Рішення № 72325172, 19.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4360/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача не з’явився

представники третіх осіб не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації”, третя особа: приватне акціонерне товариство “Аліягське хлібоприймальне підприємство”, в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 України про визнання нечинним та скасування запису, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулося публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації”, третя особа: приватне акціонерне товариство “Аліягське хлібоприймальне підприємство”, в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 України в якому позивач з урахуванням поданих уточнень від 07.12.2017 р. за вхід. № 33840/17 просить:

- визнати не чинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 14.07.2017 №15271110033000396 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство», внесений державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації»;

- зобов'язати державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про скасування запису державного реєстратора від 14.07.2017 року №15271110033000396 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» (68414, Одеська область, Арцизький район, селище Новохолмське, код ЄДРПОУ 00955288).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

По – перше: всупереч приписам ст. ст. 111-112 ЦК України, ліквідатором/головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2 не здійснено розрахунку з кредиторами ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство», а також не затверджено ліквідаційний баланс товариства судом у встановленому порядку.

По – друге: згідно ч. 5 ст. 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більші шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Строк, визначений засновниками ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 08.07.2017 - Відомості згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.06.2017 (далі - ОСОБА_4). ОСОБА_4 ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» з 03.05.2017 перебуває в стані припинення.

По - трете, на противагу діям ліквідатора/голови ліквідаційної комісії юридичної особи, чинне законодавство України, передбачає обов'язок боржника, у відповідності до п. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в уточненому адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав відзив за вхід. № 73/18 від 02.01.2018 р. у встановлений приписами ст. 162 КАС України строк.

В якому зокрема зазначив, що необхідною умовою для задоволення позовних вимог про скасування будь - якого акту є порушення у зв’язку з його прийняттям прав або охоронюваних законом інтересів позивача. Відсутність такого порушення виключає можливість задоволення позовних вимог.

Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення не було порушено прав позивача, оскільки воно було прийнято на виконання вимог законодавства, що діяло на момент його прийняття, у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третя особа /Фонд гарантування вкладів фізичних осіб/ надало до суду письмові пояснення за вхід. № 35919/17 від 26.12.2017 р. в яких, зокрема зазначило.

Оскільки, на сьогоднішній день Позичальник не виконує свої зобов'язання щодо повернення коштів відповідно до кредитного договору, який був укладений між ним та Банком, а забезпеченням зобов'язання за даним кредитним договором є іпотека, а саме: комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, буд. 1, однак Іпотекодавець знаходиться в процесі припинення і кредиторські вимоги Банку ним не визнані, вважаємо, що це призведе до фактичного зменшення ліквідаційної маси банку, що стане фактичним збитком для держави в особі Фонду гарантування, оскільки на вищевикладену суму, що призведе до неможливості задоволення вимог держави в особі Фонду гарантування (стаття 29 Закону), та вкладників банку, згідно черговості визначеної статтею 52 Закону, на неповернуту суму кредиту, просимо задовольнити позов.

Третя особа /ОСОБА_3 банк України/ підтримало заявлені вимоги АТ «ОСОБА_1 банк» і в обґрунтування правової позиції надало письмові пояснення, в яких зокрема зазначило.

Майнові права за договором кредитної лінії ВКЛ-2009993/1 були передані в заставу ОСОБА_3 банку України за Договором застави майнових прав № 37/ЗПМ від 11.04.2014 року.

Внаслідок незаконного внесення до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб запису про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» порушено інтереси АТ «Дельта Банк» та спричинено шкоду у розмірі непогашених кредиторських вимог та як наслідок унеможливлює реалізацію прав ОСОБА_3 Банку України, як Кредитора та заставодержателя.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

19.06.2013 між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2009993/1 (далі - Кредитний договір).

В подальшому було укладено ряд додаткових договорів № 1 від 08.11.2013 р. до Договору кредитної лінії № ВКЛ – 2009993/1 від 19.06.2013 р. додатковий договір № 2 від 31.12.2013 до Договору кредитної лінії № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013, додатковий договір № 3 від 08.05.2014 до Договору кредитної лінії № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013.

Відповідно до умов Кредитного договору (з усіма змінами та доповненнями), надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами - траншами, на умовах визначених даним договором, в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 11 400 000,00 доларів США (одинадцять мільйонів чотириста тисяч доларів США 00 центів) зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі:

-14% (чотирнадцять процентів) річних у доларах США;

- 22% (двадцять два проценти) річних у гривнях,

в порядку, визначеному даним договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.12.2014.

У відповідності до п. 1.2. договору, кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

ОСОБА_4 п. 1.1.4. кредитного договору, у разі прострочення кінцевого термін повернення кредиту, який визначений в п.п. 1.1.1. даного договору та/або прострочення платежів згідно графіку, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за даним договором встановлюється у розмірі 19% (дев'ятнадцять процентів) річних у доларах США та 27% (двадцять сім процентів) річних у гривні.

Статтею 4 договору сторонами погоджено відповідальність сторін, зокрема, у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки ОСОБА_3 банкуй України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. У випадку порушення позичальником вимог п. 3.3. кредитного договорі" позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1 % (одного відсотка) від суми кредиту за кожний випадок порушення.

При цьому, умовами п. 3.3. договору визначено, що позичальник зобов'язаний, зокрема дотримуватися положень даного договору та договорів, які зазначені у п. 1.3 даного договору, протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за його використання в порядку, визначеному даним договором; повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни, визначені даним договором.

Даний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.3. договору).

В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між Заставодержателем - АТ «Дельта Банк» та Заставодавцем - ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» укладено Договір застави № ВКЛ-2009993/1/8-6 від 20.06.2013 фалі - Договір застави).

Відповідно до умов Договору застави, Заставодавець з метою забезпечення зобов’язань за Кредитним договором передає в заставу Заставодержателю майно, а саме: обладнання, в кількості 160 одиниць, що зазначено в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною.

20.06.2013 між АТ «Дельта Банк» (іпотекодержатель) та ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № ВКЛ-2009993/1/8-5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрований за № 832, умовами якого передбачено, що іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку у порядку і на умовах, визначених даним договором, належне йому майно на праві власності нерухоме майно, а саме:

- комплекс, загальною площею 34 619,00 кв.м., розташований за адресою: Одеська обл., Арцизький район, сщ. Новохолмське, вул. Зернова, будинок 1 (далі - предмет іпотеки 1).

Свої зобов’язання, визначені Кредитним договором, ОСОБА_3 виконав належним чином та надав кошти у порядку та розмірах передбачених Кредитним договором.

Позичальник не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого у останнього налічується заборгованість перед Банком в загальному розмірі 13 946 095,89 доларів США, що згідно курсу НБУ- 26,304507, складають 505 303 546 (п'ятсот п'ять мільйонів триста три тисячі п 'ятсот сорок шість) гривень 37 копійок.

АТ «Дельта Банк» стало відомо, що з 03.05.2017 ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» (68414, Одеська область, Арцизький район, селище Новохолмське, код ЄДРПОУ 00955288), в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 знаходиться в стані припинення.

08.06.2017 р. АТ «Дельта Банк» відправлено на адресу ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» заяву з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог АТ «Дельта Банк» у розмірі 505 303 546 ( п’ятсот п’ять мільйонів триста три тисячі п’ятсот сорок шість) гривень 37 копійок.

10.07.2017 р. до АТ «Дельта Банк» надійшов відзив на заяву з грошовими вимогами від ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство», в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 згідно якого, грошові вимоги не визнаються в повному обсязі та не підлягають включенню в проміжний ліквідаційний баланс.

Крім того, судом встановлено, що Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 02.10.2015 №181, відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 12, статті 35, частин четвертої та п’ятої статті 44, статей 45, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), на підставі постановою ОСОБА_3 банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Уповноваженою особою Фонду з делегованими повноваженнями ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема статтями 37, 38, 47-51 Закону, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Рішенням Фонду № 619 від 20.02.1017 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки по 04.10.2019 включно, продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, стаття 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації "реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 строком на два роки по 04.10.2019 включно.

14.07.2017 за № 15271110033000396 державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_7 було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» в особі ліквідаційної комісії (68414, Одеська область, Арцизький район, селище Новохолмське, код ЄДРПОУ 00955288).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Перелік документів, що подаються для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, визначено частиною дванадцятою статті 17 Закону та включає в себе:

1) заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідку архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

На виконання приписів діючого законодавства заявником разом із заявою про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації було подано:

заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

довідку комунального підприємства «Об’єднаний трудовий архів міста і сіл Арцизького району» від 30.06.2017 № 01-33/98, відповідно до якої повідомлено про надходження на архівне зберігання документів ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство».

ОСОБА_4 відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань встановлено, строк заявлення кредиторами своїх вимог до ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» - 08.07.2017 р.

При цьому, документи підприємства були здані до архіву ще до закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог (08.07.2017 р), що суперечить приписам чинного законодавства.

Повноваження державного реєстратора визначено статтею 6 Закону та включають:

прийом документів;

перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

перевірку документів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

ведення Єдиного державного реєстру;

ведення реєстраційних справ;

здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Разом з цим, статтею 28 Закону визначені підстави для відмовив державній реєстрації, зокрема, якщо документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого цим Законом.

З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача щодо своєчасного подання пакету документів для державної реєстрації припинення юридичної особи необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідач стверджує, що відповідний пакет документів заявником було подано 10.07.2017, тобто вже після спливу строку на заявлення вимог кредиторами. При цьому, не приймає до уваги, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» — 08.07.2017, але уже 30.06.2017 року ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство» документи були здані до архіву, тобто за 8 днів до закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог до ПАТ «Аліягське хлібоприймальне підприємство».

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідачем по справі є державний реєстратор – посадова особа, яка відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від імені держави здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Орган державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

Державна влада - це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус.

Державна влада в інституціональному розумінні - це система структур, органів, установ, які реалізують функції держави.

Однією з характерних особливостей публічно - правової діяльності є участь у ній специфічних суб’єктів - носіїв владних повноважень. Ці суб’єкти забезпечують унормований, загальний, обов’язковий вплив на інших учасників суспільних відносин. Наявність у суб’єкта суспільних відносин владних повноважень, особливого правового статусу означає його можливість і реальну здатність забезпечити відповідність поведінки іншої сторони визначеним нею межам. Правовий статус - це система законодавчо встановлених та гарантованих прав і обов’язків суб’єкта суспільних відносин та відображає взаємовідносини суб’єктів суспільних відносин, особи і суспільства, громадянина і держави, індивіда та колективу, а також інші соціальні зв’язки.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Слід зазначити, що в рішенні “Ейрі проти Ірландії” (Airey v. Ireland, рішення від 09.10.1979) сформульовано правову позицію - “Конвенція гарантує не теоретичні та ілюзорні права, а права, що мають практичний вплив і є ефективними”.

ОСОБА_4 практики Європейського суду з прав людини орган влади, який не є судом держави, для виконання ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, може розглядатись як “суд” у змістовному значені цього терміну (рішення у справі Срамек проти Австрії (Sramek v. Austria), п.36).

Отже “суд” може являти собою орган, заснований з метою вирішення обмеженої кількості питань, за умови, що він завжди забезпечує відповідні гарантії (рішення у справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства (Lithgow and Others v. United Kingdom), п.201).

Розглядаючи питання, які мають загальний інтерес , органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно (рішення у справі “Беєлер проти Італії”).

Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов’язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі “Звежинський проти Польщі” (заява № 34049/96).

Суд сумнівається , що положення закону були «Передбачуваними» та надавали достатньо гарантій проти свавільного застосування, оскільки він не здатний запобігти зловживанню з боку державних органів реєстрації, які мають необмежені дискреційні повноваження в реєстраційних питаннях (п. 130) (рішення ЄСПЛ від 14.06.2007 у справі «Свято – Михайлівська Парафія проти України» (заява № 77703/01).

Суд не вбачає законодавчо визначених підстав для задоволення вимог щодо зобов'язання державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації” внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про скасування запису державного реєстратора від 14.07.2017 року № 15271110033000396 про державну реєстрацію припинення ПАТ "Аліягське хлібоприймальне підприємство" з огляду на наступне.

Особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу встановленого законом.

До дискреційних повноважень належать передбачені законом випадки, коли суб’єкт владних повноважень вправі на власний розсуд приймати одне з декількох варіантів управлінських рішень. При цьому, є помилкою ототожнювати дискреційні повноваження зі вседозволеністю, на чому зосереджено увагу і Європейським судом з прав людини.

Так, наприклад, у рішенні від 17.06.2008 р. у справі «Мелтекс ЛТД проти Вірменії» суд зазначив, що в будь-якому випадку закон має визначати обсяг будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету таких заходів, та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання (§81 рішення).

Іншими словами, дискреційні повноваження у державного органу виникають лише тоді, коли такі повноваження надані законами України. Тобто саме закони, а не «власний розсуд» суб’єкта владних повноважень, мають дозволяти останньому прийняти одне з декількох рішень. І кожне з цих рішень має бути чітко передбачене законом. У протилежному випадку, за відсутності відповідного законодавчого положення, держорган яких-небудь дискреційних повноважень мати не може.

Ця концепція цілком підкріплюється положеннями Конституції. Статтею 19 Конституції України не допускає інших дій для державних та комунальних органів крім тих, які передбачені законом. Тому, з огляду на такі конституційні обмеження, не може бути іншого розуміння дискреційних повноважень, крім як повноважень, передбачених законом.

В національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу Верховенства права. Відповідно закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання (Amann v. Switzerlend (GC), no. 27798/95, ECHR 2000-11, § 55 and 56).

ОСОБА_4 зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації”, третя особа: приватне акціонерне товариство “Аліягське хлібоприймальне підприємство”, в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 України про визнання нечинним та скасування запису, зобов’язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 14.07.2017 №15271110033000396 про державну реєстрацію припинення ПАТ "Аліягське хлібоприймальне підприємство", внесений державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації”.

Відмовити в задоволенні вимоги щодо зобов'язання державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації” внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про скасування запису державного реєстратора від 14.07.2017 року №15271110033000396 про державну реєстрацію припинення ПАТ "Аліягське хлібоприймальне підприємство".

Стягнути з державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації”, за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- платіжним дорученням № 5088093 від 18.08.2017 р. у сумі 1 600, 00 грн. (тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Потоцька Н.В.

.