та повідомити про таку подію митному органу, під контролем якого перебувають товари чи транспортні засоби.

Як вбачається за матеріалами справи, перебуваючи у м. Володимир-Волинському Волинської області, тобто в зоні діяльності Волинської митниці ДФС, позивач ОСОБА_1 28 квітня 2017 року потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої транспортний засіб марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, зазнав механічних ушкоджень у виді деформації лівого переднього крила, переднього бампера, переднього капоту, передньої декоративної решітки, передньої панелі радіатора, розбитих передніх фар з кріпленням, радіатора, радіатора кондиціонера, передньої підвіски з лівої сторони, що унеможливило подальшу експлуатацію за призначенням даного автомобіля.

Вказаний факт підтверджений позивачем довідкою № 5965/64/04-17 від 03 травня 2017 року Володимир-Волинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області.

У зв’язку з фактом пошкодження транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, позивач ОСОБА_1 03 травня 2017 року звернувся до найближчого митного органу – Волинська митниця ДФС із відповідною заявою (Вх. № 762/20/03-70-01/42 від 03.05.2017 року, копію вказаної заяви із відміткою митниці позивач долучив до матеріалів справи).

За змістом заяви від 03 травня 2017 року, позивач ОСОБА_1 інформував Волинську митницю про неможливість виконання ним зобов’язання про транзит транспортного засобу марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, у зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилась 28 квітня 2017 року о 19 годині 00 хвилин на перехрестку вулиць ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у м. Володимир-Волинському Волинської області. Також позивач у своїй заяві зазначив про те, що транспортний засіб був ввезений через пункт пропуску «Угринів» в зоні діяльності Львівської митниці, а після проведення його ремонту взяв на себе зобов’язання його вивезти.

До своєї заяви від 03 травня 2017 року позивач додав копію зазначеної вище довідки Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області № 5965/64/04-17 від 03 травня 2017 року, яка є документальним підтвердженням факту аварії.

У відповідності до ухвали суду в даній справі щодо витребування доказів від 05 лютого 2018 року, Волинською митницею ДФС листом № 1095/10/03-70-18-01 від 19 лютого 2018 року було підтверджено факт звернення позивача ОСОБА_1 із заявою 03 травня 2017 року щодо неможливості виконання зобов’язання про транзит транспортного засобу у зв’язку з аварією.

Разом з тим згідно отриманих за ухвалою суду документів, Волинською митницею ДФС за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 листом № 1408/7/03-70-18-01 від 05 травня 2017 року було проінформовано усі митниці України (в тому числі і відповідача - Львівську митницю ДФС) про заяву позивача щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299 у зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою та надання до заяви документального підтвердження вказаного факту.

Вказані обставини, які є підставою для зупинення строків вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем в режимі «транзит», а в той же час виключають відповідальність за ч.3 ст.470 МК України, були повністю проігноровані та не взяті до уваги відповідачем – Львівською митницею ДФС при розгляді справи про порушення митних правил № 5475/20900/17.

Згідно приписів ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 8 МК України визначено принципи діяльності державної митної справи, а саме законності та презумпції невинуватості та єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, порушення митних правил (адміністративний проступок) лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, якщо вчинене було здійснено навмисно або з необережності.

Статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

В даному випадку позивач, подавши до найближчого митного органу заяву щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «ОСОБА_3 Е320», VIN-код WDB2100261B100341, реєстраційний номер LCH47299, у зв’язку із аварією та документальне підтвердження вказаного факту, виконав усі визначені законодавством свої обов’язки перед відповідачем.

Натомість службовими особами відповідача, який був належним чином проінформований Волинською митницею ДФС щодо факту аварії, при вирішенні даної справи про порушення митних правил не було досліджено усіх вказаних обставин, та взагалі не надано їм оцінку за правилами ст.489 МК України, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, зокрема несвоєчасно, тобто протягом розумного строку, оскільки постанова в справі була винесена 21 листопада 2017 року, тобто більше, ніж через півроку після інформування позивача про подію та інформування Волинської митниці ДФС відповідача (у зв’язку з цим відповідачем також були пропущені визначені ст.467 МК України строки накладення адміністративного стягнення).

Разом з тим, суд відкидає доводи відповідача про прострочення позивачем терміну подання заяви від 03 травня 2017 року, з тих підстав, що на нього було покладено обов’язок терміново, але не пізніше 02 травня 2017 року, повідомити митний орган про аварію.

Як встановлено судом, подія аварії мала місце о 19 годині 00 хвилин 28 квітня 2017 року, в той час як 29 та 30 квітня 2017 року були вихідними днями, а 01 та 02 травня 2017 року – святковими. У зв’язку з цим позивач був позбавлений можливості вчасно, як отримати документальне підтвердження факту аварії, так і звернутися до адміністрації митного органу із відповідною заявою.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, проаналізувавши отримані докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності в справі про порушення митних правил № 5475/20900/17 є безпідставним, у зв’язку з чим постанова про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України є незаконною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є правомірним, а натомість вказують на те, що відповідачем таке прийнято упереджено та необґрунтовано, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 77, 257, 262, 268-271, 286 КАС України, на підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.8, 90, 95, 192, 381, 458, 470, 486, 487, 489 МК України, ст.ст. 9, 10, 252 КУпАП, Розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити .

Постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 5475/20900/17 від 21 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень - скасувати.

Закрити провадження в справі про порушення митних правил № 5475/20900/17.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 5 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий суддя: /--/ підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер