Постанова № 72323805, 06.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1715/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, –

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про закінчення виконавчого провадження № 54938025 від 31.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірна постанова не відповідає вимогам закону та прийнята передчасно, оскільки державний виконавець не вчинив всіх залежних від нього дій з метою примусового виконання вимог виконавчого листа № 493 2017р. по справі № 821/238/17.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про закінчення виконавчого провадження № 54938025 від 31.10.2017 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду № 821/238/17 від 19.04.2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до відділу Держгеокадастру у Херсонській області та визнано не чинним і скасовано наказ відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області № 2/0/15-17-к від 16.01.2017 року "Про звільнення ОСОБА_2М.", поновлено її з 17.01.2017 року на посаді головного спеціаліста сектору землеустрою та ринку відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду № 821/238/17 від 17.08.2017 року зазначену постанову залишено в силі.

Проте, в межах апеляційного провадження, Держгеокадастр звернувся до апеляційного суду із клопотанням про закриття провадження у справі № 821/238/17, у зв'язку з ліквідацією відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області, як юридичної особи.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 року Держгеокадастру було відмовлено в задоволенні заяви про закриття провадження у справі з тих підстав, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Держгеокадастру України від 17.11.2016 року №308, Положення про відділ у Голопристанському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 06.01.2017 року № 5/0/7- 17, Положення про відділ Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 31.07.2015 року, фактично функції відділу Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області, який був юридичною особо, крім тих, що пов"язані із управлінськими функціями (визначення структури та штатної чисельності відділу), покладені на структурний підрозділ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області - відділ у Голопристанському районі. У зв'язку із створенням у складі Головного управління Держгеокадастру Херсонській області Управління з контролю за використанням та охороною земель, функції Держгеокадастру розширені.

4 жовтня 2017 року Херсонським окружним адміністративним судом було видано ОСОБА_2 виконавчий лист № 493 2017р. про поновлення її з 17.01.2017 року на посаді головного спеціаліста сектору землеустрою та ринку відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області.

Після отримання виконавчого листа, 11 жовтня 2017 року позивач звернулася із заявою до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 04.10.2017 року № 493 2017р.

Відповідно до відбитку печатки, заява про відкриття виконавчого провадження зареєстрована ВДВС 13.10.2017 року.

Постановою старшого державного виконавця відділу Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 від 31.10.2017 виконавче провадження №54938025 було закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" - у зв'язку з ліквідацією без правонаступників відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішень, фактичного виконання в повному обсязі судового рішення (станом на 31.10.2017 року, що є датою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) не відбулося, тому підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом № 493 2017 р., виданого Херсонським окружним адміністративним судом 04.10.2017 року у відповідача не було.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про виконавче провадження".

За вимогами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" і передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі частин 1-3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Так, підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження стала ліквідація без правонаступників відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області, в якому було поновлено ОСОБА_2, що спростовується висновками, викладеними в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №821/238/17 від 17.08.2017 року.

За правилами частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Частиною 1 статті 263 КАС України (в редакції чинній на час звернення до суду) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, державний виконавець може звернутися до суду із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою, про, в тому числі, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Проте, державним виконавцем не було використано свого права на звернення до суду про заміну сторони виконавчого провадження або про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, оскільки державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішень, фактичного виконання в повному обсязі судового рішення (станом на 31.10.2017 року, що є датою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) не відбулося, тому підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом № 493 2017 р., виданого Херсонським окружним адміністративним судом 04.10.2017 року у відповідача не було.

Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас слід зазначити, що за змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» визначено як завершальна стадія судового провадження.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у справі «Горнсбі проти Греції» цей суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України зазначені вище спірні правовідносини допускають правонаступництво функцій, а факт відсутності правонаступництва у розумінні приписів Цивільного Кодексу України, колегія суддів вважає не суттєвими у спірних правовідносинах, оскільки як зазначив Верховний суд України у постанові від 17.10.2011 року, справа № 21-237, № судового рішення в ЄДРСРУ 19130710, нормами Цивільного кодексу регулюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус саме юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справи «Чуйкіна проти України» констатовано порушення статті 6 Конвенції у зв’язку з позбавленням заявниці доступу до суду з огляду на закриття судом провадження без вирішення спору суті позову заявниці до державного органу з зв’язку з його ліквідацією, що відповідно, дозволило державі уникнути відповідальності за незаконні дії його органу.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 821/1715/17 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення – 09 лютого 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5